«Підкидьок» () — радянський художній фільм, знятий на кіностудії «Мосфільм» в 1939 році режисером Тетяною Лукашевич за сценарієм Рини Зеленої і Агнії Барто.
Сюжет «Підкидьок» у фільмі — п'ятирічна Наташа (Вероніка Лебедєва). Мати дитини (Ольга Жизнєва), вирушаючи за місто, щоб зняти для сім'ї дачу, доручає старшому синові — школяреві Юрі — доглянути за дівчинкою. Хлопчик, який чекає в гості друзів-піонерів, напівжартома обіцяє сестрі «відірвати голову», якщо та не буде спати до приходу домробітниці Аріши (Ріна Зелена). Поки піонери в сусідній кімнаті обговорюють суспільні питання, Наташа одягається і виходить на свою першу самостійну прогулянку по місту. Протягом дня з дівчинкою відбувається багато подій. Вона потрапляє в дитячий сад, де вихователь безуспішно намагається з'ясувати прізвище та адресу дитини, що потрапила до групи. Потім Наташа опиняється в квартирі бездітного геолога Євгена Семеновича (Ростислав Плятт). Повіривши у те, що Наташу йому підкинули, холостяк вступає в конфлікт з сусідкою (Тетяна Баришева), яка намагається заявити свої права на дівчинку. Поки сусіди з'ясовують відносини, «підкидьок», кинувшись за кішкою, зникає з квартири.
Наталчина «одіссея» триває, і незабаром бажання удочерити дитину, яка ледь не потрапила під колеса автомобіля, з'являється у бездітного подружжя Лялі (Фаїна Раневська) і Мулі (Петро Рєпнін). Деякі «юридичні» побоювання, які спочатку виникають у чоловіка, Ляля знімає адресованим дівчинці питанням: «Скажи, маленька, що ти хочеш — щоб тобі відірвали голову або їхати на дачу?». До дачі Наташа не доїжджає — змішавшись на пероні з натовпом уболівальників, що зустрічають поїзд з футболістами, вона на прохання розпорядника вручає спортсменам квіти.
Поки Наташа переміщається по Москві, її пошуками займаються різні люди, включаючи Юру, його однокласницю Ніну і співробітника групи розшуку зниклих дітей Сергєєва (Іван Лобизовський). Саме він в кінці дня привозить дівчинку додому. Наташа, яка лежить у ліжку, побачивши брата, що з'явився в кімнаті, повідомляє: «Юра, я вже знайшлася!». У фіналі картини мати, тримаючи дівчинку на колінах, співає їй колискову пісню: «У нашому радісному краю / Люблять дівчинку мою». Обійнявши мати, сонна дочка пропонує: «Мама, давай завтра заблукаємо разом».
У ролях
Вероніка Лебедєва — Наташа Фаїна Раневська — Ляля Петро Рєпнін — Муля Ростислав Плятт — холостяк Рина Зелена — Аріша Ольга Жизнєва — мати Наташі і Юри Віктор Громов — батько Ніни Тетяна Баришева — зубний лікар Еля Биковська — Ніна (немає в титрах) Дмитро Глухов — Юра (немає в титрах) Віктор Бойко — Альоша (немає в титрах) Андрій Старостін — футболіст (немає в титрах) Станіслав Леута — футболіст (немає в титрах) Микола Арський — начальник міліції (немає в титрах) Іван Лобизовський — Сергєєв (немає в титрах) Анатолій Папанов — перехожий (немає в титрах) Лев Аннинський — хлопчик з дитячого саду (немає в титрах) Федір Одиноков — прохожий''
Знімальна група
Автори сценарію — Агнія Барто і Рина Зелена Режисер — Тетяна Лукашевич Оператор — Семен Шейнін Художник — Василь Комарденков Композитор — Микола Крюков Директор картини — В. Канашенок Асистенти режисер — М. Калугін, Є. Хаханова Асистент оператора — Л. Абрамян Асистент по монтажу — К. Москвіна Звукооператори — В. Лєщов, С. Єгоров Помічник режисера — К. Верьовкін (немає в титрах) Асистент оператора — Ю. Кун (немає в титрах) Асистент звукооператора — Б. Шефер (немає в титрах) Звукооформлювач — Р. Лукіна (немає в титрах) Адміністратор — Є. Зільберброд
Посилання