Рейс 4978 авіакомпанії Ryanair — міжнародний регулярний пасажирський рейс з міжнародного аеропорту Афін (Греція) до аеропорту Вільнюса (Литва) 23 травня 2021 року. Перебуваючи в повітряному просторі Білорусі літак був перенаправлений білоруським урядом під неправдивим приводом загрози вибуху для посадки в Мінську, де владою були заарештовані двоє пасажирів, опозиційний активіст та журналіст Роман Протасевич та його дівчина Софія Сапега. Рейс супроводжувався білоруським винищувачем до Мінська під приводом загрози вибуху за вказівкою президента Білорусі Олександра Лукашенка. Літаку дозволили вилетіти через сім годин, і він прибув до Вільнюса на вісім з половиною годин пізніше запланованого часу.

Інцидент був широко засуджений органами цивільної авіації та урядами кількох країн. Спочатку деякі європейські держави і авіакомпанії відповіли новими обмеженнями на польоти через Білорусь і з неї; наступного дня після інциденту Європейський Союз ввів нові санкції, включаючи закриття повітряного простору Білорусі та авіаліній з Білорусі до ЄС.

Перебіг подій { "type": "ExternalData", "service": "page", "title": "Flight FR4978 2021-05-23.map" }

Перехоплення

23 травня 2021 року, рейс 4978 авіакомпанії Ryanair (Афіни-Вільнюс), на борту якого перебувало 6 членів екіпажу та 126 пасажирів, був перенаправлений до аеропорту Мінська після отримання повідомлення про вибухівку на борту від наземних служб. Літак на той момент перебував у повітряному просторі Білорусі за 83 км на південь від Вільнюса та 170 км на захід від Мінська. За повідомленням авіакомпанії, її пілоти були проінформовані владою Білорусі про «потенційну загрозу безпеці на борту» і отримали вказівку приземлитися в Мінську. Літак увійшов в повітряний простір Білорусі о 12:30, і відразу ж після цього авіадиспетчер передав інформацію про «загрозу вибуху». О 12:33 авіадиспетчер згадав про електронний лист від терористів, відправлений до мінського аеропорту.

Рейс був перехоплений при виході з повітряного простору Білорусі за вказівками Олександра Лукашенка, який за повідомленням його пресслужби, особисто наказав перенаправити рейс до Мінська і направив для його супроводу винищувач МіГ-29 білоруських ВПС для повернення в Білорусь. Білоруське телеграфне агентство повідомило, що пілоти попросили приземлитися в Мінську. І Ryanair, і силовики Білорусі заявили, що на борту не було виявлено жодних бомб.

Затримання Протасевича У Мінську білоруського опозиціонера Протасевича було знято з рейса й заарештовано на підставі розшуку за звинуваченням в «терористичній» діяльності. Його дівчину, Софію Сапегу, також було заарештовано. Жодних пояснень з приводу її арешту влада не надала. Факт затримання Сапеги, громадянки Росії, студентки Європейського гуманітарного університету у Вільнюсі, було підтверджено університетом.

Лідерка білоруської опозиції Тихановська закликала Міжнародну організацію цивільної авіації (ІКАО) провести розслідування інциденту. 2020 року Білорусь включила Протасевича до списку «осіб, причетних до терористичної діяльності» за участь в антиурядових протестах. Тихановська заявила, що Протасевичу загрожує смертна кара в Білорусі. За словами деяких пасажирів, Протасевич попросив у бортпровідників притулку, але отримав відмову через наявні юридичні угоди Ryanair. Виходячи з літака, Протасевич промовив іншому пасажирові, що «мене тут чекає смертна кара». Інше джерело стверджує, що Протасевичу загрожує 15 років позбавлення волі. 30 травня видання Nexta заявило, що 12-14 травня Тихановська також перебувала в Афінах, а операція з захоплення літака могла мати на меті затримання саме Світлани, а не Протасевича.

