Позачергові парламентські вибори 2021 року в Молдові — вибори, що пройшли в Молдові 11 липня 2021 року. Після відставки Йона Кіку, посада прем'єр-міністра стала вакантною, а парламент був зобов'язаний сформувати новий уряд упродовж трьох місяців. Після закінчення цього терміну і двох невдалих спроб домогтися схвалення парламентом запропонованих кабінетів міністрів, 15 квітня Конституційний суд дійшов висновку, що обставини, які виправдовують розпуск парламенту, дотримані. 28 квітня президент Мая Санду підписала указ про розпуск парламенту та призначення позачергових виборів.
Партія «Дія і Солідарність» (PAS) отримала 52,80 % голосів і завоювала 63 місця, що становить більшість в місцевому парламенті. Виборчий блок комуністів і соціалістів (BECS) отримав 27,17 % голосів і здобув 32 місця, а партія «Шор» отримала 5,74 % голосів і зайняла 6 місць. Жодна інша партія або блок не досягли виборчого порогу, необхідного для отримання місць.
ОБСЄ оцінила вибори як конкурентні і добре проведені, попри неадекватний розгляд виборчих суперечок та питань фінансування виборчої кампанії. У Співдружності Незалежних Держав (СНД) відзначили, що процедура пройшла відповідно до вимог Виборчого кодексу. Спостерігачі СНД не повідомили про будь-які порушення, які могли б уплинути на результати виборів.
Передумови
Відповідно до Конституції, уряд має бути сформований протягом трьох місяців після оголошення Конституційним судом офіційних результатів парламентських виборів. Результати виборів, що відбулися 24 лютого 2019 року, були затверджені 9 березня. 8 червня Партія соціалістів (ПСРМ) і блок ACUM сформували коаліційний уряд на чолі з Маєю Санду. Однак Демократична партія (ДПМ) звернулася до Верховного суду, заявивши, що уряд не був сформований вчасно. Суд розтлумачив тримісячний термін як 90 днів, що означало, що крайньою датою для сформування уряду було 7 червня, і дійшов висновку про необхідність проведення позачергових виборів. Наступного дня суд відсторонив президента Ігоря Додона (колишнього лідера ПСРМ) від виконання президентських повноважень і обов'язків за неспроможність розпустити парламент і призначив колишнього прем'єр-міністра Павла Філіпа з ДПМ виконувачем обов'язків президента. Згодом Філіп видав указ про призначення дострокових виборів на 6 вересня.
Додон і коаліція ПСРМ-ACUM назвали цей процес незаконним. Уряди Росії, Франції, Німеччини, Польщі, Швеції та Великої Британії визнали новосформований кабінет Санду законним урядом. 14 червня Філіп пішов у відставку і дав можливість уряду ПСРМ-ACUM почати свою діяльність. Однак згодом новий уряд відсторонили від влади внаслідок вотуму недовіри в парламенті 12 листопада внаслідок спору з приводу законопроєкту, що передбачав, що уряд делегує частину своїх пленарних повноважень прем'єр-міністру, щоб запропонувати «остаточний список» з кандидатами на посаду генерального прокурора.
Ще один новий уряд ПСРМ-ДПМ на чолі з Йоном Кіку був сформований 14 листопада 2019 року. Демократична партія вийшла з коаліції 7 листопада 2020 року, під час президентських виборів, щоб дозволити сформувати новий уряд за нового президента. Кабінет Кіку залишився при владі як уряд меншості за підтримки партії «Шор», а міністри ДПМ були замінені позапартійними. Колишня прем'єр-міністр і лідерка ПАС (ACUM) Мая Санду була обрана президентом 15 листопада 2020 року. Кіку подав у відставку з посади прем'єр-міністра 23 грудня, за кілька годин до винесення вотуму недовіри, ініційованого ПАС.
Санду планувала двічі призначити Наталію Гаврилицю на посаду прем'єр-міністерки, щоб оголосити дострокові вибори, оскільки, згідно з конституцією Молдови, якщо парламенту двічі не вдасться затвердити новий уряд протягом 45 днів після першого подання, це призведе до його розпуску. Санду вперше висунула кандидатуру Гаврилиці на прем'єрське крісло 27 січня 2021 року, а 11 лютого її кандидатура була одностайно відхилена парламентом. Потім ПСРМ і її союзники запропонували на цю посаду Маріану Дурлештяну, отримавши підтримку 54 з 101 депутата, але Санду натомість повторно висунула кандидатуру Гаврилиці 11 лютого 2021 року. Однак 23 лютого 2021 року Конституційний суд ухвалив, що Санду не повинна була двічі висувати кандидатуру Гаврилиці. Санду висунула Ігоря Гросу на цю посаду 16 березня після того, як Дурлештяну зняла свою кандидатуру.
