«Оринка» («Аринка») — радянська лірична виробнича комедія, поставлена на кіностудії «Ленфільм» в 1939 році режисерами Юрієм Музикантом і Надією Кошеверовою. Прем'єра фільму відбулася 7 березня 1940 року.
Сюжет Оринка разом з батьком живе на віддаленій ділянці залізниці. Її батько, шляховий обхідник, поїхав в управління здавати іспит на колійного майстра, але, перехвилювавшись, дуже невдало відповідав на запитання. Винуватцем свого неуспіху він порахував молодого машиніста, який сидів поруч з екзаменатором. Повернувшись додому, він з гіркотою сказав дочці, що їх відправили на пенсію і треба переїжджати у місто. За час його відсутності до Оринки з квітами прийшов закоханий в неї машиніст поїзда, який щодня проїжджає їхню ділянку. У цій молодій людині Степан Степанович, на подив впізнав свого вчорашнього «кривдника».
У ролях
Лариса Ємельянцева — Оринка (Орина Степанівна Архипова) Микола Коновалов — Степан Степанович Архипов, батько Оринки Олександр Кулаков — Василь Іванович Сергєєв, машиніст Павло Суханов — Костя, помічник машиніста Валентин Кисельов — заступник начальника дороги Олексій Бонді — Олексій Михайлович, начальник станції Марія Барабанова — секретар заступниця начальника дороги Михайло Майоров — епізод Олексій Матов — приятель Степана Степановича Герман Орлов — майстер Сергій Філіппов — старий залізничник, приятель Степана Степановича Володимир Фокін — приятель Степана Степановича П. Москвін — приятель Степана Степановича
Знімальна група
Автори сценарію — Семен Полоцький, Матвій Тевелєв Режисери — Юрій Музикант, Надія Кошеверова Оператор — Аполлінарій Дудко Художник — Олександр Блек Композитор — Микита Богословський Директор картини — Петро Подвальний Асистент режисера — А. Голишев Асистент з монтажу — Ніна Керстенс Звукооператор — Афанасій Симановський Текст пісень — Василь Лебедєв-Кумач Акомпанемент на гітарі — Сергій Сорокін
Посилання