Микола Андріанович Бара́нов (13 травня 1909, Дебальцеве — 24 липня 1981, Донецьк) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1948 року. Чоловік скульпторки Людмили Казанської.
Біографія Народився року в місті Дебальцевому (тепер Донецька область, Україна). У 1934 році закінчив Одеський художній інститут (викладачі Леонора Блох, Петро Мітковіцер, Борис Яковлев, Олексій Шовкуненко).
У 1934—1935 роках працював у Краматорську. Брав участь у німецько-радянській війні. Впродовж 1946—1981 років працював уДонецькому художньо-виробничому комбінаті. Жив у Донецьку в будинку на вулиці Пастуховській № 22, квартира № 8. Помер у Донецьку 24 липня 1981 року.
Творчість Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
«Мати й дитина» (1937); «Кріпильник Денисенко» (1948); «Знатний шахтар Жуков» (1950); «Знатний коваль Донбасу Романенко» (1951); «Перед зміною» (1956), «Шахтар М. Бичков» (1964); «Тарас Шевченко на засланні» (1964, гіпс тонований). </div> пам'ятники Феліксу Дзержинському (1958, Красноармійськ; чавун, граніт; у співавторстві з Людмилою Казанською); Сергію Кірову (1965, колгосп імені Кірова Ставропольського краю); воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни (1966, Дебальцеве; чавун, граніт); загиблим воїнам 19-ї стрілецької дивізії (1967, село Володимирівка Донецької області); воїнам, які загинули у концентраційних таборах (1968, Волноваха; чавун, граніт; у співавторстві з Людмилою Казанською); Власу Чубарю (1969, Краматорськ); Володимиру Леніну (1970, Волноваха; чавун, граніт).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1937 року. Персональна виставка пройшла у Донецьку у 1971 році.
У мистецтві Живописний портрет скульптора у 1979 році написав художник Іван Лисов.
Примітки
Література Баранов Микола Андріанович // ; Баранов Микола Андріанович // ;