Білоруський правопис 1959 року () — нормативний правопис білоруської мови (з 01.01.1958 у школах). Рік його першої публікації, 1959 рік, в народі асоціюється з цим написанням.
Проєкт часткових роз'яснень та правописних змін 1933 р. був підготовлений Правописною комісією під головуванням Я. Коласа та К. Крапіви (1950-1951 рр.), опублікований у 1951 р., переглянутий у 1956 р. та затверджений постановою Ради Міністрів БРСР «Про уточнення та часткові зміни наявного білоруського правопису» (11 травня 1957 р.).
Посібник з правопису «Правила білоруської ортографії та пунктуації» був виданий окремою книгою, підготовленою в Інституті мовознавства АН БРСР під керівництвом К. Крапіви та П. Глебки (1959). Кодекс цих ортографічних правил був включений в академічні видання граматики білоруської мови (1962-1966 та 1985 рр.).
Однією з фундаментальних змін було зменшення впливу походження лексики на її правопис, особливо при написанні ненаголошеного «э»/«е». З двох крайніх варіантів, згаданих у преамбулі проєкту 1951 р., тобто повне підпорядкування іноземних слів принципу акання, нарешті було обрано змішаний варіант з поширенням принципу акання на всі слова, незалежно від походження, та з поширенням принципу якання на слова зі слов’янською основою та на «давно запозичені» неслов'янські слова.
Див. також
Класичний правопис білоруської мови Академічний проєкт реформи білоруського правопису 1933 року Академічний проєкт реформи білоруського правопису 1930 року Реформа білоруського правопису 1933 року Наркомівка Білоруська альтернативна ортографія 2005 року Правила білоруської ортографії та пунктуації 2008 року