Олекса́ндра В'ячесла́вівна Матвійчу́к ( 8 жовтня 1983, м. Київ) — українська правозахисниця, лауреатка премій імені Василя Стуса та «Захисник демократії», Очільниця громадської організації «Центр громадянських свобод», нагородженої Нобелівською премією миру 2022 рокуОлександра Матвійчук, голова нагородженого «Нобелем» ЦГС, закликала створити трибунал для Путіна та Лукашенка // Радіо Свобода. — 2022. — 7 жовтня.. Працює над питанням прав людини в Україні та регіоні ОБСЄ. Є членкинею Правління Міжнародного фонду «Відродження».

Життєпис Народилася 8 жовтня 1983 року в місті Києві.

Закінчила Український гуманітарний ліцей (з відзнакою), юридичний факультет (2007, з відзнакою) і аспірантуру кафедри теорії та історії держави і права (2010) Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Школу законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України (2011), Стенфордський університет (2018, програма українських нових лідерів Центру з питань демократії, розвитку та верховенства права (CDDRL) Стенфордського університету).

На четвертому курсі навчання у КНУ імені Тараса Шевченка проводила тренінги від «Фундації прав людини». При цьому встигала керувати студентським самоврядуванням на юридичному факультеті й викладати правознавство у гімназії в Боярці. 4 червня 2021 року була обрана кандидатом для висунення на обрання членом Комітету ООН проти катувань.

Голова правління Центру громадянських свобод (з 2007); членкиня Консультативної ради при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (з 2012); координатор громадянської ініціативи «Євромайдан SOS», яка була створена у відповідь на жорстокий розгін студентських демонстрантів 30 листопада 2013 року з метою надання правової допомоги переслідуваним протестувальникам в Україні (з 2013); Голова Організації Центру громадянських свобод (з 2022 понині).

Ініціаторка кампанії #SaveOlegSentsov (після звільнення Олега Сенцова була перейменована у #LetMyPeopleGo) для звільнення українських політв'язнів.  

Авторка ряду альтернативних звітів для різних органів ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ та Міжнародного кримінального суду.

Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року під керівництвом Олександри Матвійчук, Центр Громадянських Свобод, разом з іншими партнерами, створив ініціативу «Трибунал для Путіна» з метою документування міжнародних злочинів за Римським статутом Міжнародного кримінального суду в усіх регіонах України, які стали об’єктами атак Російської Федерації.

Олександра Матвійчук — одна з героїнь документального фільму режисера Сергія Лисенка «Євромайдан SOS» (2016).

Нагороди та відзнаки Лауреатка премії імені Василя Стуса (2007) — за видатні досягнення у цій галузі, чітку громадянську позицію, активну присутність в українському культурному просторі; Диплом найкращих всеукраїнських молодіжних громадських організацій України (2009, Дебатна академія); Премія Сюра Ліндебракке за демократію та права людини, Королівство Норвегія (2015); Лауреатка премії «Захисник демократії» від місій ОБСЄ, Парламентська асамблея ОБСЄ (2016); Премія «Відважна жінка України» від посольства США (2017); Премія «За правильний спосіб життя» від шведського фонду Right Livelihood Award Foundation (2022) Входить до ТОП 100 Жінок, ВВС (2022) Входить до списку лідерів України УП-100 (Українська правда). У 2023 році в Тернопільській міській центральній бібліотеці відбулося спецпогашення конвертів, випущених з нагоди отримання «Центром громадянських свобод», нагородженого Нобелівською премією миру 2022 року. Також була випущена марка у проєкті «Власна марка» з білоруським національним гербом «Погоня» на фоні українського прапора.

Примітки

Джерела Олександра Матвійчук // НВ. Радзієвська, В. Яка різниця, хто заведе країну в штопор — людина з хорошими чи поганими намірами // Gazeta.ua. — 2020. — 2 червня. Ірина Славінська, Юлія Вебер. Перша українська нобеліатка росла серед виняткових людей, які жили так, як говорять // The Ukrainians. — 22 листопада, 2022. Промова Матвійчук — вручення Нобелівської премії миру 2022. Олександра Матвійчук — про Нобелівську премію і трибунал для Путіна

Посилання