Петро Опанасович Матющенко ( 1918, с. Баничі (колишній Глухівський район, з 2020 року Шосткинський район Сумської області) — 1945, Угорщина) — старший сержант Робітничо-Селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1946).
Біографія Петро Матющенко народився в 1918 році у селі Баничі на Глухівщині (нині — в складі Глухівської міської громади Шосткинського району) наймолодшим у багатодітній сім'ї (7 синів та 1 донька). У 1930 році закінчив Баницьку початкову школу. Потім працював пастухом у колгоспі. Пізніше, як здібний до наук, був направлений до бухгалтерські курси до Глухова. Здобувши спеціальність був направлений до села Волокитине (колишній Путивльський район, з 2020 року — Конотопського району Сумської області). У 1939 році 21-річний Петро Матющенко Шалигинським районним військкоматом Сумської області був призваний на службу до лав робітничо-селянської Червоної арміїГолуб Юрій. До 100-річчя Героя минулої війни // Глухівщина. — 2018. — № 48. — 30 листопада. — С. 5.. З червня 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни.
До листопада 1944 року гвардії старший сержант Петро Матющенко командував гарматою 65-го гвардійського артилерійського полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту. Відзначився під час звільнення Угорщини. 24 листопада 1944 року під час бою за визволення міста Хатван він особисто підбив два танки та один бронетранспортер противника. 5 грудня 1944 року в бою на шосе, що вело до міста Асода, Матющенко знищив ще два танки противника. У боях за угорську столицю на початку січня 1945 року гвардії старший сержант особисто знищив 9 ворожих солдат, а 13 солдат та двох офіцерів узяв у полон. 26 січня 1945 року він загинув у бою на вулицях Будапешта. Похований в угорському місті Дунафельдварі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії старший сержант Петро Матющенко посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу.
Нагорода
Орден Леніна Указ Президії Верховної Ради СРСР від 15.05.1946 року (посмертно) Медаль «Золота Зірка» Указ Президії Верховної Ради СРСР від 15.05.1946 року (посмертно) Орден Червоної Зірки наказ командувача артилерією 57 армії № 25 / н від 09.09.1943 Орден Слави III ступеня наказ 36 гв. сд № 10 / н від 09.03.1944 Медаль «За відвагу» наказ 65 гв. ап № 4 / н від 25.01.1943 Медаль «За відвагу» наказ 65 гв. ап № 5 / н від 03.02.1943 Медаль «За бойові заслуги» наказ ЗС 64 армії № 26 / н від 28.09.1942 Медаль «За оборону Сталінграда»
Примітка
Література
В путешествие по Сумщине. — Харьков, 1979. Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор, 1983.