Гросу не вдалося затвердити свій уряд через бойкот голосування опозицією, очолюваною соціалістами, що призвело до провалу голосування через відсутність кворуму. Ці дві невдалі спроби зробили можливими дострокові парламентські вибори, і Санду звернулася до Конституційного суду з проханням перевірити конституційність розпуску парламенту і призначення позачергових виборів. Однак 31 березня парламент проголосував за введення 60-денного надзвичайного стану для боротьби з пандемією COVID-19, протягом якого не можна було проводити позачергові вибори. 15 квітня Конституційний суд ухвалив рішення на користь розпуску парламенту. 28 квітня Конституційний суд визнав надзвичайний стан, введений парламентом 31 березня, неконституційним, оскільки рішення парламенту, яким воно було введено, ухвалили з порушенням правил процедури, оскільки не було встановлено, навіщо виконавчій владі потрібні розширені повноваження. Пізніше в той же день президент Мая Санду підписала указ про розпуск парламенту і призначила позачергові парламентські вибори на 11 липня 2021 року.
Виборча система 101 місце в парламенті обирається за партійними списками на основі пропорційного представництва в єдиному загальнонаціональному виборчому окрузі. Виборчий список може містити від 51 до 103 кандидатів. Загальнонаціональний виборчий поріг залежить від типу списку; для окремих партій або організацій поріг складає 5 %, для виборчого блоку з двох або більше партій — 7 %. Для позапартійних кандидатів поріг становить 2 %.
Перебіг подій Апеляційний суд Кишинева зобов'язав скоротити число виборчих дільниць у так званому «ПМР» з 41 до 12, але 10 липня Верховний суд Молдови скасував це рішення, залишивши дозіл на роботу 41 дільниці.
Партії та коаліції У виборах брали участь 20 партій. У списку наведено партії, представлених у парламенті Молдови до виборів 2021 року, та партії, які подали списки до участі у виборах. ПартіяІдеологіяЛідерМісцяBECSДемократичний соціалізм, комунізм, молдовенізм, русофільствоВолодимир ВоронінPASЛібералізм, пан'європеїзмІгор ГросуPPDAЛібералізм, пан'європеїзмАндрей НестасеPDMСоціал-демократія, пан'європеїзмПавел ФіліпПартія «Шор»Націонал-консерватизм, русофільство, протекціонізмІлан ШорПро Молдова*Ліберальний консерватизм, пан'європеїзмАндріан КандуPUNУніонізм, пан'європеїзм, християнська демократіяОктавіан ЦикуBERUМолдовенізм, русофільство, економічний націоналізм, соціальний консерватизмРенато УсатийНемає місцьAURУніонізм, правий популізм, румунський націоналізм, християнські правіВлад БілецькіPPDAПопулізм, уніонізм, пан'європеїзмВасиле КостюкPEVЗелена політика, пан'європеїзмВолодимир БрагаPLDХристиянська демократіяНіколає АлексейNOIСоціал-демократія, християнська демократія, пан'європеїзмСвітлана ЧесаріPACEЛібералізм, пан'європеїзмҐеорґе КавкалюкPDCMПан'європеїзмЙон КікуPRMРусофільство, регіоналізмОлександр КалінінPAC-CCДемократичний соціалізм, лівий популізмЮрій МунтянPOMСоціал-демократіяСергій ТомаPPOРуслан КодрянуMPSІлля ДоніцаPNOIВолодимир ДачіPPMМихайло ГарбузPSШтефан Глігор В'ячеслав Валько** В'ячеслав Валько * = Примітка: «Про Молдова» не брала участі у парламентських виборах 2021 року ** = Незалежний політик
Опитування
Результати Партія «Дія і Солідарність» отримала 52,80 % голосів і здобула абсолютну більшість в парламенті, зайнявши 63 з 101 місця, що на 48 місць більше. президент Молдови Мая Санду заявила після виборів: «Я сподіваюся, що сьогодні закінчилася важка епоха для Молдови, що сьогодні закінчилося правління злодіїв над Молдовою».
Виборчий блок комуністів і соціалістів отримав 32 місця, втративши три місця в порівнянні з попередніми виборами. Голова Партії соціалістів Ігор Додон після виборів сказав: «Я звертаюся до майбутніх депутатів нового парламенту, ми не повинні допустити нової політичної кризи в Молдові. Було б непогано мати період політичної стабільності».
