Микола Олександрович Андрє́єв (; 1836 — 9 лютого 1898, Москва) — російський співак (драматичний тенор) і педагог.
Біографія Народився 1836 року. Вокальну освіту здобув приватно у Феліче Ронконі в Санкт-Петербурзі (1873 року удосконалювався в Мілані у А. Буцці).
Дебютував у 1857 році у Санкт-Петербурзі. У 1860-х роках з великим успіхом виступав на оперних сценах Італії, Німеччини, Австрії, Іспанії, Швеції, зокрема 1863 року виступав на сцені театру «Сан-Карло» в Неаполі. У 1867—1868 роках — соліст Маріїнського оперного театру в Санкт-Петербурзі, у 1868—1872 і 1875—1876 роках — Київської опери. Брав участь у концертах Київського відділення Російського музичного товариства. У 1873—1874 роках викладав спів у Київському музичному училищі. Співав також на сцені Харківської опери.
У 1876—1877 роках — соліст Большого театру в Москві. У 1884—1887 роках викладав у Московському музично-драматичному училищі. Помер у Москві року.
Творчість Володів красивим, звучним, добре поставленим голосом широкого діапазону, високою технікою виконання. Виконав партії:
Собінін («Життя за царя» Михайла Глінки); Князь («Русалка» Олександра Даргомижського); Руальд («Рогнеда» Олександра Сєрова); Герцог, Радамес, Маріко («Ріголетто», «Аїда», «Трубадур» Джузеппе Верді); Едгар («Лючія ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті); Леопольд («Жидівка» Фроманталя Галеві); Рауль, Іоанн Лейденський («Гугеноти», «Пророк» Джакомо Меєрбера), Роберт («Фра-Дияволо» Даніеля Обера). </div>
Література
Лисенко І. М. Андрєєв Микола Олександрович // Словник співаків України — Київ, 1997 — сторінка 13; Кузьмін М. І. Андрєєв Микола Олександрович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 58.