Прили́манське (до 1946 року — Татарка) — село Авангардівської селищної громади у Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 3852 осіб (за даними на 1 січня 2002 року).

Назва Свою сучасну назву село Прилиманське дістало після адміністративно-територіальних змін, які відбулися протягом 1944—1946 років (07.09.1946 с. Татарка перейменовано на с. Прилиманське). Дотепер мешканці села користуються старою назвою не менше, ніж сучасною. Отож співіснують дві назви: Татарка — Прилиманське.

Історія

Перша згадка хуторів у Татарській балці належить до 1791 року (на ділі до 1793 року). На 1802 рік Татарка вже було слободою (селом). До 1917 року село входить до складу Одеського градоначальництва.

У липні 1919 року мешканці села Татарка підтримали антибільшовицьке повстання українських селян та німецьких колоністів, викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії.Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 51 житель села.

У травні 1942 року (за іншими даними, 1943 року) румунська окупаційна влада створила комісію для вивчення знайдених біля Татарки масових поховань радянських громадян, розстріляних НКВС СРСР. У праці комісії брали участь одеські патологоанатоми К. Шапочкін та Фідловський, а також румунський доктор Александру Біркле, який також брав участь у розслідуванні Катинського та Вінницького розстрілів.

Колищній орган місцевого самоуправління — Прилиманська сільська рада.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували окремі виборчі дільниці № 510703 і 510704, розташовані у приміщеннях будинку культури і школи відповідно.

Результати зареєстровано 3952 виборці, явка 43,29%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 56,76%, за «Опозиційну платформу — За життя» — 17,82%, за Партію Шарія — 5,07%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Колебошин (Слуга народу) — 49,67%, за Василя Гуляєва (самовисування) — 15,06%, за Сергія Боба (Опозиційна платформа — За життя) — 11,80%.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила , з яких та .

За переписом населення України 2001 року в селі .

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 73,39 % російська 24,04 % румунська 0,65 % болгарська 0,57 % гагаузька 0,39 % білоруська 0,16 % єврейська 0,03 % інші 0,77 %

Символіка Герб і прапор с. Прилиманське затверджений рішенням сільської ради від 15 липня 2009 року № 693-V.

Герб: Щит синій. Срібна балка (пояс). У верхньому полі золотий козацький хрест, у нижньому — золотий місяць. Прапор повторює зображення з герба.

Золотий козацький хрест вказує на розташування селища в стародавньому козацькому краю. Срібний місяць нагадує про стару назву селища «Татарка». Срібна хвиляста балка — схема історичного рельєфу місцевості: улоговина, якою свого часу текла річка, притока Дністра. Автори герба: С.Аргатюк і П.Бондаренко.

Банківські установи Ощадбанк (відділення Укрпошти)

Транспорт

Автомобільний транспорт — основний у селищі. Маршрутне таксі приблизно щопівгодини вирушає до Одеси. З Одеси маршрутне таксі вирушає від ринку «Привоз».

Також підходить будь-який транзитний транспорт у напрямках Овідіополь і Білгород-Дністровський.

Відстань до Овідіополя — 25 км, до Одеси — 11 км.

Освіта У селі працює ЗЗСО «Прилиманський ліцей».

Спорт При школі є гуртки для дітей, танці, карате, фітнес для дорослих. У вихідні на стадіоні за сільрадою проводяться змагання з футболу.

Бібліотеки Сільська в будівлі сільської ради Шкільна

Зайнятість населення Через близькість обласного центру Одеса і найбільшого ринку півдня України «Сьомий кілометр» значна частина населення працевлаштована там.

Пам'ятки

, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни; , загиблих при звільненні села в квітні 1944 року; , де проходив Південний сектор головного рубежу оборони м. Одеси з 5 серпня по 16 жовтня 1941 року;

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки