Орлі́вка (, , до 1945 — Картал) — село Ренійської міської громади, у Ізмаїльському районі Одеської області України. Лежить на кордоні з Румунією. Населення становить 3047 осіб.
Символіка Символіка затверджена рішенням сесії сільської ради. Автори — О. Маскевич, В. М. Джунь.
Герб У синьому щиті зі срібною хвилястою розімкнутою балкою у верхній частині — срібний орел з розпростертими крилами, золотими дзьобом та лапами. У нижній — три золотих колоски з одного стебла, супроводжувані золотими виноградними лозами з гронами, що розходяться. На лівій та правій частинах балки, назустріч одна одній, пливуть дві лазурові риби. Щит вписаний у золотий декоративний картуш та увінчаний золотою сільською короною. На синій девізній стрічці з золотим підбоєм золотий напис «ОРЛІВКА».
Прапор На синьому квадратному полотнищі в центрі — біла горизонтальна хвиляста розімкнута смуга в 1/10 ширини прапора. У верхній частині — білий орел з розпростертими крилами, жовтими дзьобом й лапами; у нижній — три жовтих колоски з одного стебла, супроводжувані жовтими виноградними лозами з гронами, що розходяться. На лівій та правій частинах білої смуги, назустріч одна одній, пливуть дві сині риби.
Географія
Історія
На околицях Орлівки виявлені залишки поселень епохи міді (гумельницька культура, IV тисячоліття до н. е.), бронзи (II тисячоліття до н. е.), а також поселення раннього заліза (VII—VI ст. до н. е.), на території якого римляни в I—III ст. н. е. збудували фортецю під назвою Аліобрикс. Відомий гето-дакійських могильник IV—III ст. до н. е. На території села 1967 року було знайдено скарб електрових давньогрецьких монет (статерів) V—IV ст. до н. е., карбованих в місті Кізік, який увійшов в історію під назвою Орлівський скарб кізикінів.
На східному березі озера Кагула в III—V ст. н. е. розташовувалося поселення зі змішаним населенням, у складі якого були слов'яни Черняхівської культури.
Перше документальне свідчення про село Орлівка наводить у своїй книзі «Descriptio Moldaviae» («Опис Молдови»), князь Димитрій Кантемір 1714 — 1716 (Картал — перекладається як «Орел» з татарської мови. Село мало цю назву до 1946 року).
За Бухарестським договором 1812 року село увійшло до складу Російської імперії.
У селі існує пам'ятник, встановлений 1888 року на честь російських воїнів, які переправлялися через Дунай у 1828 році, під час Російсько-турецької війни (1828—1829).
Перша радянська окупація розпочалась у грудні 1917 року встановленням радянської влади і тривала до румунської окупації Бессарабії (до 1940 року).
У 1924 році в селі розкрили підпільну комуністичну організацію, члени якої брали участь у Татарбунарському повстанні. Частину підпільників арештували.
Радянська окупація відновлена 1940 року — внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа (1939), Бессарабія, Північна Буковина були приєднані до СРСР 7 серпня 1940 року, була створена Ізмаїльська область, з територій у південній Бессарабії були об'єднані з УРСР. У тому ж році засновано колгосп «Іскра». Відновлений в 1946 році, він отримав назву «Прикордонник».
На фронтах німецько-радянської війни билися 243 вихідці з села; 98 з них відзначені урядовими нагородами. За період війни від рук загарбників загинули 145 жителів Картала. У червні — липні 1941 року в районі села впродовж місяця прикордонники вели запеклі бої, затримавши цим форсування Дунаю нацистськими військами. У період окупації села нацисти відправили в концентраційний табір членів сільради й активістів. За 4 км від села споруджено пам'ятник радянським воїнам-прикордонникам, загиблим в 1941 році.
У 1945 році Указом Президії Верховної ради УРСР село Картал перейменовано в Орлівку.Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області»
З 15 лютого 1954 після скасування Ізмаїльської області територія села Орлівка була передана до складу Одеської області УРСР.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Ренійської міської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи й ліквідації Ренійського району, село увійшло до складу новоутвореного Ізмаїльського району.
У червні 2025 року біля села розпочала роботу археологічна експедиція Університету ім. К. Д. Ушинського.
Населення Згідно з переписом 1989 року, чисельність наявного населення села становила , з яких та .
За переписом населення 2001 року в селі .
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток румунська 95,37 % російська 1,61 % українська 1,25 % болгарська 0,75 % гагаузька 0,53 % циганська 0,23 % білоруська 0,03 %
Сучасність У селищі є середня школа, будинок культури із глядацькою залою на 450 місць, дві бібліотеки із книжковим фондом 16 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, відділення зв'язку, ощадна каса, будівельний магазин, ветеринарна аптека, тренажерний зал, 14 магазинів, їдальня, авто й мото магазин запчастин, будинок побуту. З 1966 по 1976 роки у селі побудовано 135 індивідуальних житлових будинків.
Економіка ТОВ «Дунай-Агрос» — підприємство з виробництва зернових та зернобобових культур; Орлівський екологічний парк «Картал» — відкрився у червні 2017 року в околицях села Орлівка. Передумовами стали ідеї розвитку екотуризму в регіоні. Цей регіон — своєрідний історико-етнографічний резерват. Екопарк «Картал» став частиною реалізації пілотного мініпроєкту з адаптації місцевої територіальної громади до глобальних кліматичних змін в рамках міжнародного проєкту «Climate Forum East II». Роботи з облаштування парку взяли на себе Орлівська сільська рада та одеська громадська організація «Центр регіональних досліджень» за фінансової підтримки Євросоюзу та сприяння «Національного екологічного центру України»; Поромна переправа Орлівка — Ісакча — річкова поромна переправа через Дунай з міжнародним пунктом пропуску, що з'єднує Україну із Румунією. Термінали розташовані поблизу села Орлівка та румунського міста Ісакча, Добруджа. На території України сполучається трасою М 15 (Одеса — Рені). Переправа скорочує до 200 км шлях з Одеси до причорноморських регіонів Румунії, Болгарії, Туреччини та деякі райони Греції. Для автомобільного транспорту переправу було відкрито 11 серпня 2020 року Станом на серпень 2021 року переправа працює із 7-30 до 22-30, рейс кожні дві-три години.ГРАФІК РОБОТИ ПОРОМНОЇ ЛІНІЇ В ПУНКТІ ПРОПУСКУ «ОРЛІВКА – ІСАКЧА» , www.porom.org Фактично за добу переправлялося близько 600 людей і 300 транспортних засобів.Бесарабський прорив: як поромна переправа змінила правила гри на кордоні , Європейська правда, 10 серпня 2021
Освіта, культура та спорт День 22 травня мешканці Орлівки відзначають День села та День святого Миколая ЧудотворцяДля Орловки пел и плясал Кишинев.
У центральній частині Орлівки встановлено Небесну колону — 15-метрову монументальну композицію роботи уродженця села, молдовського скульптора Тудора Ботіна. Монумент, відкритий 2013 року, являє собою чотиригранну колону, верхівки якої сформовані хрестовими композиціями, орієнтованими на чотири сторони світу. Це була перша монументальна робота Ботіна в його рідному селі.
2016 року, до святкування Дня села, на одному з в'їздів до Орлівки було встановлено шестиметровий дубовий придорожній хрест, створений за ескізом Тудора Ботіна. Композицію виготовили з дуба на бетонній основі; її встановлення фінансово підтримало місцеве сільськогосподарське підприємство «Дунай-Агрос». У подальшому за ескізами Ботіна в Орлівці було встановлено ще два дубові Поклонні хрести на інших в'їздах до села
У березні 2016 року Асоціація молдаван України провела в Орлівці обласний фестиваль «Мерцішор»Праздник, которого нет в календаре.
Свій 160-річний ювілей 6 жовтня 2017 року відсвяткувала Орлівська школа.Все телеграммы летят в Орловку!Орловская школа отметила 16-й десяток!
В Орлівці культивуються два види спорту — футбол та вільна боротьба.Орловка всех положит на лопатки!.
Цікавинки Неподалік села знаходиться історична переправаСтратегія розвитку Придунав'я: сумно та тривожноПам'ятник «Переправа через Дунай» (єдина у нижній течії) через Дунай, ширина річки тут становить всього 800 метрів. Неподалік села знаходяться бетонні з'їзди у Дунай, які призначались для швидкого десантуванняПереправа через Дунай відкладається Болградської дивізії (важкі танки та ін.) 29 квітня 2012 року неподалік села, біля стародавньої дунайської переправи, через яку гуни здійснювали набіги на Візантійську імперію, на 10-сантиметровій глибині виявлено невелику золоту пластину«Клад Аттили» продовжує дразнити археологів Інформаційне агентство «УНІАН»: Під Ізмаїлом знову знайшли «золото гуннів» . Голубці в селі мають назву «сармале» (з турецької «sarmale», тобто «обмотувати»). Готують їх переважно із свіжого листя винограду, яке ошпарюють в окропі з сіллю, щоб воно стало м’яке й придатне до закручування. Начинку готують із рису, свинячого фаршу, додають цибулю, моркву, зелень та тушкують у казані на слабкому вогні.Голубці з Одещини віднесли до нематеріальної культурної спадщини
Особи, пов'язані з селом Бондар Рима Дмитрівна — український та радянський археолог-античник, кандидат історичних наук, доцент кафедри стародавнього світу та середніх віків Одеського національного університету імені І. І. Мечникова — заповіла розвіяти свій прах у селі Орлівка, над місцями, де під її керівництвом протягом багатьох років проходили археологічні розкопки. Ботин Тудор — скульптор, член Спілки художників Молдови, професор Молдавського державного політехнічного університету. Народився в Орлівці. Живе й працює в Кишиневі. У селі встановлено дві його роботи. Його іменем названа сільська вулиця. Пережогін Ілля Миколайович (1993—2020) — сержант 131-го окремого розвідувального батальйону — загинув 10 березня 2020 року у зоні АТО від смертельного поранення.
Галерея
Див. також Картал (городище) Аліобрикс Облучиця
Примітки
Посилання Історія про гунський скарб, знайдений на березі озера Ялпуг Бондар Рима Дмитрівна Городище у с. Орловка. // Археология СССР. Античные государства Северного Причерноморья\ (Редактор: Г. А. Кошеленко).] — М.: Наука, 1984 (рос.).