Державне підприємство «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» (ДП «ДІПРОКОКС») — українська інжинірингова компанія, яка спеціалізується в проєктуванні, реконструкції та будівництві коксохімічних підприємств.
Загальна інформація Уповноважений орган управління — Міністерство економіки України. Управителем від імені держави є Фонд держмайна.
ДП «ГИПРОКОКС» розробляє науково-технічну продукцію комплексно, в цілому по всім розділам проєкту: технологічному, будівельному, санітарно-технічному, водозабезпечення та комунікацій, енергозбереженню, автоматизації та контролю виробничого процесу, генеральному плану, транспорту та іншим.
ДП «ГИПРОКОКС» входить до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.
ГИПРОКОКС є головним по проєктуванню підприємств коксохімічної промисловості та провідною комплексною технологічною організацією з науково-технічної діяльності та експертизи науково-технічних розробок, проєктно-конструкторських робіт і прикладних досліджень на стадії практичного застосування, науково-технічних програм, проєктів і прогнозування в коксохімічній промисловості. За проєктною документацією інституту створена і побудована вся коксохімічна промисловість України і колишнього Радянського Союзу і багатьох країн далекого зарубіжжя, в тому числі в Алжирі, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Угорщині, Єгипті, Індії, Китаї, Нігерії, Пакистані, Польщі, Румунії, Туреччини, Фінляндії, Словаччини, Чехії, Ірані.
ДП «ГИПРОКОКС» у відповідності до п.16 ст.1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 No 848-VIII є науковою установою.
ДП «ГИПРОКОКС» має свідоцтво Міністерства освіти і науки України про державну атестацію наукової установи у відповідності до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядку проведення державної атестації наукових установ.Порядок проведення державної атестації наукових установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540
На підприємстві впроваджена і сертифікована в національній системі «УкрСЕПРО» та в Міжнародному товаристві «Lloyd's Register» система управління якістю виконання проєктної документації відповідно до вимог міжнародних стандартів серії ISO-9001.
Історія ДП «ДІПРОКОКС» бере свою історію із створення у 1929 році організації «Коксобуд»Наказ Вищої Ради Народного Господарства СРСР від 21.06.1929 № 876 з місцезнаходженням в м. Харкові, а через рік при злитті «Коксобуд» з трестом «Коксобензол»Рішення Правління "Радикоксу" від 12.09.1930 року, проєктну частину «Коксобуд» було перетворено в окрему організацію — проєктний інститут з назвою «ДІПРОКОКС».
Діпрококсу було доручено координацію всієї технічної політики в масштабах коксохімічної галузі СРСР.Гипрококс: история и современность: монография / [авт.-составит.: Д. Ю. Михайличенко; под ред. В. И. Рудыки]. — Х. : Издательский Дом «ИНЖЭК», 2009. — 296 с.
1932 — розроблено конструкцію печей ДІПРОКОКС ПК-1 із динасового вогнеупору, що вироблявся вітчизняними заводами.Гипрококс: история и современность: Монография/Автор-составитель: Михайличенко Д. Ю.; под ред. В. И. Рудыки. — Х.: Издательский Дом «ИНЖЕК», 2009.-296с. Рус.яз.
1933—1940 — в довоєнний час за проєктами ДІПРОКОКС були побудовані 15 нових коксохімічних підприємств в тому числі Запорізький (1934), Криворізький (1936), Маріупольський (1935), Новоєнакієвський, Губахінський коксохімічні заводи, коксохімічне виробництво Нижньотагільського меткомбінату. Побудована друга черга Горловського, Рутченківського, Алчевського, Дніпродзержинського і Дніпропетровського коксохімічних заводів. Реконструйовано Ленінградський коксогазовий завод (1935). Розроблено конструкцію коксових печей з парними вертикалами та рециркуляцією продуктів згорання (1936—1938);
До 1941 року загалом за проєктами ДІПРОКОКС було введено в експлуатацію 18 коксохімічних підприємств. 1941 — ДІПРОКОКС у зв'язку з військовими діями евакуйовано на Урал (м. Губаха) та згодом переведений в м. Свердловськ (Єкатеринбург).
