Ганс Дітріх «Гансдітер» де Нім (; 13 грудня 1893, Торгау — 16 липня 1963, Зост) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Біографія Спадковий військовик. Онук оберстлейтенанта Прусської армії Ганса де Німа, ветерана Австро-прусської і Французько-прусської війн. Син гауптмана Прусської армії Еміля Оскара фон Німа і його дружини Анни, уродженої Барт. Його старша сестра Аннеліза (1892—1973) вийшла заміж за дипломата Ганса Томсена.

В 1912 році вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після війни демобілізований і в серпні 1920 року вступив у поліції. 1 травня 1933 року вступив в НСДАП. З 26 серпня 1939 року — офіцер зв'язку від жандармерії при генерал-квартирмейстері Генштабу сухопутних військ. В 1940 році призначений начальником польової поліції сухопутних військ, старшим офіцером польової жандармерії в ОКГ, а також офіцером зв'язку рейхсфюрера СС і начальника німецької поліції при генерал-квартирмейстері ОКГ. З 6 грудня 1943 по 10 березня 1944 року — командир 557-го гренадерського полку 331-ї піхотної дивізії. 1 квітня 1944 року звільнився з поліції і перейшов в ОКГ, проте наступного дня захворів і був відправлений на лікування. Після одужання 6 квітня зарахований в резерв фюрера. З 6 червня 1944 року — вищий офіцер польової жандармерії при генерал-квартирмейстері ОКГ.

Звання

Фанен-юнкер (1912) Фенріх (1912) Лейтенант (22 червня 1913) Оберлейтенант (20 вересня 1918) Оберлейтенант поліції (серпень 1920) Гауптман поліції (28 березня 1923) Гауптман земельних єгерів (вересень 1927) Майор земельних єгерів (30 жовтня 1929) Майор жандармерії (25 січня 1934) Оберстлейтенант жандармерії (29 жовтня 1937) Оберстлейтенант польової жандармерії (26 серпня 1939) Оберст жандармерії і польової жандармерії (30 січня 1942) Генерал-майор жандармерії (1 квітня 1944) Генерал-майор сухопутних військ (1 квітня 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) 3-го класу з короною і мечами Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня Почесний хрест ветерана війни з мечами Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Третє Болгарське царство) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Штурмовий піхотний знак в сріблі Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го, 2-го і 1-го ступеня (25 років) Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років; 1943) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Орден «Святий Олександр», командорський хрест з мечами на кільці (Третє Болгарське царство) Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (5 квітня 1944)

Посилання

Біографія.