Раймо́нд Марі́ Жульє́т Мейніє́ль (, більше відома як Жульє́т Майніє́ль (); , Сен-Іпполіт, Франція — , Сан-Міґель-де-Альєнде, Мексика) — французька кіноакторка, відома ролями у фільмах кінематографістів французької нової хвилі впродовж 1950-х — 1960-х років. Загалом знялася у 35 стрічках у кіно та на телебаченні між 1958 і 1982 роками. У 1964—1968 роках була партнеркою італійського актора Вітторіо Ґассмана, від якого народила сина , який також став актором.

1960 року на 10-му Берлінському міжнародному кінофестивалі була нагороджена «Срібним ведмедем» за найкращу жіночу роль у німецькому фільмі «Ярмарок» Вольфганга Штаудте.

Біографія Раймонд Марі Жульєт Мейнієль народилася 22 січня 1936 року на Півдні Франції в окситанському містечку Сен-Іпполіт. На кіноекрані Жульєт дебютувала у віці двадцяти двох років, зігравши роль без назви в комедії () аргентинського режисера Луїса Саславскі.

Уже наприкінці 1950-х років вона стала однією з великих надій французького кіно, завдяки головній ролі Флоранс в одному з перших фільмів французької нової хвилі — «Кузени», який зняв і спродюсував Клод Шаброль. Він писав у своїх мемуарах, що дізнався про Жульєт з реклами мила . І Майнієль, і її партнери по знімальному майданчику, і Жан-Клод Бріалі, стали широко відомі як у Франції, так і за кордоном.

Презентація фільму «Кузени» ​​на Берлінале також привернула увагу німецьких кінематографістів, і акторка отримала головну жіночу роль у німецькій драмі 1960 року «Ярмарок», яку зняв Вольфганг Штаудте. Цей фільм приніс їй «Срібного ведмедя» за найкращу жіночу роль.

У Франції вона знову знімалася у фільмах Шаброля. Так, за участі Майнієль побачили світ стрічки (; 1961 рік), Ландрю (1963) та (), останні — 1962 року. Окрім співпраці з Шабролем, акторка також знімалася у фільмах інших видатних французьких режисерів того часу. Зокрема, у фільмі () 1960 року та () 1962 року, який зняв Мішель Девіль.

На початку своєї кінокар'єри Жульєт Майнієль одружилася з маловідомим французьким актором Робером Обуано, який був старшим за неї на дев'ять років. Завдяки зйомкам в Італії під час виробництва фільму «Троянська війна» 1961 року, де Жульєт зіграла Креусу Троянську, вона познайомилася з видатним італійським актором Вітторіо Ґассманом. Їхнє знайомство стало причиною розлучення Жульєт і Робера у 1964 році. Упродовж 1964—1968 років Вітторіо та Жульєт мали романтичні стосунки. 1965 року в пари народився син, якого назвали , і Майнієль тимчасово зупинила свою акторську кар'єру.

Повернення на екрани відбулося лише 1968 року в італійському телевізійному мінісеріалі (), де акторка зіграла давньогрецьку легендарну чаклунку Кірку. Після розриву з Ґассманом Майнієль продовжила зніматися в кіно, але не повернулась у Францію, а залишилась в Італії. Серед інших помітних робіт у кіно того часу слід відзначити кримінальну комедію «На прізвисько Громило» () 1973 року зі знаменитим Бадом Спенсером у головній ролі, а також еротичну драму () 1975 року, в якій її партнером був Мікеле Плачидо, і комедію «Сімейний порок» з такими зірками італійської еротичної комедії, як , Едвіж Фенек, Ньєвес Наварро, Оркідея Де Сантіс та ін.

Жульєт Майнієль символічно завершила свою кінокар'єру, зігравши зі своїм сином і колишнім партнером у їхньому спільному фільмі () 1982 року. Відтоді Майнієль жила приватно в Мексиці. За словами її сина Алессандро, які він сказав в одному з інтерв'ю, мама жила «близько двадцяти років у приємному місці в Мексиці, з внутрішнім двориком і садом. Вона грала з друзями в бридж, вона художниця, добре вміла відновлювати руїни, перепродаючи їх на вагу золота. Це стало її пенсією». 21 липня 2023 року, у віці 87 років, акторка померла в мексиканському містечку Сан-Міґель-де-Альєнде, штат Гуанахуато. Про це повідомив її син Алессандро у своїх соцмережах.

Фільмографія

Примітки

Джерела

Посилання

Сцени з кінофільмів