За роки війни 1941—1945 по проєктам ДІПРОКОКС на Сході колишнього СРСР побудовані 13 нових коксових батарей. Впродовж 1943—1945 ДІПРОКОКС були розроблені проєкти по відновленню всіх коксохімічних заводів Донбасу та Придніпров'я; в 1944 — ДІПРОКОКС було евакуйовано до м. Харків.
Кожний післявоєнний рік вводились в дію 6-7 коксових батарей з повним комплексом вуглепідготовчих, уловлюючих та переробних хімічних цехів.Пелещук М. И. Стротельство в коксохимии//Кокс и Химия.-1967. № 10.-с.41
1946—1947 — було розроблено конструкцію печей з перекидними каналами, двома корнюрами, з рециркуляцією та без рециркуляції продуктів згорання, що отримали назву печей системи ПК-2К та ПК-2К з рециркуляцією. В печах цих конструкцій було досягнуто подальше удосконалення показників рівномірності обігріву, якості коксу, витрат тепла і т. д.Шелков А. К. Развитие коксохимической промышленности за 40 лет//Кокс и химия.-1957.-№ 11. –с.6
1948—1949 — введено в дію Норільський коксохімічний завод; Наказом по інституту було затверджено «Інструкцію по одночасному проєктуванню типових коксохімічних заводів».
1950—1959 — на Всесоюзній Раді коксовиків було схвалено проєкти коксових печей системи ПК-2к і ПВР з об'ємом камери коксування 21,6 м3 в якості типових конструкцій; на Ясинівському коксохімічному заводі введена в експлуатацію дослідно-промислова установка по збагаченню вугілля у важких середовищах та коксові батареї з пічними камерами 30 м3, нижнім підводом та регулюванням пічних газів та повітря з рециркуляцією продуктів згорання; на Нижньотагільському металургійному комбінаті — дослідно-промислова установка виборчого подрібнення шихти; Створено Сибірську філію ДІПРОКОКС в м. Новокузнецьку; на Харківському коксохімічному заводі побудовано дослідну установку з виробництва формованого металургійного коксу. На Череповецькому металургійному заводі введена в експлуатацію дослідно-промислова установка сухого гасіння коксу (УСГК) продуктивністю 35 т / год; У 1953 році був введений в експлуатацію перший закордонний об'єкт за проєктом ДІПРОКОКС — завод в місті Аньшань, Китай. У другій половині 50-х було розроблено проєкти великих коксохімічних комплексів для ряду зарубіжних країн: Угорщини, Єгипту, Індії, Китаю, Польщі, Румунії та ін., а також ДІПРОКОКС допомагав у підготовці фахівців-коксохіміків і створенні інжинірингових компаній ряду країн (Індії, Китаю, Польщі, Чехії та інших).
1960—1969 — введено в дію Авдіївський коксохімічний завод, в експлуатацію введено першу батарею великоємних печей об'ємом 30,3 м3 з нижнім підведенням коксового газу і безсатураторна установка уловлювання аміаку і піридинових основ; введена в лад промислова УСГК на Череповецкому металургійному заводі і пущена в експлуатацію установка отримання електродного пекового коксу з сухим гасінням і прожарюванняГипрококс: история и современность: Монография/Автор-составитель: Михайличенко Д. Ю.; под ред. В. И. Рудыки. — Х.: Издательский Дом «ИНЖЕК», 2009.-296с. Рус.яз.;
1970—1978 — створено і введено в дію першу коксову батарею з пічними камерами 41,6 м3 Західно-Сибірського металургійного комбінату продуктивністю 1 млн т коксу на рік; на Нижньотагільському меткомбінаті введена в експлуатацію установка виборчого подрібнення шихти з відділенням дрібних класів вугілля в «киплячому шарі»; 25 липня 1979 — ГИПРОКОКС нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора;
1980—1990 — введені в експлуатацію батареї № 1 — 4 Алтайського коксохімічного заводу, батареї оснащені УСГК з камерами ємністю 70 т / год; на Західно-Сибірському металургійному комбінаті побудована дослідно-промислова установка термічної підготовки шихти; на Комунарському коксохімічному заводі вперше споруджена установка безпилової видачі коксу; розроблений проєкт коксової батареї з камерами обсягом 51 м3; на Криворізькому коксохімічному заводі введена в експлуатацію установка часткового брикетування шихти;
1991—2009 — на ВАТ «Алчевськкокс» побудований комплекс коксової батареї № 9-біс (1993) та коксову батарею № 10-біс (2006 г.) з технологією трамбування вугільної шихти продуктивністю 1000 тис. т коксу на рік, з УСТК (3 блоку × 70 т/год) — за цю роботу в 2009 році фахівцям ДІПРОКОКС присуджена Державна премія в галузі науки і техніки; реконструкція коксових батарей № 3, 4 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з реконструкцією цеху уловлювання; проєктування і контроль будівництва установок уловлювання сірководню моноетаноламіновим методом до 0,5 мг/м3 на Тайванському МК (КНР);
З 1998 року на ДП «ДІПРОКОКС» впроваджено Систему управління якістю проєктної документації, відповідно до вимог ISO 9001. У 2001 році на ДП «ДІПРОКОКС» першому серед проєктних організацій України, Міжнародним товариством «Lloyd's Register Quality Assurance» проведена сертифікація Системи менеджменту організації в області проєктної документації відповідно до вимог ISO. В 2004 році Національним органом України з сертифікації проведена сертифікація Системи управління якістю відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001 (система сертифікації УкрСЕПРО).
