Політи́чна кору́пція ― це використання повноважень державними чиновниками або їх мережевими контактами для незаконної приватної вигоди.

Форми корупції різняться, але можуть включати хабарництво, лобіювання, вимагання, кураторство, кумівство, парохіалім, патронаж, торгівлю впливом, прищеплення та розкрадання. Корупція може сприяти організованій злочинності, таким як торгівля наркотиками, відмивання грошей та торгівля людьми, хоча вона не обмежується цією діяльністю. Зловживання державною владою для інших цілей, таких як репресії політичних опонентів та загальна жорстокість поліції, також вважається політичною корупцією.

В різні часи корупція визначалася по-різному. Наприклад, у простому контексті, виконуючи роботу в уряді, неетично приймати подарунок. Будь-який безкоштовний подарунок можна трактувати як схему, яка спонукає одержувача до певних упереджень. У більшості випадків подарунок розглядається як намір домагатися певних послуг, таких як просування по службі, або щоб отримати контракт, роботу або звільнення від певних завдань у випадку, коли молодший працівник передає подарунок старшому службовцю, який може бути ключовим у завоюванні прихильності.

Деякі форми корупції ― тепер їх називають «інституційною корупцією»Thompson, Dennis. Ethics in Congress: From Individual to Institutional Corruption (Washington DC: Brookings Institution Press, 1995). ― відрізняються від хабарництва та інших видів очевидної особистої вигоди. Подібна проблема корупції виникає в будь-якій установі, що залежить від фінансової підтримки людей, які мають інтереси, що можуть суперечити першочерговій меті установи.

Незаконні дії посадової особи становлять політичну корупцію лише в тому випадку, якщо ця дія безпосередньо пов'язана з його службовими обов'язками, вчиненими відповідно до закону або передбачає торгівлю впливом. Діяльність, що становить корупцію, відрізняється залежно від країни або юрисдикції. Наприклад, деякі практики політичного фінансування, які є законними в одному місці, можуть бути незаконними в іншому. У деяких випадках державні службовці мають широкі або чітко визначені повноваження, що ускладнює розрізнення законних та незаконних дій. За оцінками, лише на хабарництво щорічно залучається понад 1 трильйон доларів США. Держава нестримної політичної корупції називається клептократія, що буквально означає «правління злодіїв».

Визначення Корупція — це поняття, якому важко дати визначення. Належне визначення корупції вимагає багатовимірного підходу. Модернізована версія психолога визначає корупцію як підрив політичних цінностей. Визначення корупції як занепаду чеснот критикують як занадто широке та занадто суб'єктивне для універсалізації.Alemann, Ulrich Von. 2004. "The Unknown Depths of Political Theory: the case for a multidimensional concept of corruption." Crime, Law & Social Change 42(1): 25-34. DOI: https://doi.org/10.1023/B:CRIS.0000041035.21045.1d

Другий вимір корупції — це корупція як девіантна поведінка. Соціолог та економіст Дж. Дж. Сентуїра охарактеризували корупцію як соціальну хворобу; останній визначив корупцію як зловживання публічною владою задля власної вигоди. Третій вимір — це послуга за послугу (quid pro quo). Корупція завжди має бути обміном між двома або більше особами/сторонами, де одна особа/сторона володіє економічними благами, а інші особи/сторони володіють делегованою владою, яка має використовуватися, згідно з встановленими правилами та нормами, заради загального блага. По-четверте, існують також різні рівні суспільного сприйняття корупції.Alemann, Ulrich Von. 2004. "The Unknown Depths of Political Theory: the case for a multidimensional concept of corruption." Crime, Law & Social Change 42(1): 25-34. DOI: https://doi.org/10.1023/B:CRIS.0000041035.21045.1d

поділяє корупцію на три категорії. Перша категорія називається білою корупцією; цей рівень корупції здебільшого сприймається толерантно і може навіть бути законним та легітимним; зазвичай він базується на родинних зв'язках та патрон-клієнтських системах. Тип корупції, що часто трапляється в конституційних державах або державах, які перебувають на стадії переходу до більш демократичного суспільства, називається сірою корупцією. Вона вважається ганебною згідно з моральними нормами суспільства, але залучені до неї особи переважно все ще не відчувають, що роблять щось погане.Alemann, Ulrich Von. 2004. "The Unknown Depths of Political Theory: the case for a multidimensional concept of corruption." Crime, Law & Social Change 42(1): 25-34. DOI: https://doi.org/10.1023/B:CRIS.0000041035.21045.1d

Третя категорія, чорна корупція, є настільки серйозною, що порушує норми та закони суспільства. Останній вимір називається «тіньовою політикою»; це частина неформального політичного процесу, яка виходить за межі легітимних неформальних політичних домовленостей і переходить у поведінку, що цілеспрямовано приховується.Alemann, Ulrich Von. 2004. "The Unknown Depths of Political Theory: the case for a multidimensional concept of corruption." Crime, Law & Social Change 42(1): 25-34. DOI: https://doi.org/10.1023/B:CRIS.0000041035.21045.1d

Наслідки

Наслідки для політики, адміністрації та інституцій

Політична корупція підриває демократію та належне управління шляхом порушення чи навіть підриву формальних процесів. Корупція на виборах та в законодавчих органах зменшує підзвітність та спотворює представництво у процесі формування політики; корупція в судовій системі компрометує верховенство права; а корупція в державному управлінні призводить до неефективного надання послуг. Для республік це порушує основний принцип республіканізму щодо централізації громадянської чесноти.

