Сергій Михайлович Боре́йко ( 26 листопада 1912, Шумськ — 1 травня 1988, Львів) — український живописець і графік; член Спілки художників України з 1955 року. Батько майстрині декоративно-ужиткового мистецтва Догмари Борейко.

Біографія Народився 26 листопада 1912 року у містечку Шумську (тепер місто Тернопільської області, Україна). Впродовж 1927—1934 років навчався і працював в іконописній майстерні Почаївської лаври; у 1936—1939 роках навчався в Академії Красних мис­тецтв у Варшаві (викладачі Тадеуш Прушковський, А. Артц, В'ячеслав Васьківський). Впродовж 1939—1941 років працював з колек­тивом художників у Луцьку.

Брав участь у німецько-радянській війні. З 1946 року жив у Львові. Працював художником монументального цеху художньо-виробничого комбінату та у 1948—1952 роках у історичному музеї. Мешкав в будинку на вулиці Енгельса № 51, квартира 2. Помер у Львові 1 травня 1988 року.

Творчість Працював у галузі станкового і монументального живопису та графіки. Серед робіт:

серія «Воїни Великої вітчизняної війни» (1944—1945); «Будують міст» (1947); «Зустріч Мстислава з Данилом Галицьким» (1951); «Котляревський формує козачий полк у 1812 році» (1954); серія «Кримські пейзажі» (1958); «Пісня Карпат» (1960); «Діти» (1960); «Індустріальний Львів» (1961); «Два покоління» (1964); «Руїни фортеці в Білгороді-Дністровському» (1964); «Білгород-Дністровський. Фортеця» (1964); «Натюрморт з народною керамікою» (1967); «Дівчина» (1968); «Сім'я Ульянових» (1969); «Козацькі могили» (1970). портрети актриси Лесі Кривицької (1947); геолога Олега В'ялова (1951); дочки Догмари Борейко (1956); художника Романа Турина (1957); скульпторки Теодозії Бриж (1959); художниці Софії Вальницької (1966); Художниці Софії Караффи–Корбут (1967); Аріадни Труш (1971); музиканта Богодара Которовича (1977); композитора Станіслава Людкевича (1978); С. Костирка (1979). монументальні роботи панно «Стара та нова архітектура Тернополя» в готелі «Тернопіль» (1965, співавтор Зеновій Кецало); керамічна мозаїка «Космос» у тернопільсь­кому кафе «Космос»; кольоровий рельєф «Воз'єднання»; мозаїка на бу­динку птахофабрики в Пустомитах; мозаїка «Естрадний концерт» на фасаді Палацу культури села Андріївки на Львівщині. діорама «Визволення Тернополя» (Тернопільський краєзнавчий музей); кольорові ліногравюри «Два покоління» (1963); «Порт­рет Шевченка» (1964); «Шевченко в майстерні Сошенка»; «Портрет художни­ка Левицького». </div> З 1947 року брав участь у обласних, всеукраїнських і всесоюзних виставках у Львові, Києві, Москві, Луцьку, Рівному, Тернополі, Ряшеві. Персональна виставка відбулася у Львівсько­му музеї українського мистецтва у 1983 році.

Твори зберігаються в музеях Львова.

Література

І. Дуда. Борейко Сергій Михайлович // ; Р. М. Яців. Борейко Сергій Михайлович //