Давид Бабакайович Паша ( 8 липня 1898, Євпаторія, Таврійська губернія — 16 серпня 1944 або 17 серпня 1944, Кликоляй, Акмянський район, Шяуляйський повіт, Литовська РСР) — червоноармієць, артилерист, учасник першої світової, громадянської та німецько-радянської воєн караїмського походження.
Життєпис Народився в Євпаторії в караїмській сім'ї. Батько — бахчисарайський міщанин Бабакан Якович Паша, морозивник. Мати — Султан Йосипівна Ендазе, з євпаторійських міщан, домогосподарка. Окрім Давида в сім'ї було ще п'ятеро дітей. Закінчив євпаторійський мідраш. У 1916 році призваний по мобілізації в армію й служив в артилерії. Під час громадянської війни — артилерист в рядах Робітничо-селянської Червоної Армії. З 1922 року працював вантажником євпаторійського морського порту. Під час висадки в Євпаторії 5 січня 1942 року тактичного морського десанту Червоної армії разом з А. Куналінським та М. Д. Елема (батьком Д. М. Еля) сформував загін добровольців на допомогу висадилися десантникам.
У квітні 1944 року мобілізований Євпаторійським районним військкоматом в діючу армію. У званні червоноармійця служив заряджаючим 76-мм гармати 1382 стрілецького полку 87 стрілецької Перекопської Червонопрапорної дивізії на 4-му Українському і 1-му Прибалтійському фронтах. У своєму останньому бою біля села Кліколяй в Литві 16 серпня 1944 року разом з двома вижилими товаришами по службі, червоноармійцями А. С. ВоробйовимНаградной лист в электронном банке документов «Подвиг народа» (архивные материалы ЦАМО. Ф. 33. Оп. 690155. Д. 6966. Л. 3). та І. Я. ЄвсюковимНаградной лист в электронном банке документов «Подвиг народа» (архивные материалы ЦАМО. Ф. 33. Оп. 690155. Д. 6966. Л. 7). , відбивав атаку великої танкової колони і знищив шість німецьких танків. Від вибуху снаряда, випущеного ворожим танком, Д. Б. Паша разом з товаришами по службі загинув. Всі вони за свій подвиг Наказом № 35/н по 63 стрілецької корпусу 51 армії від 04.10.1944 року посмертно нагороджені орденами Вітчизняної війни I ступеняНаградной лист в электронном банке документов «Подвиг народа» (архивные материалы ЦАМО. Ф. 33. Оп. 690155. Д. 6966. Л. 9). .
Дещо відрізняється опис останнього бою Д. Б. Паші в нагородному листі зі статті капітана А. Мнацаканян «Клятва сталінградцям», надрукованій 21 серпня 1944 року під фронтовій газеті «Вперед на ворога». Відповідно до цієї публікації, будучи пораненим, Д. Б. Паша залишився один біля гармати і підбив з неї три танка, а під четвертий, який наближався, кинувся обв'язаний гранатами:
Похований у братській могилі на військовому кладовищі в місті Акмяне (Литва)Информация в электронном банке документов ОБД «Мемориал» .
Давид Паша — одним з найшанованіших кримськими караїмами учасників Німецько-радянської війни з-поміж своїх одноплемінників:
Сім'я З 1924 року був одружений з Тамарою Давидівною ЕльИнформация в электронном банке документов ОБД «Мемориал» (архивные материалы ЦАМО. Ф. 58. Оп. 18002. Д. 888).. Мав дочку Султан (в шлюбі Тіріякі), синів Соломона (Семена) та Іллю. Онук — Віктор Захарович Тіріякі ( 1955, Євпаторія), газзан євпаторійських кенас. Молодший брат — червоноармієць Йосип Бабакайович Паша (1909-1945), загинув в бою 24 березня 1945 року біля КенігсбергаИнформация в электронном банке документов ОБД «Мемориал» (архивные материалы ЦАМО. Ф. 58. Оп. 18003. Д. 676). .
Пам'ять Пам'яті Д. Б. Паші на фасаді будинку по вул. Міллера (колиш. Степовий), 25 в Євпаторії, де він жив, в 2005 році було встановлено меморіальну дошку. Його подвигу присвячені кілька полотен: акварель «Не пройдеш!» (Худ. Ю. Фастенко; Євпаторійський краєзнавчий музей) і «Подвиг Давида Паша» (худ. І. Кудрявцев, 2018; Музей історії та етнографії кримських караїмів імені С. І. Кушуль). У 2014 році караїмські організації Євпаторії звернулися в Євпаторійський міської ради з проханням про перейменування вул. Міллера в вулицю імені Давида Паші. Місцева влада пообіцяла врахувати прохання заявників при формуванні нових вулиць або мікрорайонів Євпаторії. Пам'яті героя також приурочені декілька церемоніальних заходів: зокрема, 19 грудня 2008 року в Євпаторійському краєзнавчому музеї пройшов захід, присвячений 110-річчю від дня народження Д. Б. Паші, а в травні 2018 року окупаційна влада в Євпаторії організувала заходи, приурочені до 120-річчя від дня народження Д. Б. Паші: збори в євпаторійської середній школі № 1 з презентацією батального полотна І. Кудрявцева «Подвиг Давида Паша» та військово-патріотичний конкурс «Паша Давид Бабакаевіч — героїчний подвиг», в якому взяли участь понад 50 учнів шкіл мистецтв і художньої школи Євпаторійського округу.
У 2010 році караїмської громадою здійснена безуспішна спроба клопотання перед Президентом Росії про присвоєння Д. Б. Паші звання Героя Росії.
Примітки
Джерела
Посилання