Партія «Шор» стала третьою і найменш чисельною партією з парламентським представництвом, отримавши шість місць з 5,74 % голосів. ПартіяГолоси%Місця +/-Партія «Дія і Солідарність»774,75352.8063 +48Виборчий блок комуністів і соціалістів398,67527.1732 -3Партія «Шор»84,1875.746 -1Виборчий блок «Ренато Усатий»60,1004.10 0НоваПлатформа «Гідність і правда»34,1842.33 0 -11Демократична партія Молдови26,5451.81 0 -30Партія «Демократія вдома»21,2551.45 00Партія «Ми будуємо Європу вдома»18,7811.28 0НоваПартія колективної дії — Громадянський конгрес11,2690.77 0НоваАльянс за єдність румунів7,2160.49 0НоваПартія національної єдності6,6460.45 0 НоваПартія розвитку та консолідації6,3150.43 0НоваПрофесійний рух «Надія»2,8140.19 00Партія змін2,4520.17 0НоваПартія народної влади1,6130.11 0НоваПартія трудового народу1,4670.10 0НоваПартія закону та справедливості1,4440.10 0НоваНовий історичний вибір1,4310.10 0НоваПартія регіонів1,2640.09 00Зелена екологічна партія1,2020.08 00Патріоти Молдови8920.06 0НоваНова партія1970.01 0НоваНезалежні (В'ячеслав Валько)2,5140.17 0 -3Разом1,467,216100.001010Джерело: ЦВК
Явка виборців Рік виборівЧас9:3012:3015:3018:3021:0020195.90 %24.00 %37.40 %45.70 %49.10 %20205.50 %19.60 %33.00 %42.50 %45.60 %20218.80 %23.70 %33.20 %41.90 %48.30 % Джерело: alegeri.md
Результати виборів по адміністративно-територіальних одиницях №ОдиницяЯвка, %PASBECSШОРBERUPPDAPDMAUR1Кишинів47.6856.7728.403.632.362.160.720.672Бєльці42.8227.3440.173.8922.690.990.650.303Аненій-Ной42.6850.1729.515.672.593.033.300.544Бессарабка37.3440.7635.317.574.732.022.390.445Бричани41.2925.4950.778.825.951.521.780.216Кагул39.7153.5529.634.152.651.490.860.687Кантемір37.6555.8222.115.013.903.022.820.708Келераш42.4560.7619.104.891.473.514.620.369Каушани42.3052.9926.525.181.743.313.170.3610Чімішлія39.2456.1924.594.221.702.584.690.3411Криуляни48.7465.8715.646.451.513.091.680.5712Дондюшани48.1925.9050.707.596.951.791.330.4613Дрокія42.1939.0234.887.529.931.940.850.3514Дубесар43.8545.1633.087.422.322.313.420.4415Єдинці44.1229.2047.117.945.202.402.680.2916Фалешти43.6636.5331.776.4115.151.274.130.2817Флорешти43.4741.0735.098.725.942.261.020.3018Глодяни42.5633.0834.027.8510.391.798.090.3719Гинчешти39.9463.8716.903.091.933.433.620.5520Яловени47.5871.8010.052.582.575.032.230.4421Леова41.0354.2624.765.064.392.582.380.4322Ніспорени40.5865.9514.493.222.263.643.020.5923Окниця48.8019.1759.558.223.831.101.270.3424Оргіїв46.6646.708.9736.981.061.500.850.3825Резина47.5648.6626.2711.232.554.451.230.2926Ришкани46.2632.0141,675.288.862.115.150.4127Синжерея41.3746.1528.897.988.602.201.070.3128Сороки45.1140.0338.656.053.512.372.960.6329Страшени44,1067.5515.483.031.902.802.510.6030Шолданешти45.7240.6428.7910.433.212.837.480.3631Штефан-Вода41.6354.1125.093.892.324.752.980.5732Тараклія42.306.5258.0528.241.240.240.720.3133Теленешти44.3759.5913.019.341.228.293.010.3734Унґени43.6150.8028.294.533.422.873.290.4036Гагаузія36.874.1480,754.863.150.150.550.0335Придністров'я13.5962.216.251.821.202.750.3836Дипломатичні установи (молдовська діаспора)86.232.470.592.781.750.340.62Разом48.4152.8027.175.744.102.331.810.49Джерело: CEC
Наслідки PAS стала першою партією, що отримала абсолютну більшість місць самостійно з квітня 2009 року, і першою партією, що отримала абсолютну більшість голосів з 2001 року. Це також був перший випадок, коли ні ПСРМ, ні ПКРМ не отримали найбільшу кількість голосів або місць з 1994 року. Колишній партнер PAS по коаліції DA також втратив всі свої місця, як і Демократична партія Молдови (раніше пов'язана з олігархом Володимиром Плахотнюком, який втік з країни 2019 року), яка вперше за більш ніж десятиліття не буде представлена в парламенті.