Сухиня

Сухи́ня — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області на річці Бистриці. Територія старостинського округу розташована в західній частині району та межує з територією колишнього Козелецького району.

Відстань до районного центру автомобільними шляхами — 71 км, до обласного центру — 113 км. Населення — 225 осіб (2019), дітей — 42, пенсіонерів — 52.

Історія За переказами, козаки, що оселилися в Рудьківці у XV ст., належали до сухинського товариства. Звідси, можливо, й походить назва Сухиняс. Сухиня та с. Щаснівка. Бобровицький район. Чернігівщина http://www.cult.gov.ua/blog/2008-03-11-186.

Польська люстрація Остерського староства 1628 р. згадує село Suchinia, 1636 р. — Suchiny.Александровичъ М. Н. Остерскій уъезд: историческое описаніе. Ч. 1.: До окончанія смутъ въ Восточной Украинъ (1669 г.). — 1881. — с. 88, 102. http://libkor.com.ua/frm/download.php?part=1&id=123Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч. VII. Т. 1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи. — Кіевъ, 1886. — с. 343.

У переписній книзі Малоросійського приказу (1666) згадується хуторъ Сухиня на річці Бобровиці. У ньому були 4 селянські двори (Леско Костюченко з трьома волами, Демянко Коновал із волом і конем, Івашко Θедоров сын Бурак із волом, Івашко Колесник із волом) та 1 двір бобыльской (Гаврилко Мелник).Переписні книги 1666 року  / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933, с. 346.

Згідно з Генеральним слідством Київського полку, у 1726—1729 роках у селі було принаймні 3 двори. Село Сухинка належало до Бобровицької сотні, за давніх літ було під владою полковника київського. Полковник Костянтин Солонина дав село у володіння своєму онукові Івану Васильовичу Забілі (за універсалом гетьмана Скоропадського), товаришеві бунчуковому. Він же зі згоди свого швагра Ніжинського попа Максима Почеки продав ченцям Києво-Печерським, які ним володіли. Млин і винницю було куплено за власний кошт ченців, однак вони не мали на них документівН. П. Василенко. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Кіевскаго полка 1729—1731 гг. // Чтенія въ Историческомъ обществѣ Нестора-лѣтописца, 1893, книга VII, отд. 3, с. 38, 41, 53. https://web.archive.org/web/20130923034358/http://ksm-m.ucoz.ru/load/zhurnaly_i_sborniki/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca_kniga_7/45-1-0-798. Там же вказано, що «въ селѣ Макаровцѣ и Сухинцѣ» 52 двора були маєтностями Києво-Печерської Лаври, але документи на право володіння були відсутні.

1781 року в деревнѣ Сухиняхъ було 9 хат козаків виборних, 12 хат підпомічників та 27 хат посполитих і козацьких підсусідків.В. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — Київ, 1989. — с. 96. За даними ревізії 1782 року 50 чоловіків та 54 жінки в деревнѣ Сухинкѣ належали до вѣдомства Макаровскаго Києво-Печерської ЛавриЕвгений (Болховитинов), митр. Описаніе Кіевопечерской Лавры съ присовокупленіемъ разныхъ грамотъ и выписокъ. — Кіевъ, 1826. — Прибавленіе къ описанію. — с. 139.. 1787 року тут жило 163 дорослих чоловіка — різного звання казенні люди (лаврські), козаки та люди власника генерал-поручика ДараганаВ. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — Київ, 1989. — с. 273..

За даними 1859 року населення села становило 400 осіб на 43 двори."Списки населённых мест Российской Империи. XLVIII. Черниговская губерния, 1866, с. 62. http://narod.ru/disk/15142447000/Chernigovskaya_gub-1866.rar.html Серед них — 190 чоловік та 210 жінок. Сухинька (Сухиня, Сухинь) — деревня казачья, казенная, владѣльческая, при безъименномъ болотѣ.

За переписом 1897 року в д. Сухинька Козелецького повіту Чернігівської губернії мешкало 587 людей, серед них — 293 чоловіка та 294 жінки. Усі назвали себе православнимиНаселенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — с. 264..

1900 року було майже закінчене будівництво школи грамоти (єпархіального відомства), розпочалися заняття. На момент відкриття школи в селі на кожних 6-7 дворів був один грамотний.Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1900 год. — C. 34-36, 127—128. http://www.knigafund.ru/books/81173

За даними податкових списків 1923 року в Сухині було 165 господарств, у яких мешкали 743 особи. Сухиня (разом із Мостищем, Марківцями, Рудьківкою та Макарівкою) належала до Козелецького району (а не Бобровицького) Ніжинської округи Чернігівської губернії. До райцентру були 22 версти польовими дорогами, до станції Бобровиця — 13 верст. Село мало свою сільраду, школу та хату-читальню, телефону не було.Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год  / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. — Чернигов: Гостиполитография, 1924. — c. 46-47.

У 1926 — село, центр сільради Бобровицького району Ніжинської округи, 176 дворів, 790 мешканців Список заселених оселищ Ніжинської округи. ‒ . ‒ 72 с. .

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бобровицької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бобровицького району, увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 740085, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстрований 171 виборець, явка 60,82%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 35,58%, за «Слугу народу» — 23,08%, за «Силу і честь» — 10,58%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Борис Приходько (самовисування) — 30,93%, за Сергія Коровченка (самовисування) — 25,77%, за Олега Дмитренка (самовисування) — 11,34%.

Пам'ятки

Поселення (2-1 тис. до н.е.); , які загинули у вересні 1943р.; , які загинули у вересні 1943р.; , які загинули в роки Великої Вітчизняної війни;

Постаті Колесник Віталій Павлович (1975—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Виноски

Посилання Погода в селі