Генріх «Гайнц» Георг Юліус фон Генніг (; 10 травня 1883, маєток Дембровалонка, Страсбург-ан-дер-Древенц — 29 листопада 1947, Кіль) — німецький офіцер і шахіст, контрадмірал запасу крігсмаріне.

Біографія Генеалогічне древо Геннігів ведеться з XVI століття. Дід шахіста Генріх фон Генніг (1818—1869) був головою Прусського ландтагу. Син Фрідріха фон Генніга (1852—1907), комісара округу в Оструві-Великопольському, і його дружини Женні, уродженої Плен.

1 квітня 1902 року вступив у кайзерліхмаріне. Проходив службу на навчальному судні «SMS Stein». З 1 квітня 1903 по 30 вересня 1904 року навчався у морському училищі, після чого служив на судні «SMS Wettin». З 1 жовтня 1906 по 31 березня 1908 року служив в роті 2-ї торпедної дивізії, одночасно з 18 січня по 28 червня, з 15 липня по 14 вересня і з 2 по 30 листопада 1907 року — вахтовий офіцер торпедного катера «S 115». 1 квітня 1908 року переданий в розпорядження 2-ї морської інспекції, одночасно з 1 квітня по 8 грудня 1908 і з 1 квітня по 30 вересня 1909 року — 1-й офіцер тендера «Alice Roosevelt». 1 жовтня 1909 року переданий в розпорядження торпедної інспекції, одночасно призначений вахтовим офіцером підводного човна SM U-11. З 7 квітня по 13 червня 1911 року — вахтовий офіцер малого крейсера «SMS Kolberg», з 16 червня по 30 вересня 1911 року — «SMS Cöln», з 1 жовтня 1911 по 24 лютого 1913 року — лінкора «SMS Helgoland». 1 березня 1913 року знову переданий в розпорядження торпедної інспекції. З 26 серпня 1913 року — командир SM U-18.

У серпні 1914 року, незабаром після початку Першої світової війни, SM U-18 разом з дев'ятьма іншими човнами був направлений ​​в рейд по тилах британського флоту. 23 листопада 1914 року в Скапа-Флоу човен потрапив в засідку і при спробі вирватися з бухти був протаранений британським есмінцем «Garry». 1 член екіпажу загинув, а човен отримав значні механічні пошкодження і був затоплена екіпажем. Решта 26 членів потрапили в полон. У серпні 1915 року Генніг разом з ще двома членами екіпажу здійснив втечу, але не зміг потрапити на німецький підводний човен і незабаром знову був схоплений. В січні 1918 року інтернований в Нідерланди. В грудні 1918 року повернувся в Німеччину. Після демобілізації армії залишений в рейхсмаріне. 28 вересня 1931 року вийшов у відставку.

24 травня 1939 року переданий в розпорядження крігсмаріне. З 7 квітня 1940 року — керівник бібліотеки військово-морської станції «Остзее», з 22 червня 1943 року — вищого командування ВМС в Балтійському морі. 31 березня 1944 року звільнений у відставку.

Сім'я 4 червня 1921 року одружився в Берліні з Ільзою Ледер (6 листопада 1896, Хемніц — ?), дочкою торговця Отто Ледера і Сільвії Ріхтер. В пари народився син Гайнц.

Шахова кар'єра Грати в шахи почав під час навчання у військово-морському училищі. Неодноразово ставав чемпіоном Кіля, брав участь в ряді міжнародних і внутрішніх німецьких змагань, в тому числі останньому конгресі Німецького шахового союзу. У 1930-х роках також займався шаховою композицією.

На честь Генніга і австрійського шахіста Антона Шара названий гамбіт Шара-Генніга, який він успішно застосував в 1929 році проти Йозефа Бенцінгера, а Шара — в 1918 році проти Ернста Грюнфельда.

Досягнення РікМістоЗмагання+−=РезультатМісце1919БерлінЧемпіонат Берлинського шахового товариства11920БерлінЧемпіонат Берлинського шахового товаристваГетеборгМіжнародний турнір (турнір B)3755½ из 1513Матч Берлін-Нідерланди по телеграфу (проти Віллема Фіка)0010½ из 11930Франкфурт-на-МайніМіжнародний турнір (побічний турнір)1932Гамбург-АльтонаТурнір німецьких майстрів3245 из 93—5БерлінЧемпионат Берлина3445 из 117—8Бад-Емс28-й конгрес Німецького шахового союзу3224 из 72—4КільТурнір німецьких майстрів41935Бад-ЗаровТурнір німецьких майстрів5426 из 114—51937БерлінМіжнародний турнір (побічний турнір)1243 из 75—6

Звання

Морський кадет (1 квітня 1902) Фенріх-цур-зее (11 квітня 1903) Лейтенант-цур-зее (29 вересня 1905) Оберлейтенант-цур-зее (7 грудня 1907) Капітан-лейтенант (22 березня 1913) Корветтен-капітан (1 січня 1921) Фрегаттен-капітан (1 січня 1928) Капітан-цур-зее (1 січня 1929) Контрадмірал запасу (28 вересня 1931)

Нагороди

Рятувальна медаль Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний лицарський хрест 2-го класу Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак підводника (1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Література

Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 2: H–O. Biblio Verlag, Osnabrück 1989, ISBN 3-7648-1499-3. S. 61–62. Genealogisches Handbuch des Adels. Adelige Häuser B. Band XII. S. 155. Band 64 der Gesamtreihe. C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn) 1977, ISSN 0435-2408.

Посилання

Біографічні дані. Генніг на сайті uboat.net Фотографія і нагороди Генніга.