Леоні́д Костянти́нович Каденю́к (28 січня 1951, Клішківці, Чернівецька область, Українська РСР — 31 січня 2018, Київ, Україна) — український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший і єдиний космонавт незалежної України. У період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року разом з членами екіпажу (чотири американці й один японець) здійснив космічний політ на американському БТКК шатл «Колумбія» місії STS-87. Народний депутат України 4-го скликання (2002—2006), Народний Посол України, Герой України (1997), кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2011), кавалер ордена «За мужність» (1998). Почесний громадянин міста Чернівці. Генерал-майор Збройних Сил України, президент Аерокосмічного товариства України, радник прем'єр-міністра України й голови Державного космічного агентства України, радник і помічник Президента України з питань авіації і космонавтики. Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича.
Життєпис
Дитинство, навчання, початок кар'єри Народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім'ї сільських учителів; мав брата Сергія. Мрія про космос зародилась у Каденюка у віці 10 років, після польоту Юрія Гагаріна. Мати майбутнього астронавта бачила його лікарем.
1967 року після закінчення середньої школи зі срібною медаллю вступив у Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (ЧВВАУЛ). Проте юному Каденюку було тоді 16, а приймали тільки з 17 років, тому мати поїхала в РАЦСу й змінила запис, і вже «старший» на рік Леонід вступив в училище, де отримав диплом льотчика-інженера за спеціальністю «Пілотування та експлуатація літальних апаратів».
Після закінчення в 1971 році ЧВВАУЛ і отримання диплома льотчика-інженера за спеціальністю «Пілотування та експлуатація літальних апаратів» працював льотчиком-інструктором ЧВВАУЛ.
У серпні 1976 року відібраний у загін радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи «Буран». Після тривалих фізичних і психологічних тренувань з 9000 претендентів відібрано дев'ятьох, зокрема Леоніда Каденюка.
Космонавт-випробовувач У 1977 році закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Здобув диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач» та космонавт-випробувач.
У 1977–1979 роках пройшов загальнокосмічну підготовку і здобув кваліфікацію космонавта-випробувача. Крім того, він здобув унікальні інженерні й льотні навички під час підготовки до космічних польотів.
Від 1977 до 1983 року — космонавт-випробувач групи багаторазової космічної системи «Буран».
У 1984–1988 роках — льотчик-випробувач Державного науково-дослідного інституту Військово-повітряних сил СРСР.
У 1988–1996 роках — космонавт-випробувач, льотчик-випробувач багаторазової космічної системи «Буран».
1989 року здобув другу вищу освіту, закінчивши літакобудівний факультет Московського авіаційного інституту за спеціальністю «інженер-механік».
У 1988–1990 роках пройшов інженерну й льотну підготовку в рамках програми «Буран» як командир.
Брав участь у відпрацьовуванні глісади зниження й заходження на посадку космічного корабля «Буран» на літаках МіГ-31 і МіГ-25.
У 1990–1992 роках за повною програмою пройшов підготовку як командир транспортного корабля «Союз-ТМ».
Під час підготовки до космічних польотів і в перебігу випробувальної роботи пройшов унікальну інженерну й льотну підготовку. Вивчив космічні кораблі «Союз», БТКК «Буран», Орбітальну станцію «Салют», частково орбітальний комплекс «Мир» і американський багаторазовий транспортний космічний корабель (БТКК) «Space Shuttle». Брав участь у розробці й випробуванні авіаційно-космічних систем, у їх ескізному й макетному проєктуванні, а також у льотних випробуваннях систем. Літав на більше ніж 50 типах і модифікаціях літаків різного призначення, здебільшого — на винищувачах, а також на американському тренувальному літаку Northrop T-38. Загалом провів у небі понад 2 400 годин.
Під час підготовки до космічних польотів пройшов навчання з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у найрізноманітніших напрямах: біологія, медицина, метрологія, екологія, дослідження природних ресурсів Землі з космосу, геологія, астрономія, геоботаніка.
1990 року за ініціативою майбутнього Президента України Леоніда Кравчука порушено питання про запуск космічного корабля з українським екіпажем. Пропозицію підтримав уряд, і екіпаж, у склад якого ввійшов Леонід Каденюк, розпочав інтенсивну підготовку. Однак з розпадом СРСР цьому польоту не судилося статися.
Підготовка до польоту Після розпаду Радянського Союзу вирішив залишитися в Україні. У червні 1995 року відібраний до групи космонавтів Державного космічного агентства України. Тодішній президент України Леонід Кучма особисто говорив з чинним американським президентом Біллом Клінтоном, домовляючись про політ українця. Згодом, після досягнення домовленостей між Україною і США про політ українського громадянина на американському космічному кораблі, розпочав підготовку до польоту в Космічному центрі імені Ліндона Джонсонса, NASA. Підготовка тривала понад рік.
Готуючись до польоту в космос, від квітня до жовтня 1996 року працював науковим співробітником відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України. Також пройшов підготовку в NASA як спеціаліст з корисного навантаження. За рік до польоту в космос Каденюк разом з родиною переїхав у Сполучені Штати. Усі члени екіпажу мешкали поблизу Г'юстона.
Пройшов підготовку в NASA до космічного польоту на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія» місії STS-87 як спеціаліст з корисного навантаженняПомер перший український космонавт Леонід Каденюк life.pravda.com.ua 31.01.2018. Дублером Каденюка став Ярослав Пустовий.
Політ у космос
У період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року разом з членами екіпажу (чотири американці й один японець) здійснив космічний політ на американському БТКК шатл «Колумбія» місії STS-87. У кожного з космонавтів було своє завдання. Українець виконував роль науковця-біолога. Екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю та мохом. Космонавти мали з'ясувати, як стан невагомості впливає на їхній ріст і розвиток. Згідно з програмою, протягом польоту Леонід Каденюк виконав десять експериментів. Окрім цього виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики «людина і стан невагомості». Це був прорив для України, яка здобула право називатися космічною державою. «Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», згадував космонавт. Під час польоту в космосі побували три прапори України, тризуб, портрети Тараса Шевченка, Сергія Корольова, Юрія Кондратюка, Миколи Холодного та фото космонавта Леоніда Іванова — друга Каденюка, який загинув, так і не побувавши в космосі. За свідченням дружини космонавта, після польоту в космос змінився й сам Каденюк, бо до тієї події він не був побожний і вважав, що людина сама у Всесвіті.
Пізніше український космонавт пригадував, що найскладніше в космосі було спати, бо в стані невагомості людина може спати на стелі чи стіні. Українець спав на стіні — йому доводилося фіксувати свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями. На одне з найпопулярніших питань журналістів, «Чи не було страшно?», Каденюк лаконічно відповідав: «Було страшно цікаво». «Крім позитивних вражень, були й негативні від того, що я побачив — це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного Космосу. Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя… Там розумієш, наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї — все це засмічує нашу біосферу», — пізніше розповів астронавт.
Під час польоту й пізніше, а саме від жовтня 1997 до червня 2000 року і в грудні 2010 року, Леонід Каденюк був старшим науковим співробітником Інституту космічних досліджень НАН і ДКА України.
Запуск космічного шатла відбувся 19 листопада 1997 року з космічного центру ім. Джона Кеннеді, що знаходиться у штаті Флорида. У лабораторному модулі «Spacelab» проводилися наукові експерименти у галузях астробіології, фізики та матеріалознавства, також було заплановано виходи космонавтів у відкритий космос.
Під час польоту на БТКК «Колумбія» виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського наукового дослідження з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. Основна мета проведення експериментів — вивчення впливу стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на вміст фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводневий метаболізм та ультраструктуру клітин пагонів сої, на процес ураження їх патогенним грибом фітофтори.
Крім цих експериментів у космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики «Людина і стан невагомості».
Цікаво, що на 27 листопада — 9 добу польоту був запланований перший зв'язок з Україною. Вперше з космосу громадянин України вів діалог саме зі своєю державою.
Зі спогадів космонавта: «За 7 діб до старту з метою запобігти інфекційним захворюванням для нашого екіпажу було введено особливий режим — карантин. Він передбачає виключення можливості перебування астронавтів у громадських місцях та будь-яких сторонніх контактів. Нас ізолювали і від сімей. При цьому астронавти знаходяться не лише під пильним наглядом медиків, але й спостереженням психологів».
Леонід Костянтинович згадує: «Кожну вільну хвилину я і мої колеги використовували для спостереження і фотографування Землі та космосу. Такі заняття були найулюбленішими, а я вважав їх ще одним величним і надзвичайно цікавим дослідом на борту „Колумбії“».
День в Україні починається з Гімну. Тому Леонід Костянтинович замовив його для сигналу пробудження екіпажу, який транслювався із Центру управління польотом на борт «Колумбії». Кожен член екіпажу обирав мелодію за власним вподобанням. Таким чином Гімн нашої держави два рази пролунав у космосі над всією планетою.
Дублером Леоніда Каденюка при підготовці до старту «Колумбії» був Ярослав Пустовий — син начальника головного управління Міністерства оборони України з питань науки, розробки, випробувань і закупівель озброєння і військової техніки.
Про свої враження з польоту, Каденюк написав у власній книзі «Місія — Космос».
Після польоту Після повернення до України працював у військової авіації, з 1998 року — генерал-майор Збройних Сил України, обіймав посаду начальника авіації військ ППО України, помічника Президента України Кучми з питань авіації і космонавтики, заступник Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України з питань авіації та космонавтикиЗавершена космічна місія Леоніда Каденюка. BBC Україна. 31 січня, 2018 рік.. У січні 2011 року став радником Прем'єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.
У житті був надзвичайно скромною людиною, завжди ходив пішки, без охорони, їздив метро чи громадським транспортом. Любив собак, опікувався безпритульними тваринами.
Політична діяльність У 2002 році став депутатом та приєднався до провладної фракції «За єдину Україну». Протягом 2002—2006 років Леонід Каденюк був народним депутатом Верховної Ради України IV скликання (від «Народної партії»). За час депутатства кілька разів змінював фракції та депутатські групи. Займався питаннями покращення соціального забезпечення військовослужбовців та авіаторів. Входив до складу парламентської слідчої комісії «з розслідування причин кризового стану в авіації в Україні». У висновку комісії йшлося про численні порушення та зловживання в українській авіаційній галузі.
Наука й публіцистика Автор п'яти наукових праць. У 2006 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук.