Ральф фон Гейгендорфф (; 15 серпня 1897, Дрезден — 10 грудня 1953, Вермельскірхен) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.
Біографія 22 серпня 1914 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 листопада 1936 року — ад'ютант штабу 8-го армійського корпусу. З 1 листопада 1939 року — помічний військового аташе в Москві Ернста-Августа Кестрінга. З літа 1941 року — знову ад'ютант штабу 8-го армійського корпусу. З 16 липня 1942 року — командир 181-го піхотного полку 52-ї піхотної дивізії. З жовтня 1942 року — командир Східних легіонів, з лютого 1944 року — командир добровольчих частин при ОКВ. В лютому-березні 1944 року відповідав за створення Регулярної добровольчої дивізії. З 21 травня 1944 року — командир 162-ї тюркської добровольчої дивізії. 4 травня 1945 року взятий в полон. 5 грудня 1947 року звільнений.
Сім'я 18 серпня 1924 року одружився з Едіт фон Файліч. В пари народились 2 сини і дочка.
Звання
Фанен-юнкер (22 серпня 1914) Фенріх портупеї (12 січня 1915) Фенріх шаблі (2 травня 1915) Лейтенант (16 квітня 1915) Оберлейтенант (1 квітня 1925) Гауптман (1 квітня 1931) Майор (1 березня 1936) Оберстлейтенант (1 квітня 1939) Оберст (1 грудня 1940) Генерал-майор (1 червня 1943) Генерал-лейтенант (30 січня 1945)
Нагороди Отримав численні нагороди, серед яких:
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Штурмовий піхотний знак в сріблі Відзнака для східних народів 1-го класу в сріблі з мечами Німецький хрест в золоті (30 квітня 1945)
Бібліографія
Türkvölkische und Kaukasische Verbände im Kampf an Deutschlands Seite im Zweiten Weltkrieg. Der Nachrichtendienst der Infanterie. 1928. gemeinsam mit Otto Schroeder: Die sächsischen Freiwilligen-Truppen in Litauen 1919. In: Erinnerungsblätter deutscher Regimenter, Baensch Stiftung, 1933. Der Truppennachrichtendienst unter besonderer Berücksichtigung der Infanterie. Dritte Auflage, Berliner Verlag „Offene Worte“, 1935. Das Kommandobuch (mehrere Auflagen): Band 1: Die Schützenkompanie, z. B. 16. Auflage, 1936; 24. Auflage, 1941. Band 3 gemeinsam mit Carl Siwinna und Carl Boettcher: M.G. 1938. Band 4 gemeinsam mit Carl Siwinna und Carl Boettcher: Die Artillerie. 1939. Band 5 gemeinsam mit Carl Siwinna und Carl Boettcher: Schwerer Granatwerfer. 1939. Band 6 gemeinsam mit Carl Siwinna und Carl Boettcher: Leichter Granatwerfer. 1939. Freiwillige aus den Völkern Osteuropas. In: Zeitschrift für Geopolitik, 24, 1953, S. 208 ff. und 25, 1954, S. 191. Vortrag vor dem Arbeitskreis Osteuropa des Süddeutscher Rundfunks: Die Zusammenarbeit militärischer Verbände verschiedener Nationalität: Erfahrungen mit den Ostverbänden im 2. Weltkrieg. 1953.
Література
Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1956, S. 134. Ritterkreuz Archiv II/2010, Veit Scherzer, Ranis, Juni 2010, ISSN 1866-4709
Примітки
Посилання
Гейгендорфф з Велі Каюм-ханом.