Кустарні набої (, ) — набої, для яких боєприпаси та/або зброя не є серійними. Такі набої зазвичай створюють для оптимізації продуктивності (наприклад, потужності, розміру або ефективності) існуючих комерційних набоїв.
Кустарні набої розробляють та використовують не військові або правоохоронці; це скоріше хобі серйозних стрільців, мисливців, зброярів та ентузіастів ручного заряджання, особливо в США. Існує потенційно нескінченна кількість варіантів кустарних набоїв: один виробник збройового обладнання має бібліотеку понад 6000 різних кустарних набоїв для яких вони виробляють обладнання, наприклад, розвертка камори.
Розробка кустарних набоїв Часто, кустарні набої є комерційними набоями які модифікують будь-яким шляхом для покращення продуктивності. Стволи для таких калібрів зазвичай випускають зброярі які спеціалізуються на виробництві стволів. Зазвичай ті самі виробники також пропонують штампи для перезарядки, інструменти для самостійного заряджання куль в гільзи. Оскільки заміна стволу зброї для використання кустарних набоїв потребує точного обладнання, більшість кустарних набоїв випускають самі виробники стволів або в співпраці з ними. Боєприпаси заряджаються вручну за допомогою схожих гільз та штампів які випускають зброярі. Крім того постачальники стволів або штампів надають покупцям базову інформацію про перезарядку, перелік потрібних порохів, вагу зарядів та куль. Ті хто займається заряджання набоїв використовують дані для створення зарядів починаючи з мінімального та поступово збільшуючи заряд.
Кустарні гільзи та набої можна знайти в продажу, але лише від дрібних виробників. Великі виробники зазвичай не випускають кустарні набої, оскільки ринок збуту для них невеликий та через те, що немає стандартів CIP (Commission Internationale Permanente Pour L'Epreuve Des Armes A Feu Portatives — Permanent International Commission for the Proof of Small Arms) або SAAMI, що викликає побоювання щодо відповідальності.
Мета та методи
Кустарні набої створюють з багатьох причин. Основна мета полягає в оптимізації деяких характеристик комерційних набоїв. Головними причинами створення набоїв є: висока швидкість, більше енергія, краща ефективність, більша стабільність (що забезпечує більшу точність) та відповідність мінімально дозволеному калібру або вазі кулі для законного полювання на певні види дичини в певній юрисдикції. Спортивна силуетна стрільба, дала поштовх появі великої кількості кустарних набоїв, навіть деякі гвинтівкові набої пристосовані для використання в короткоствольній зброї. При використанні самозарядних пістолетів для полювання або для спортивних змагань, також покращується подача набоїв з м'якими або порожнистими кулями; наприклад, набій .38/.45 Clerke з пляшкоподібною гільзою, було створено тому, що пряма гільза набою .45 ACP була проблемною під час живлення при використанні порожнистою кулі.Barnes, Frank C. Cartridges of the World (Northfield, Illinois: DBI, 19776), p. 140, «.45-38 Auto Pistol».
Кустарні набої зазвичай розробляють для:
Досягнення високих швидкостей шляхом збільшення об'єму гільзи або зменшення калібру. Досягнення більшої енергії шляхом збільшення калібру або об'єму. Досягнення кращої ефективності шляхом збільшення кута плеча, укорочення гільзи та зменшення конуса гільзи. Досягнення стабільності шляхом налаштування об'єму гільзи на певний діаметр кулі, вагу та швидкість, що дає стабільні результати. Вирішення проблеми з подачею набоїв.
Серед методів створення кустарних набоїв є:
Холодне формування. Добре змащену початкову гільзу обережно втискають в матрицю потрібного калібру. Це надає корпусу нову форму. Таку операцію роблять коли потрібно зменшити параметри, наприклад, змінити діаметр дульця або змістити плече назад. Формування пострілом. Для такої операції беруть початкову або частково сформовану за допомогою холодного формування гільзу, заряджають легкою кулею та легким зарядом пороху і стріляють зі зброї де її будуть використовувати. В іншій техніці використовують швидкогорючий порох, а гільзу згори запечатують пшеничним борошном з пижом для створення спеціального холостого набою який розширює гільзу. Таку техніку використовують для збільшення параметрів гільзи, наприклад, для зміщення дульця вперед, збільшення кута дульця або випрямляння стінок гільзи.Case-Forming Top Contender Hunting Loads , Performance Shooter, May 1997; includes information on cold forming and fire forming, including the «Cream of Wheat» fire forming method. Обрізка по довжині. Зазвичай, після холодного формування та формування пострілом, горловина гільзи стає довшою ніж потрібно, а тому гільзу підрізають до потрібної довжини. Обрізка є звичайною операцією перезаряджання, оскільки набої з високим тиском, подовжуються після кожного пострілу, а тому періодично потребують обрізки надлишків гільзи. Зміна діаметру гільзи (для підгонки під новий калібр). Така операція має назви «збільшення» або «зменшення» дульця і є загальною при створенні кустарних набоїв. Новий калібр дає змогу використовувати кулі різної ваги, що в свою чергу значно збільшує швидкість або потужність або протидію зносу вітром у порівнянні з початковими набоями. Зміщення дульця назад. Це операція холодного формування під час якої дульце зміщують назад для зменшення об'єму гільзи. Таке зазвичай роблять для використання набоїв в короткоствольній зброї, наприклад, переробка гвинтівкового набою на пістолетний набій. Видування. Така операція дає змогу змістити плече гільзи вперед для збільшення об'єму гільзи. Відбувається при формуванні пострілом. Зміна кута плеча. Перетворюючи плече на майже квадратне, простір стає ідеально сферичним, що в результаті призводить до ефективного згоряння. Якщо плече зміщено назад така операція відбувається під час холодного формування; якщо плече залишається на місці або зміщено вперед таке формування відбувається під час формування пострілом. Зменшення конуса гільзи. Така операція гарячого формування робить гільзу більш циліндричною, що дає схожі результати при зміні кута плеча. Зміна фланцю. Подібну операцію роблять лише великі виробники, оскільки вона потребує точної токарної обробки. Зазвичай це перехід від фланцевої до безфланцевої гільзи або від безфланцевої до гільзи зі зменшеним фланцем, це робиться для того щоб можна було використати більшу гільзу ніж це передбачено розробником. Зворотню операцію з додавання фланцю також роблять лише великі виробники; прикладом є фланцевий набій .45 Auto Rim створений на базі .45 ACP для використання в револьверах без прискорювачів заряджання та фланцевий .307 Winchester, який походить від набою .308 Winchester, розроблений для використання в важільних гвинтівках. Кустарний виробник також може додати фланець шляхом обтискання кільця на безфланцевій гільзі, але це дуже трудомісткий процес, який потребує спеціальну обтискну матрицю та точний токарний верста. Більшості кустарних виробників простіші розпочати з фланцевої гільзи потрібного діаметру або підігнаної під потрібний розмір. Збільшення довжини гільзи. Такий процес було використано для створення потужного набою .357 Magnum на базі менш потужного набою .38 Special. Куля набою .357 magnum має майже в тричі більшу енергію ніж куля набою .38 special такої самої довжини. Збільшення довжини гільзи зазвичай призводить до появи нової гільзи, що сильно обмежує можливість такої модифікації комерційними виробниками. Можна дещо подовжити гільзу шляхом потоншення та витягування гільзи, але така операція потребує спеціального обладнання та досвіду. Зазвичай простіше зменшити, а не подовшити гільзу.
Приклади кустарних набоїв Існує багато різновидів набоїв, серед яких кустарних більше ніж серійних. Більшість кустарних набоїв є не дуже відомими. Проте деякі кустарні набої випускають дрібні виробники дрібними партіями. Нижче наведано перелік деяких кустарних набоїв.
