Рашський стиль або Рашська школа () — середньовічний стиль в сербській архітектурі. Розквіт стилю тривав з 70-х років XII століття до кінця XIII століття. Стиль отримав назву від річки Рашка, від якої згодом отримала свою назву сербська держава Рашка.
Опис Як і багато інших стилів у архітектурі Балкан рашський стиль походить від візантійського, але відрізняється значною аскетичністю. Головною особливістю цього стилю є опуклий склепінчастий неф базиліки з одним куполом. Зовнішній вигляд будівлі виконувався, як правило, в романському стилі під впливом архітектури Адріатичного узбережжя контролювався Неманічами (міста Котор, Дубровник). На час розквіту рашського стилю в архітектурі розпочалася так звана Золота доба сербської живопису в розпису храмів. На зміну рашському стилю в сербській архітектурі прийшов вардарский стиль.
Найбільш відомі споруди Монастир Студениця Монастир Хіландар Монастир Жича
Галерея
Література Александар Дероко, "Монументална і декоративна архітектура у средњевековној Србіјі" (треће іздање) Београд 1985 . Јован Деретіћ, "Културна історіја Срба", Београд 2005 . ISBN 86-331-2386-X Мальцева С. Прибудови в сербських храмах XIII- першої половини XIV ст. // Візантійський літопис. - 2012. - Т. 71. - С. 177-199.
Посилання Про середньовічної сербської архітектури