За словами джерел, близьких до Тихановської, Протасевич помітив, що за ним ведеться спостереження в аеропорту Афін. У своїх повідомленнях він заявив, що чоловік поруч з ним на черзі і на КПП намагався сфотографувати його проїзні документи. Крім того, Тадеуш Ґічан, член телеграм-каналу NEXTA, яким раніше керував Протасевич, заявив, що на борту літака перебували працівники білоруського КДБ, які «ініціювали бійку з екіпажем Ryanair», наполягаючи на тому, що на борту літака перебував саморобний вибуховий пристрій. Прессекретарка державного підприємства «Аеропорти Литви» Ліна Бейсіне повідомила інформагентству AFP інформацію аеропорту Мінська про те, що рейс здійснив посадку «через конфлікт між членом екіпажу і пасажирами».

Літаку дозволили вилетіти після семи годин перебування на землі в Мінську, він прибув до Вільнюса з запізненням на 8,5 годин. Пасажири відзначили, що їм довелося чекати 2,5 години без води, перерви до туалету і телефонних дзвінків, в той час як від 50 до 60 білоруських співробітників служби безпеки в мінському аеропорту проводили перевірки, в тому числі перевірку літака на наявність вибухівки.

Крім Протасевича і Сапеги в Мінську висадилися ще троє пасажирів, в тому числі двох громадян Білорусі та одного громадянина Греції. Після припущень про те, що пасажири були співробітниками білоруського КДБ, білоруське державне телебачення показало відео, на якому троє осіб заявили, що вирішили залишитися в Мінську, в тому числі грек, який заявив, що по дорозі до Вільнюса мав намір прибути до Мінська відвідати свою дружину. Офіційний представник уряду Греції повідомив, що розслідування не виявило зв'язку між громадянином Греції й інцидентом.

Протасевича було поміщено до СІЗО-1 Мінська, де він давав свідчення. 24 травня мати Протасевича заявила, що Роман опинився у лікарні в тяжкому стані. Білоруські міліціянти заявили, що з ним все гаразд і він у СІЗО.

25 червня 2021 року, журналіста Романа Протасевича і його подругу, росіянку Софію Сапегу перевели під домашній арешт, про це BBC повідомив батько Протасевича.

3 травня 2023 року, Романа Протасевича засуджено до 8 років колонії. 22 травня 2023 року його було помилувано. Раніше повідомлялося, що після затримання Протасевича через деякий час було переведено під домашній арешт та він почав співпрацювати зі слідством і підтримувати Олександра Лукашенка.

6 травня 2022 року, Гродненський обласний суд засудив Сапегу до 6 років колонії загального режиму. 7 червня 2023 року, згідно указу Олександра Лукашенка про помилування Софії Сапеги, її випустили з виправної колонії № 4 в м. Гомелі та передали делегації Приморського краю РФ.

Наслідки

Позиція білоруського уряду Після інциденту Міністерство транспорту Білорусі оголосило про створення комісії з розслідування вимушеної посадки, заявивши, що повідомить ІКАО та ІАТА про хід розслідування і незабаром після цього опублікує звіт

24 травня 2021 року, директор Артем Сікорський зачитав електронний лист, відправлений до аеропорту Мінська 23 травня. Це послання, підписане «солдатами ХАМАСу», містило вимоги до Ізраїлю «припинити вогонь в секторі Газа» (див. Ізраїльсько-палестинська криза (2021) і до Європейського Союзу — припинити підтримку Ізраїлю. Якщо вимоги не будуть виконані, літак Ryanair буде підірвано над Вільнюсом. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель назвала білоруське пояснення «абсолютно неправдоподібним». ХАМАС заперечував, що він якимось чином пов'язаний з цим інцидентом, водночас скритикувавши білоруський уряд за «архаїчне мислення» у світі, який «більше не сприймає такі методи». Згідно з Newlines Magazine в електронному листі, опублікованому білоруською владою, є часова відмітка 12:57, тобто лист надійшов через 24 хвилини після того, як білоруські авіадиспетчери повідомили рейс Ryanair про його отримання.

25 травня 2021 року, Білоруське управління авіації опублікувало розшифровку радіопереговорів між диспетчерами і пілотами рейсу FR4978. Відповідно до цієї розшифровки, білоруський авіадиспетчер спочатку повідомив пілотам, що вони «мають інформацію від спецслужб» про бомбу на борту, пізніше заявили, що «служба безпеки аеропорту проінформувала про отримання ними електронного листа». Коли пілот запитав, хто отримав листа — Вільнюс чи Афіни, оператор відповів що попередження про мінування було отримано «декількома аеропортами». А коли пілот запитав, з чиєї рекомендації він повинен приземлитися в Мінську, оператор повідомив йому, що це були «наші рекомендації». Станом на 25 травня ця розшифровка не була підтверджена незалежними сторонами.

26 травня 2021 року, Лукашенко виступив з першою заявою про інцидент в білоруському парламенті. Він сказав, що діяв «законно», і заявив, що «недоброзичливці ззовні і зсередини країни змінили методи нападу на державу», назвавши це «гібридною війною». Він також звинуватив Протасевича в плануванні «кривавого повстання», не розкриваючи подробиць. Лукашенко також заявив, що загроза вибуху надійшла зі Швейцарії, однак швейцарський уряд заявив, що йому нічого не відомо про загрозу вибуху рейсу.

28 травня 2021 року, Міністерство закордонних справ Білорусі вислало з країни двох литовських дипломатів у відповідь на дії зовнішньополітичного відомства Литви

Санкції Литовський уряд заборонив всім рейсам в Литву і з Литви здійснювати переліт через повітряний простір Білорусі з 03:00 25 травня. Міністр транспорту Великої Британії Грант Шеппс доручив Управлінню цивільної авіації вимагати, щоб британські авіакомпанії уникали повітряного простору Білорусі. Шеппс також призупинив дозвіл державної авіакомпанії «Белавія» на польоти в повітряному просторі Великої Британії. До інциденту «Белавія» виконувала рейси до аеропорту Гатвік. Президент України Володимир Зеленський доручив уряду припинити авіасполучення з Білоруссю. МЗС України підготувало санкційний пакет, який передано до розгляду в РНБО.

24 та 25 травня 2021 року в Брюсселі відбулася . Президент Литви Ґітанас Науседа закликав ЄС ввести економічні санкції щодо Білорусі. Вісім країн закликали заборонити польоти над Білоруссю і до Білорусі. Ще однією пропозицією було заборонити в'їзд наземного транспорту в ЄС з Білорусі. На зустрічі було вирішено заборонити авіакомпаніям, що розміщені в ЄС пролітати через повітряний простір Білорусі, заборонити білоруським авіаперевізникам польоти в повітряному просторі ЄС і ввести новий ряд санкцій. Станом кінець травня свій повітряний простір для білоруських авіакомпаній закрили 10 країн.

Розслідування 23 травня 2021 року, прокуратура Литви почала досудове розслідування за статтями «Угон повітряного судна» і «Поводження з особами, заборонене міжнародним правом» Кримінального кодексу. Оскільки літак зареєстрований в Польщі і підпадає під дію польського законодавства, 24 травня 2021 року Генеральний прокурор Республіки Польща розпорядився почати розслідування у цій справі.

Свідчення білоруського диспетчера Колишній білоруський авіадиспетчер Олег Галегов, який наказував посадити літак та працював тоді на Мінському летовищі Олег — етнічний грузин (жив і працював у Білорусі) влітку 2021 року втік за кордон і деякий час не виходив на зв'язок. Згодом стало відомо, що під час міграційної кризи він втік до Польщі, де дав свідчення, розкривши деталі умисного перехоплення літака спецслужбами Білорусі.

За даними Галегова, у диспетчерській вежі знаходився офіцер КДБ Білорусі, який керував диспетчерами. Задачею Галетова було повідомити пілотів, що в літаку закладено вибухівку та наказати посадити літак.

Реакція

Національна Президент Ґітанас Науседа звинуватив білоруську владу в проведенні «огидної акції». Також він закликав союзників по НАТО і ЄС відреагувати на загрозу, яку представляє для цивільної авіації режим Лукашенка. Прем'єр-міністр Литви Інґріда Шимоніте повідомила про початок досудового розслідування за фактом насильницького зникнення і викрадення літака. Прем'єр-міністр Кіріакос Міцотакіс, з країни якого вилетів рейс Ryanair, назвав вимушену посадку літака «шокуючим актом» і заявив про необхідність посилення політичного тиску на Білорусь. Міністр закордонних справ Греції Нікос Дендіас охарактеризував цю подію як «державне викрадення». МЗС Австрії закликало до розслідування інциденту, а також негайного звільнення затриманого активіста.