Сергій Вікторович Шумило (народився 8 червня 1976 у Чернігові) — український історик і релігієзнавець, культурний і громадський діяч, журналіст, кандидат історичних наук (доктор філософії), доктор теології (ThDr), заслужений працівник культури України, Почесний краєзнавець України, депутат Чернігівської міської ради (2002—2006), директор Міжнародного інституту афонської спадщини, запрошений науковий співробітник кафедри історії, класики, релігії та теології Ексетерського університету (University of Exeter) у Великій Британії, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доцент кафедри культурології Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв . Співголова наукового комітету з історії церкви при International Orthodox Theological Association (ІОТА) в США, заступник голови ГО «Чернігівська спілка учасників боротьби за незалежність України у XX столітті» та заступник голови Чернігівської філії Ветеранського об'єднання Українська Гельсінська Спілка.
Досліджує українську духовно-культурну спадщину, є головним редактором наукового альманаху «Афонська спадщина», членом редколегій наукового журналу «Краєзнавство» та науково-популярного журналу «Пам'ятки України: історія та культура», членом редакційної ради всеукраїнського наукового часопису «Сіверянський літопис» та редколегії науково-популярного журналу «Визвольна боротьба». Автор десяти книг і більше 100 наукових публікацій з історії Афону, православного підпілля в СРСР, історії православ'я в період Гетьманщини, ранньої історії православ'я в Київській Русі, а також численних публікацій в ЗМІ з питань історії, релігії, культури, політики.
Життєпис
З 1994 по 1997 працював журналістом у суспільно-політичних газетах та «Чернігівський діловий кур'єр», редактором відділу журналу «Віра і життя», начальником відділу реклами ТОВ «Сіверське підприємство».
В 1997 закінчив Чернігівський юридичний коледж, нині Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці.
З 1998 по 2000 — співзасновник і генеральний директор ТОВ «Компанія „Чернігів–Інформ“» (рекламно-видавнича діяльність, видання газет «Теледень» і «Славутич»).
В 1999 закінчив Чернігівський державний інститут економіки і управління, нині Інститут економіки Національного університету «Чернігівська політехніка».
З 2001 по 2002 — у Державній податковій адміністрації в Чернігівській області та Державній податковій адміністрації у м. Києві, був координатором PR-проєктів та головним редактором обласної газети «Чернігівські податкові новини».
З 2002 по 2013 — начальник пресцентру Асоціації українських банків (АУБ) та співголова Клубу банківських PR-спеціалістів при АУБ.
З 2014 по 2015 рік — представник Гуверівського інституту Стенфордського університету (США) в Україні..
У 2020—2021 — працював у Апараті Верховної Ради України.
В 2021 в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв захистив науковий ступінь кандидата історичних наук. Тема дисертації «Розвиток українсько-афонських духовно-культурних зв'язків у XVII — першій третині XIX ст.».
В докторантурі теологічного факультету Пряшівського університету (Пряшів, Словаччина) захистив науковий ступінь доктора теології (ThDr). Проходив навчання на курсах з музеєзнавства при Гарвардському університеті (США).
З 2021 — науковий співробітник Інституту історії України НАН України), доцент кафедри культурології Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв при Міністерстві культури України .
Стипендіат науково-дослідного центру Dumbarton Oaks при Гарвардському університеті (2022) та British Academy (2023).
У 2022 р. працював запрошеним науковим дослідником в Мюнстерському університеті в Німеччині (Westfälische Wilhelms-Universität Münster) та Практичній школі вищих досліджень у Парижі при Міністерстві вищої освіти та наукових досліджень Франції (École Pratique des Hautes Études l PSL, EPHE, Paris, France).
З осені 2022 працює запрошеним науковим дослідником кафедри історії, класики, релігії та теології Ексетерського університету у Великій Британії. З січня 2023 призначений керівником філії Інституту українознавства МОН у Ексетері.
Рішенням Вченої ради Інституту проблем штучного інтелекту МОН та НАН України від 27.04.2023 (Протокол № 4/1) присвоєно звання почесного професора інституту.
Громадсько-політична діяльність У 1989—1991 роки був одним з ініціаторів створення і членом альтернативної комсомолу Чернігівської крайової організації Спілки незалежної української молоді (СНУМ). Брав участь в молодіжному антирадянському русі і боротьбі за незалежність УкраїниСНУМ та антикомуністичний молодіжно-опозиційний рух на Чернігівщині в 1989—1991 рр. — з чого все починалося? // Сіверянський літопис: Всеукраїнський науковий журнал. — 2018, січень — квітень. — № 1—2 (139—140). — C. 246—258., допомагав редагувати та розповсюджувати першу молодіжну незалежну «самвидавну» газету на Чернігівщині «Деснянські хвилі». У березні 1990 року став членом Товариства української мови імені ШевченкаШумило Сергій Вікторович — директор Міжнародного інституту афонської спадщини на официальном сайте Международного института афонского наследия. .
5-6 червня 1990 від Чернігівської організації СНУМ брав участь в установчому І-у Всеукраїнському Соборі Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) у Києві. У 1989—1991 учасник багатьох антирадянських та національно-патріотичних акцій, мітингів, пікетів та заходів за проголошення незалежності України та проти «ГКЧП», зокрема протестного голодування на Красній площі Чернігова у жовтні 1990 на знак солідарності зі студентським голодуванням у Києві (т. зв. Студентська революція на граніті), національно-просвітницького походу-рейду «Козацькими шляхами» по Чернігівській області у 1991, тощо.