Більш загально, корупція руйнує інституційну спроможність уряду, підриває легітимність влади та такі демократичні цінності, як довіра та толерантність. Останні дані свідчать про те, що коливання рівнів корупції серед демократій із високим рівнем доходу можуть суттєво відрізнятися залежно від рівня підзвітності осіб, що приймають рішення. Докази крихких держав також показують, що корупція та хабарництво можуть негативно вплинути на довіру до установ.Hamilton, A. and Hudson, J. (2014) The Tribes that Bind: Attitudes to the Tribe and Tribal Leader in the Sudan. Bath Economic Research Papers 31/14. Hamilton, A. and Hudson, J. (2014) Bribery and Identity: Evidence from Sudan. Bath Economic Research Papers 30/14.

Корупція може також вплинути на надання урядом товарів і послуг. Це збільшує витрати на товари та послуги, які виникають внаслідок втрати ефективності. За відсутності корупції державні проєкти можуть бути економічно ефективними за їх справжніх витрат, однак після включення витрат на корупцію проєкти можуть не бути економічно ефективними, тому вони не виконуються, спотворюючи надання товарів і послуг.

Наслідки для економіки У приватному секторі корупція збільшує вартість бізнесу через ціну самих незаконних платежів, витрати на управління переговорами з чиновниками та ризик порушення домовленостей чи викриття. Хоча деякі стверджують, що корупція зменшує витрати за рахунок скорочення бюрократії, наявність хабарів також може спонукати чиновників надумувати нові правила та затримки.Luis Flores Ballesteros, «Corruption and development. Does the „rule of law“ factor weigh more than we think?» 54 Pesos (November 15, 2008). Retrieved April 12, 2011

Корупція може мати прямий вплив на ефективну граничну ставку податку фірми. Підкуп податкових службовців може зменшити податкові платежі фірми, якщо гранична ставка хабаря нижче офіційної граничної ставки податку. Однак в Уганді хабарі мають більший негативний вплив на діяльність фірм, ніж оподаткування. Дійсно, збільшення хабаря на один процентний пункт зменшує річний ріст фірми на три відсоткові пункти, тоді як збільшення на 1 процентний пункт податків зменшує зростання фірми на один процентний пункт.

Корупція також породжує економічні викривлення в державному секторі шляхом перенаправлення державних інвестицій на капітальні проєкти, де хабарі та відкати є більшими. Посадові особи можуть збільшити технічну складність проєктів державного сектору, щоб приховати або прокласти шлях для таких угод, тим самим ще більше спотворюючи інвестиції. Корупція також знижує дотримання будівельних, екологічних чи інших нормативних актів, знижує якість державних послуг та інфраструктури та збільшує бюджетний тиск на уряд.

Економісти стверджують, що одним із факторів різного економічного розвитку в Африці та Азії є те, що в Африці корупція насамперед набула форми вилучення орендної плати, а отриманий фінансовий капітал переміщувався за кордон, а не інвестувався вдома (звідси стереотипний, але часто точний, образ африканських диктаторів, що мають швейцарські банківські рахунки). У Нігерії, наприклад, більш ніж 400 мільярдів $ були вкрадені з казни лідерами Нігерії в період з 1960 по 1999 рік.

Дослідники Університету штату Массачусетс Amherst підрахували, що з 1970 по 1996 рік відтік капіталу з 30 країн на південь від Сахари становив 187 мільярдів доларів, перевищуючи зовнішній борг цих країн. (Результати, виражені у відсталому або придушеному розвитку, були теоретично змодельовані економістом Мансуром Олсоном). У випадку з Африкою одним із факторів такої поведінки була політична нестабільність і той факт, що нові уряди часто конфіскували корумповано отримані активи попереднього уряду. Це спонукало чиновників зберігати свої статки за кордоном, недоступні для майбутніх експропріацій. На відміну від них, азіатські адміністрації, такі як Новий порядок Сухарто, часто вживали скорочення для господарських операцій або забезпечували умови для розвитку через інвестиції в інфраструктуру, правопорядок тощо.

Екологічні та соціальні наслідки

Корупція найчастіше виявляється в країнах з найменшими доходами на душу населення, які покладаються на іноземну допомогу в медичних послугах. Заволодіння пожертвованими грошей з-за кордону особливо поширене в країнах Африки, що перебувають на південь від Сахари, у звіті Світового банку за 2006 рік повідомляється, що близько половини коштів, які були пожертвувані на використання медичних послуг, ніколи не вкладались у сектори охорони здоров'я та не передавалися тим, хто потребує медичної допомоги.

Зрештою, в країнах, що розвиваються, є достатня кількість грошей на охорону здоров'я, але місцева корупція позбавляє широке населення необхідних їм ресурсів.

Корупція сприяє знищенню довкілля. Хоча корумповані суспільства можуть мати офіційне законодавство щодо захисту навколишнього середовища, воно не може бути виконане, якщо чиновників легко підкупити. Те саме стосується захисту працівників соціальних прав, боротьба з профспілкам та дитяча праця. Порушення цих законів дозволяє корумпованим країнам отримати нелегітимну економічну перевагу на міжнародному ринку.

Економіст, який отриамв Нобелівську премію, Амартія Сен зауважив, що «не існує такого поняття, як аполітична харчова проблема». Хоча посуха та інші природні умови можуть спричинити масовий голод, саме дії чи бездіяльність уряду визначають його тяжкість, а часто навіть те, чи настане голод чи ні.

Уряди, які мають сильні тенденції до клептократії, можуть підірвати продовольчу безпеку, навіть коли врожай хороший. Чиновники часто крадуть державне майно. У Біхарі, Індія, більше 80 % субсидованої продовольчої допомоги бідним викрадають корумповані чиновники. Так само продовольчу допомогу часто грабують з-під зброї уряди, злочинці та полководці, і продають з метою отримання прибутку. ХХ століття наповнене багатьма прикладами того, як уряди підривають продовольчу безпеку власних країн ― іноді навмисно.

Вплив на гуманітарну допомогу