Адріана-Світлана-Гулеф Самуїл-Ізмайловна Ходжаш (10 листопада 1923, Євпаторія — 12 серпня 2008, Москва) — караїмська сходознавиця, єгиптологиня, мистецтвознавиця, доктор мистецтвознавства, член Спілки московських художників, фахівчиня з культур Давнього Єгипту й Урарту.
Життєпис Народилася в Євпаторії в 1923 році в родині караїмів — Самуїла Мойсейовича і Тамари Богданівни (Ельнатанівни) ХоджашАкимова Л. И. Памяти Светланы Измайловны Ходжаш // Вестник древней истории, 1 (2009). С. 256—259.. Мала брата ОлександраСемья Ходжаш / Представители караимских семей // Караимская народная энциклопедия. — Москва, 2000. — Том 6 (часть I): Караимский дом — С. 198.. Мати рано померла, в 1941 році Світлана Ізмайловна перебралася до Москви, вступила на мистецтвознавче відділення філологічного факультету МДУ і вже з 1944 році стала працювати в Державному музеї образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна, який не покидала аж до своєї смерті. Тільки в 1943 році, після звільнення Криму, вона дізналася, що всі її родичі (батько, тітка Лідія Ельнатанівна, бабуся Марія Соломонівна) були розстріляні фашистами в 1942 році в Євпаторії.
Все життя пропрацювала у Відділі стародавнього Сходу, що прославив музей придбанням (в 1909 році, ще за життя його засновника, І. В. Цвєтаєва) Видатної колекції B.C. Голеніщева. Учениця історика мистецтва В. В. Павлова С. І. Ходжаш в 1945 році закінчила з відзнакою МДУ та аспірантуру (1946—1949), після чого успішно захистила кандидатську дисертацію «Художнє ремесло стародавнього Єгипту періоду XVIII династії» (1949). Безпосередньою її наставницею у Відділі аж до кінця 1950-х років залишалася Ірина Михайлівна Лосєва, до шлюбу Голіцина (1908—1959), дружина військового інженера, капітана I рангу Сергія Михайловича Лосєва. Завдяки Ірині Лосевій, яка ініціювала розкопки древніх поселень на території колишньої Вірменської РСР, зокрема в Алі-Берді («Кривава фортеця»), Світлана Ходжаш рано долучилася до археології й з 1952 року регулярно брала участь в розкопках Еребуні, з 1959 року — як керівниця експедиції. Після передчасної кончини Лосєвої Ходжаш одружилася з овдовілим С. М. Лосєвим; народила сина Сергія (1961—2008), який став відомим московським перекладачем закордонної мистецтвознавчої літератури. Багато років Світлану Ходжаш пов'язувала тісна дружба з М. А. Коростовцевих — радянським єгиптологом, у якого вона також вчила давньоєгипетську мову.
Основні публікації
Catalogue of the Monuments of Ancient Egypt from the Museums of the Russian Federation, Ukraine, Bielorussia, Caucasus, Middle Asia and the Baltic States. — Fribourg, 1998 (в соавторстве с О. Д. Берлевым).
Ancient Egyptian jewellery: Catalogue of beads, pectorals, aegises, nets for mummies, finger-rings, earrings, bracelets from Pushkin state museum of fine arts. — Moscow, 2001. 111 с. ISBN 5-02-018168-4
Примітки
Посилання Акимова Л. И. Памяти Светланы Измайловны Ходжаш Ладынин И. А., Тимофеева Н. С. Письма О. Д. Берлева к С. И. Ходжаш в архиве Государственного музея изобразительных искусств им. А. С. Пушкина