2010—2020 — будівництво коксової батареї № 1 біс / № 4 біс з трамбуванням шихти на заводі Czestochowa Nowa Sp.z.o.o (Польща); реконструкція коксових батарей № 5 — 8, а також проєктування і введення в експлуатацію коксової батареї № 11 і блоку УСТК на заводі Bhilai Steel Plant (Індія); проєктування і введення в експлуатацію коксової батареї № 11 і 4-х блоків УСГК на заводі IISCO Steel Plant (Індія); проєктування і будівництво коксової батареї № 3 з реконструкцією цеху уловлювання на заводі компанії USIMINAS (Бразилія); виконаний базовий і детальний інжиніринг реконструкція коксових батарей № 3 і № 4 ILVA Taranto Works, Італія. З використанням технології трамбування вугільної шихти за проєктами ДП «ДІПРОКОКС» побудовані і введені в експлуатацію коксові батареї: № 5-6 — на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (2017—2018).
Звинувачення в корупції У розслідуванні Bihus.Info, опублікованому в грудні 2025 року, повідомляється про те що активи ДП «ДІПРОКОКС» присвоїла словацька компанія, що належить другу і партнеру наближеного до владної верхівки криворізького бізнесмена Костянтина Караманіца. Зокрема це патенти, торгова марка, інженерний склад. У листопаді 2024 року ДП увійшло в колаборацію з однойменною словацькою фірмою GIPROKOKS EUROPE S.R.O. і разом вони створили ТОВ СП «ДІПРОКОКС». У це спільне підприємство, згідно з наявними у редакції документами, ДП передало найцінніший свій актив – патенти, торгову марку і торговий знак. Попри це, державна частка в новому проєкті склала лише 40%. І навіть вона скоро може лишитися тільки на папері, оскільки зараз ДП у суді «технічно» банкрутять через борг перед компанією, напряму пов’язаною з власником словацького GIPROKOKS.
Усе це відбулося всупереч закону: створювати якісь організації на базі державної власності можна тільки за умови, що держава отримує 50 і більше відсотків корпоративних прав. Окрім того, сумніви викликають підписи на документах. Від імені ДП у статуті спільного підприємства стоїть підпис не чинного керівника держпідприємства, а такого собі Юрія Масюка з Кривого Рогу. Це неодноразово судимий за наркотики, крадіжки і грабежі чоловік. Крайній вирок на 4,5 роки позбавлення волі він отримав у вересні цього року – а вже за кілька тижнів нібито підписався під новим статутом підприємства.
Діяльність
Напрями діяльності ДП «ДІПРОКОКС» виконує проєктно-конструкторські роботи за такими основними напрямками: Вуглепідготовче виробництво, Коксоксове виробництво, Коксові батареї для коксування трамбованої вугільної шихти, Установка сухого гасіння коксу, Хімічне виробництво, Генеральний план і транспорт, Розробка 3D плану, Архітектура і будівництво, Теплоенергетика, Електротехніка, Автоматизовані системи управління, Охорона атмосферного повітря, Охорона водного середовища, Переробка вуглецевмісної сировини.
Географія інжинірингу