У 2000 році під час виборів президента України був головою дільничної виборчої комісії в Чернігові.
З 2000 по 2009 рік — голова правління ГО «Міжнародний центр гуманітарних ініціатив і екологічних досліджень», член громадської ради при Державному управлінні з екологічної безпеки в Чернігівській області.
У 2002—2006 роках — депутат Чернігівської міської ради. У 2002—2003 роках — секретар комісії Чернігівської міської ради з питань комунальної власності, розвитку підприємництва та регулювання земельних відносин.
Під час Помаранчевої революції у листопаді 2004 як депутат Чернігівської міської ради виступив з вимогою скликати позачергову сесію Чернігівської міськради з метою висловлення недовіри Центральній виборчій комісії під час проведення повторного підрахунку голосів. Також депутат закликав міськраду забезпечити законні умови під час проведення масових мирних акцій протестів та зобов'язати міське управління МВС України забезпечити безпеку їхніх учасників. 26 листопада 2004 під час скликаної на його вимогу позачергової сесії Чернігівської міської ради, коли міліція під стінами міськради влаштувала жорстоке побиття мирних демонстрантів, депутат заявив чернігівському міському голові О. В. Соколову, що той «несе безпосередню відповідальність за те, що відбувається» і на знак протесту проти побиття мітингувальників оголосив у сесійній залі голодуванняЧому у мера Соколова «трусяться руки» у 9-ту річницю штурму міськради? Сайт телерадіокомпанії Свобода.Fm. 26.11.2013.. В результаті дебатів, які відбулись 26 листопада 2004 під час проведення сесії, більшістю голосів Чернігівською міською радою оголошено недовіру ЦВК та визнано по місту перемогу на виборах Президента України В. А. ЮщенкаЧернігівська міськрада визнала Ющенка Президентом і оголосила недовіру ЦВК. Сайт телерадіокомпанії Свобода.Fm. 26.11.2004.. Тоді ж у листопаді 2004 був делегатом І-го Надзвичайного Всеукраїнського З'їзду депутатів місцевих рад у Києві (під головуванням А. С. Матвієнка). Був співавтором заяви Асоціації українських банків про політичну ситуацію в країні, в якій була висловлена підтримка кандидатурі В. А. ЮщенкаАссоциация украинских банков готовит заявление в связи с политической ситуацией в стране. Портал Bankir.ru. 25.11.2004. .
З 2002 по 2013 роки — начальник пресцентру Асоціації українських банків (АУБ) і голова клубу банківських PR-спеціалістів при АУБ. Виступав у ЗМІ з критикою регуляторної політики Національного банку України та економічної політики влади часів Януковича. Зокрема, у червні 2011 у ЗМІ публічно обвинуватив керівництво НБУ у «тиску на власників банків і зриві незалежного з'їзду Асоціації українських банків». Також виступав з критикою дискримінаційної політики НБУ під керівництвом С. Арбузова щодо малих і середніх українських банків та відкриття в Україні філій іноземних банків.
У 2006 році очолював пресслужбу передвиборного штабу народного депутата, Героя України Левка Лук'яненка. Був ініціатором створення Центру з дослідження історії релігії та Церкви при Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка.
Займався моніторингом проблемних питань у сфері гармонізації державно-церковних взаємин, свободи совісті та релігійних організацій, у 2015 разом з відомими правозахисниками з різних країн підписав декларацію про створення міжнародного руху «Свобода совісті» та виступив координатором представництва організації в Україні 2) В Україні створено представництво міжнародного руху «Свобода совісті». Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ). 02.07.2015..
З 2021 — Заступник голови ГО «Чернігівська спілка учасників боротьби за незалежність України у XX столітті» та заступник голови Чернігівської філії Ветеранського об'єднання Українська Гельсінська Спілка.
Дійсний член міжнародного товариства «The Friends of Mount Athos» (під патронатом Його Високості Принца Чарльза, Оксфорд, Велика Британія).
Член Національної спілки краєзнавців України (НСКУ), Національної спілки журналістів України (НСЖУ) та Міжнародної федерації журналістів (IFJ), Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК), Української асоціації релігієзнавців (УАР), Міжнародної асоціації істориків релігії (IAHR) і Європейської асоціації дослідників релігії (EASR).
Науково-дослідницька діяльність Разом зі старшим братом Віталієм з кінця 1980-х рр. займався збором і публікацією матеріалів про історію Катакомбної церкви в СРСРСолдатов А. Канонические структуры русской православной церкви заграницей в СССР в эпоху распада тоталитарной системы (1970–80-е гг.) // Ukrainian Religious Studies. 2015. — C. 211—221. 10.32420/2015.74-75.576.. Автор книг «Советский режим и советская церковь» (СПб., 2006), «В катакомбах. Церковное подполье в СССР» (Луцьк: Терен, 2011).
В 2010 у видавництві «Дух і літера» видав книгу «Князь Оскольд и христианизация Руси».
Під впливом грецького професора Антонія Тахіаоса почав займатися науково-дослідницькою діяльністю в архівах Афона. У 2013 році разом з Тахіаосом заснував «Міжнародний інститут афонської спадщини», який очолив у ранзі генерального директора.