Жан де Сент-Коломб (, близько 1640—1700) — французький композитор і віоліст. Сент-Коломб був відомим майстром віоли да гамба. Йому приписують (Жан Руссо у своїй «Війні віршів» (1687)) додавання до неї сьомої струни (АА).
Життя і твори Відомо мало деталей про його життя; не відомі ні імена його батьків, ні точні дати народження та смерті. Недавні дослідження показали, що його звуть Жан (у деяких джерелах вказують ім'я «Августин Отрекурський, мсьє де Сент-Коломб»), а також те, що його викладачем був теорбоніст та віоліст .
Сент-Коломб виступав у паризьких салонах, як і більшість його колег та паризьких музичних майстрів, таких як пан Дубюссон. За словами Тітона дю Тільє, він часто виступав разом зі своїми двома доньками, а часто і зі своїми учнями, про що засвідчив переписувач його творів для двох віол, а також Турнюського рукопису для соло віоли. Найвідомішим учнем Сент-Коломба був Марен Маре, який написав «Томбо для мосьє де Сент-Коломба» в 1701 році на пам'ять про свого вчителя. Серед студентів Сент-Коломба також були , , П'єр Мелітон, та дві жінки, відомі лише як мадемуазель Ружевіль та мадемуазель Віньйон.
Серед збережених творів Сент-Коломба — шістдесят сім Concerts à deux violes esgales і понад 170 творів для сольної семиструнної віоли, що робить його, імовірно, найпродуктивнішим французьким композитором для скрипок до Марена Маре.
Історія родини Різні вчені припускають, що месьє де Сент-Коломб належав до ліонської або бургундської .Стаття, опублікована 18 січня 1992 року у французькій газеті Le Monde стверджує, з посиланням на архіви благодійного хоспісу у Ліоні від 1657 року, що його справжнє ім'я — Августин Д'Отрекур. D'Autrecourt — помилкове прочитання рукописного тексту, і це насправді месьє Dandricourt, який користувався псевдонімом Sainte Colombe або Sainte Culumbe. Пізніше, 5 січня 1996 року, Le Monde опублікували виправлення. Американський бас-скрипаль і музикознавець Джонатан Данфорд припускає, що він, імовірно, походив з району По на півдні Франції і був протестантом, що його ім'я було «Жан» і що у нього було дві дочки на ім'я Бригіда та Франсуаза.
Сучасні згадки У 1991 році Паскаль Квінар опублікував роман, що дає здогадну картину стосунків між М. де Сент-Коломбом та Мареном Маре, під назвою Tous les matins du monde («Усі ранки світу»). Ален Корно зняв за ним фільм за участю Жана-П'єра Мар'єля у ролі Сент-Коломба, Гійома Депардьє у ролі молодого та Жерара Депардьє у ролі постарілого Марена Маре. Саундтрек до фільму забезпечив Жорді Саваль.
Цитату із композиції де Сент-Коломба використовує Карло Форлівезі у своєму «Реквіємі» (1999).
Примітки
Джерела
Connelly, Patrice (n.d.). . Archive from 22 November 2008, from http://www.violadagamba.org/html/treaties.html (accessed 28 April 2016).
Vaast, C., and F.P. Goy (1998), «Introduction», in Sainte-Colombe, Concerts à deux violes esgales (Ed. P. Hooreman, 2nd ed. revised by J. Dunford). Paris: Société Française de Musicologie.
Посилання
на сайті Біографія Hoasm.org Mr. de Sainte Colombe, Concerts à deux violes esgales, Jordi Savall, Wieland Kuijken , Alia Vox AVSA 9885 Mr. de Sainte Colombe le Fils — Six Suittes pour Basse de Viole seule avec le Tombeau pour Mons. de Sainte-Colombe le père, — Jordi Savall, basse de viole, Jean-Pierre Marielle, narrator , (Le Parnasse de la Viole, vol. I), Alia Vox 9827 A+B Mr. de Sainte Colombe на сайті medieval.org Mr. de Sainte Colombe, Concerts à deux violes esgales, and solo suites by Jonathan Dunford , Astres Records