.30 Herrett. Створено на базі набою .30-30 Winchester шляхом зміщення назад дульця та загострення кута плеча. Розроблено для використання в пістолетах з довжиною стволи 25 см, він має таку саму потужність, що набій .30-30 з більшою ефективністю та меншим дуловим спалахом. .357 Herrett. Як і перші набої.30 Herrett, він базується на набої .30-30 Winchester, де було вкорочено та збільшено дульце до .357 (9 мм). Розроблено для використання в зброї з короткими стволами, набій є більш ефективним та більш потужним ніж .30-30. Часто визнають, що це найкращий калібр для полювання на середню дичину з пістолета Contender компанії Thompson Center Arms зі стволом 25 см. .10 Eichelberger Long Rifle. Один з небагатьох набоїв на базі набою кільцевого запалення. Його виготовляються шляхом розбирання набою .22 Long Rifle і повторного використання гільзи. .10 калібр (2.5 мм) є найменшим нарізним стволом. Крихітні кулі .10 калібру майже не дають відбою і рухаються з дуже високою швидкістю. Хоча набій можна використовувати для полювання на дрібну дичину на коротких відстанях, він більш за все є диковинкою, а ніж практичним мисливським або цільовим набоєм.AmmoGuide.com , free registration may be required. 5.7 MMJ або 5.7mm Spitfire. Дульце гільзи набою .30 Carbine було зменшено до .223 калібру (5.56 мм). Набій розробили для переробки надлишкових карабінів M1 на зброю для стрільби на короткі відстані. 6mm PPC. Створено на базі набою .220 Russian, який в свою чергу було створено на базі перехідного набою 7.62×39mm. Набій 6 мм PPC було створено в 1975 році спеціально для стрільби зі станку. Хоча він не став поширеним, тим не менш набій 6мм PPC витіснив набій .222 Remington і став найкращим набоєм для стрільби зі станка. Через коротку, товсту гільзу з гострими плечами набій можна заряджати лише в однозарядні гвинтівки. .22 Eargesplitten Loudenboomer. Цей набій з жартівливою назвою розробив П. О. Оклі спеціально для досягнення дулової швидкості в 1500 м/с. Набій базується на гільзі набою .378 Weatherby Magnum, гільза непрактично перевищує діаметр канала стволу, а тому набій є диковинкою. 7 мм TCU (також відомий як 7TCU). Створено на основі гільзи набою .223 Remington. Набій 7 мм TCU є популярних для однозарядних пістолетів таких як Thompson Center Arms' Contender та G2 Contender. Це лише один з набоїв лінійки TCU.
Кустарні набої в Австралії В Австралії кустарні набої є дуже поширеними. Більшість зроблені для полювання на оленів, кенгуру та базуються на британському набої .303 British, оскільки він є найпопулярнішим післявоєнним набоєм, а надлишкові австралійські гвинтівки Lee–Enfield MkIII є дешевими. Багато цих гвинтівок отримали стволи калібром .257 і є відомими як 303-25. Унікальною відмінністю є те, що ці боєприпаси менш використовуються для ручного заряджання — їх випускають компанії Super Cartridge Company, Riverbrand, IMI та Sportco.
Оскільки на той час менш затратним було переробити ствол та патранник ніж встановити новий ствол, гвинтівки зі зношеним стволом 303-25 переробляли під калібр .277, тому вони відомі як 303—270.
Загального поширення набув також набій .222 Remington — Мартіні .222 Rimmed. Як і набої «Tini-Mite» та «Mini-Mite», набої .17 калібру кільцевого запалення створені на базі гільзи набою .22 Long Rifle.
Комерційно прийняті кустарні набої Деякі набої початково створювалися за індивідуальним замовленням (не комерційна розробка), та отримали достатньо широке визнання або популярність, щоб стати комерційними. Загалом, набої ставали комерційно популярними після того як комерційні виробники зброї починали пропонувати зброю, яку можна було заряджати цими набоями. Коли набої стають популярними, відбувається фінансування відповідності стандартам SAAMI. Після стандартизації SAAMI, будь-який виробник зброї або боєприпасів, може бути впевнений, що продукція є безпечною.
Деякі приклади кустарних набоїв, які стали комерційними: