Беци́лове (Мюленбах/Mühlenbach, Бицилиєвка, Бицилаєвка, Бецилова-Викова) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр однойменного старостинського округу. Населення становить 353 особи.

Розташоване за 12 км на схід від Роздільної. Відстань автодорогою до районного центру — 25 км.

Історія

На 1859 рік у власницькому містечку Бициліївка 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії при балці Свиній, було 27 дворів, у яких мешкало 169 чоловік і 155 жінок. У населеному пункті була православна церкваXLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 123..

В 1860 році за власницьким поселенням (з 324 душами обох статей), при балці Великій Свиній, Бециліївкою був затверджений статус містечкаГородскія поселенія въ Россійской имперіи. Томъ пятый. Часть II. — С.-Петербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1865. — С. 247..

Кріпацтво було відмінено 12 травня 1862 року, кожному селянину виділили землю у розмірі 5 десятин і 1200 сажень та обклали оброком у 9 рублів на рік.

Станом на 1868 рік у містечку було 1557 десятин землі, 1 шинок, 1 лавка, 26 дворів.

У 1885 році північніше села була заснована 30-40 родинами німецька колонія — МюленбахНемцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.- М.,"ЭРН", 2006.- 472с. , територія якої нині у складі Бецилове.

Станом на 1886 у містечку Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкала 131 особа, налічувалось 33 дворових господарства, існували православна церква та лавка.

В 1887 році в містечку Бицилове Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 103 чоловіка та 80 жінокСписок населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 7.. На хуторі Новобицилівський 32 чоловіка та 40 жінок.

На 1896 рік в селі Бициліївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 12 дворів, у яких мешкало 33 людини (16 чоловік і 17 жінок). На хуторі Бицилівському було 23 двори, у яких проживало 58 людей (28 чоловік і 30 жінок)Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 306..

У 1906 році у селі відкрилась німецька школа першого ступеня на 35 учнів.

У 1908 році населений пункт увійшов до новоствореного Бецилієво-Куртівського сільськогосподарського товариства. Воно об'єднувало села Бациліївку, Куртівку та селище Костянтинівку. Виконавчим органом була рада, головою якої був Лизаченко Павло Давидович, а секретарем — Липський Семен Терентійович. Місцем перебування Ради товариства було селище Костянтинівка. На 1914 рік кількість членів товариства складала 22 особи. Щорічний членський знос сягав 1 рубльСправочныя свѣдѣнія о сельскохозяйственныхъ обществахъ по даннымъ на 1915 годъ. — Петроградъ: Типографія В. Ѳ. Киршбаума (отдѣленіе), 1916. — С. 524.. У ці роки у селі знаходились молитовний дім та школа.

Радянська влада була встановлена у селі 3 березня 1920 року з утворення Біцилівського ревкому. Станом на 1920 у селі продовжувала діяти німецька початкова школа. З 1 грудня 1921 року у хуторі Щеглятин відкрилася школа.

У 1928 році у селі було організовано два колгоспи — «Комінтерн» та «Червоний селянин»История городов и сел Украинской ССР: в двадцати шести томах. Одесская область / Ред. кол. тому: Чередниченко А. П. (председатель редколлении), Бачинский А. Д., Боровой С. Я., Ващенко В. П., Вольский С. А., Захаров Г. П., Зленко Г. Д., Иванов Р. В. (заместитель председателя редколлегии), Ивахнюк П. П., Карышковский П. О., Коновалов В. Г., Лункин Г. М., Мазуренко И. Д., Першина 3. В., Раковский М. Е., Ревякин А. М., Рубин М. А., Рядченко И. И., Сабадырев И. Л., Удалов В. З., Хиони И. А., Цевух В. С. (ответственный секретарь редколлегии), Цымбал Е. И., Якупов Н. М. – Киев: Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии АН УССР, 1978. – 865 с. — С. 672..

В 1934 році на території села знайдений скарб бронзових серпів і топорів епохи пізньої бронзи (кінець II — початок I тисячоліття до нашої ери).

Друга світова війна У роки Другої Світової війни на фронт пішло 101 селянин, 36 з них загинуло, 58 отримали орден та медалі. На честь загиблих у селі встановлений пам'ятник.

Перелік осіб, загинувших у 1941—1945 роках:

Мельник Єгор Теценко Іван Семенович Теценко Никифор Теценко Володимир Теценко Сергій Буковський Григорій Доценко Іван Доценко Ганна Теценко Іван Савелійович Симаченко Михайло

Післявоєнний період В 1951 році селище стало місцем розселення етнографічної групи українців — бойків, яких було депортовано (117 сімей) з села Дашівка Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області (нині територія Польщі).

У першій половині 1960-х років до складу Бецилового увійшов колишній хутір Щиглятин. В той самий час колишнє селище отримало статус села.

Станом на 1 травня 1967 року у Бециловому знаходився господарський центр колгоспу імені XXII з'їзду КПРС.

У 1978 році працювала восьмирічна школа, де працювало 19 вчителів та навчалося 160 учнів, консультаційний пункт районної заочної середньої школи. Був клуб з залом на 200 місць, бібліотека з книжковим фондом у 9200 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, два магазини, відділення зв'язку, комплексний приймальний пункт райпобуткомбінату.

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Бецилівської сільради.

Населення Населення у різні роки: 183 (1887), 324 (1916), 175 (1918), 545 (1926), 227 (1943). У 1967 році у селі мешкало 705 осіб. У 1978 році у селі було 210 подвір'їв та 626 осіб.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила , з яких та .

За переписом населення України 2001 року в селі . +На 1 січня20102011 2016201720182019399400335344357353 +Кількість померлих та народженихЗа 2016 рікЗа 2017 рікЗа 2018 рікКількість померлих6411Кількість народжених324

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 93,22 % румунська 3,72 % російська 2,63 % болгарська 0,22 % циганська 0,22 %

Пам'ятки Свято-Костянтино-Оленівська церква, збудована у 1858 році.

Примітки