Сергій Олександрович Соловйов (25 серпня 1944, Кем, Карело-Фінська РСР, СРСР — 13 грудня 2021) — радянський і російський кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, педагог; лауреат премії Ленінського комсомолу (1975) і Державної премії СРСР (1977), народний артист РФ (1993) .

Біографія

Сергій Соловйов народився 1944 року в сім'ї військового в місті Кем Карело-Фінської РСР. Там він прожив перший рік життя — лише за кілька кілометрів від Соловків, де в той час діяв ГУЛАГ. Його батько — Соловйов Олександр Дмитрович (1905—1956) був начальником особливого відділу НКВС однієї з частин Карельського фронтуисточник. Мати — Ніфонтова Калерія Сергіївна (1922—2001), ветеран німецько-радянської війниСоловьёв Сергей Александрович. Международный объединённый биографический центр.

Після закінчення війни батька Соловйова перевели до Північної Кореї, де майбутній режисер жив до шести років.. Сам режисер згодом припускав, що його батько «займався підготовкою нового вигляду Північної Кореї... На мою думку, батько чітко займався впровадженням Кім Ір Сена в нову систему». Сергій Соловйов був знайомий з Кім Чен Іром.

Після переїзду родини до Ленінграда у 1949 році, мати очолила місцевий ресторан «Чайка». Батько, окрім успішної військової служби, згодом обійняв посаду генерального директора «Інтуриста». Виріс у Ленінграді.

У 14-річному віці грав у виставі «Далечінь безмежна» за п'єсою Миколи Вірта у Великому драматичному театрі. На роль хлопчика юного Сергійка запросив Ігор Владимиров (працював на той час режисером-стажистом у ВДТ і поставив спектакль спільно з режисером Розою Сиротою), зустрівши його випадково на Невському проспекті. Прем'єра відбулася 15 листопада 1958 року.

Разом з однокласником Левом Додіним займався в Театрі Юнацької Творчості (ТЮТ) при Ленінградському палаці піонерів під керівництвом Матвія Дубровіна.

У 1960—1962 роках Сергій Соловйов працював на Ленінградському телебаченні робітником.

Закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня Михайла Ромма і Олександра Столпера).

У 1969 році почав працювати на «Мосфільмі», дебютувавши як режисер в тому ж році двома новелами з оповідань Антона Чехова в кіноальманаху «Сімейне щастя».

На Вищих курсах сценаристів і режисерів з початку 1980-х рр. читає лекції з кінорежисури, у 1982—1984 роках керував майстернею дитячого фільму.

Член журі Венеціанського кінофестивалю в 1981 і 1987 роках.

У 1996 році був режисером туру передвиборної кампанії Бориса Єльцина під назвою «Голосуй, або програєш».

Сергій Соловйов викладає у ВДІКу на режисерському факультеті, керує режисерською та акторською майстернями, професор.

У 2002 році виступив ініціатором створення міжнародного фестивалю кінематографічних дебютів «Дух вогню» в Ханти-Мансійську і є його незмінним президентомИстория фестиваля // ugrafest.ru.

У січні 2019 року в Москві почав роботу Театр-студія САС під керівництвом народного артиста Росії Сергія Соловйова.

Особисте життя Перша дружина — Катерина Васильєва Друга дружина — Маріанна Кушнєрова син Дмитро (6 жовтня 1974 — 12 лютого 2018СМИ сообщили о смерти актёра Дмитрия Соловьёва), актор, продюсер. Знявся в головній ролі у фільмі батька «Ніжний вік», а також у стрічках «Будинок під зоряним небом» та «Анна Кареніна».«Тайны династии», «МК Атмосфера» Третя дружина — Тетяна Друбич, єврейка, зареєстрували шлюб у 1983 році, в 1989 році розлучилися донька Анна Друбич (нар. 27 червня 1984), композитор, піаністка. Навчалася в Німеччині (зокрема, у Мюнхені у видатної піаністки у Вищій музичній школі) та США, мешкає в Лос-Анджелесі (США), де займається створенням музичного супроводу для американських та російських кінофільмів і телевізійних проєктів.

Творчість

Трилогія Дні / Рятувальник / Спадкоємиця На початку своєї кар'єри Сергій Соловйов зняв трилогію «Сто днів після дитинства» (1975) / «Рятівник» (1980) / «Спадкоємиця по прямій» (1982). Ці ліричні фільми розповідають про перше підліткового кохання, а також у них звучить музика Ісаака Шварца.

Трилогія Асса / Емблема / Будинок Сергій Соловйов — творець відомої трилогії «Асса» (1987) / «Чорна троянда — емблема печалі, червона троянда — емблема кохання» (1989) / «Будинок під зоряним небом» (1991). У цих фільмах відображена атмосфера останніх років існування СРСР. Фільм «Асса» став одним з яскравих подій в культурному житті СРСР часів перебудови і «культовим» для радянського рок-руху, завдяки використанню в звуковій доріжці композицій груп « Аквариум», «Кино», «Браво» та участі у фільмі Віктора Цоя.

На початку 2000-х років у Києві в межах програми «Російське кіно: прем’єра в Києві» відбувся ексклюзивний показ фільму Сергія Соловйова «Ніжний вік». Проєкт був спільною ініціативою Національної спілки кінематографістів України та представництва «Росзарубіжцентру» і передбачав щомісячні прем’єрні покази нових російських стрічок. Головну роль у картині виконав син режисера — Дмитро Соловйов, генеральним продюсером був Микита Михалков. Сюжет фільму присвячений дорослішанню підлітка в часи перебудови та 1990-х років: пошуку себе та першому коханню на тлі розпаду СРСР, зростання криміналу та чеченської війни.

Трилогія Асса / Асса-2 / Кареніна Пізніше Сергій Соловйов також об'єднав свої фільми «Асса», «2-Асса-2» (2008) і «Анна Кареніна» (2009) в трилогіюИнтервью с Сергеем Соловьёвым .. Фільм «2-Асса-2» став продовженням стрічки «Асса» і своєрідним повнометражним «трейлером» до «Анни Кареніної», з якою пов'язаний за змістом. «Анна Кареніна», що знімалася досить тривалий час, існує в двох варіантах — як повнометражний кінофільм і п'ятисерійний телевізійний серіал. Сам режисер каже, що два варіанти «Анни Кареніної» — це два різних фільмиСергей Соловьёв о фильмах «2-Асса-2» и «Анна Каренина»..

Співпраця з акторами Сергій Соловйов відомий як режисер, у якого є своя акторська «обойма». Цілий ряд акторів знімався у нього неодноразово. Музою режисера в багатьох фільмах, починаючи з картини «Сто днів після дитинства», була Тетяна Друбич. Можна також відзначити творчі відносини з Людмилою Савельєвою, Світланою Тормаховою, Олександром Башировим, Олександром Абдуловим, Іллею Івановим, Олександром Збруєвим.

Фільмографія Рік Фільм Режисер Сценарист Продюсер Актор Роль 1966 Погляньте на обличчя (документальний) 1967 Повернення (короткометражний) 1969 Сімейне щастя (новели «Знічев'я» і «Пропозиція») 1971 Єгор Буличов та інші 1972 Станційний доглядач 1975 Сто днів після дитинства 1976 Мелодії білої ночі 1980 Рятівник 1982 Спадкоємиця по прямій Обрані 1983 Когда играли Баха (короткометражний) 1986 Чужа біла і рябий 1987 Асса один з глядачів в натовпі на концерті Цоя 1988 Чорний чернець 1989 Чорна троянда — емблема печалі, червона троянда — емблема кохання камео Дні людини Смиренний цвинтар епізод 1991 Будинок під зоряним небом Геній камео 1993 Тюремний романс 1994 Три сестри Іван Тургенєв. Метафізика любові (не був завершений) 2000 Ніжний вік камео Бременські музики&Co 2002 Тяжіння епізод 2003 Про кохання 2007 2-Асса-2 2009 Анна Кареніна 2010 Однокласники 2016 Ке-ди 2019 Уті-уті-уті (короткометражний)«„Ути-ути-ути“: смешно и о смерти», «МК» от 21 января 2020 старий рибалка А хто не любить Генделя, той отримає пенделя (короткометражний)А кто не любит Генделя, тот получит Пенделя, «Сноб» от 14 сентября 2019 .

Театральні постановки

1993 — Дядя Ваня (Малий театр) 1994 — Чайка (Театр «Співдружність акторів Таганки»)

Література Випустив три томи своїх спогадів:

Том 1 «Початок. Те та се…» Том 2 «Нічого, що я палю?» Том 3 «Слово за слово». Збірник власних сценаріїв «2-INFERNO-2». Життя зі швидкістю 1/100 секунди

Авторські програми на телебаченні

«SAS» (1990-ті роки) «САС. Ті, з якими я…» (з 2010 року)

Нагороди та звання Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (21 грудня 2005 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну творчу діяльністьУказ Президента Российской Федерации от 21 декабря 2005 года № 1503 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» Орден Дружби (6 грудня 2019 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльністьУказ Президента Российской Федерации от 6 декабря 2019 года № 587 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» Народний артист Російської Федерації (16 грудня 1993 року) — за великі заслуги в галузі кіномистецтваУказ Президента Российской Федерации от 16 декабря 1993 года № 2154 «О присвоении почётного звания „Народный артист Российской Федерации“ Соловьёву С. А.» Заслужений діяч мистецтв РРФСР (31 грудня 1976 року) — за заслуги в галузі радянського кіномистецтваУказ Президиума Верховного Совета РСФСР от 31 декабря 1976 года № 5 «О присвоении почётных званий РСФСР творческим работникам кинематографии» Подяка Президента Російської Федерації (6 серпня 2009 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняного кінематографічного мистецтва і багаторічну творчу діяльністьРаспоряжение Президента Российской Федерации от 6 августа 2009 года № 510-рп «О поощрении Соловьёва С. А.» Подяка Президента Російської Федерації (11 липня 1996 року) — за активну участь в організації та проведенні виборчої кампанії Президента Російської Федерації в 1996 роціРаспоряжение Президента Российской Федерации от 11 июля 1996 года № 360-рп «О поощрении доверенных лиц и активных участников организации и проведения выборной кампании Президента Российской Федерации в 1996 году» 1972 — Станційний доглядач — Гран-прі Венеціанського фестивалю телевізійних фільмів 1975 — Сто днів після дитинства — «Срібний ведмідь» за найкращу режисуру, Берлінський кінофестивальНаграды на сайте IMDB.com; Державна премія СРСР, Премія Ленінського комсомолу 1980 — Рятівник — Special Jury Citation, Венеціанський кінофестиваль 1986 — Чужа біла і рябий — Спеціальний приз журі, Венеціанський кінофестиваль 1983 — Спадкоємиця по прямій — Золота медаль, кінофестиваль дитячих фільмів в Салерно, Італія 1987 — Асса — Спеціальний приз журі на МКФ в Сан-Себастьяні 2009 — На Єреванському міжнародному кінофестивалі «Золотий абрикос» був удостоєний спеціальної премії «майстер своєї справи» 2016 — Приз за внесок до світового кінематографу на Московському міжнародному кінофестивалі

Примітки

Джерела Помер знаменитий радянський режисер Сергій Соловйов: зняв «Ассу» та «Анну Кареніну»// РБК-Україна, 13.12.2021

Посилання

Режисер Сергій Соловйов: «Я бився з Кім Чен Іром» «Новые известия» 2007-02-21 Сергій Соловйов на сайті журналу «Сеанс» «Хмара Таня» — Сергій Соловйов про Тетяну Друбич. З книги «Асса» та інші твори цього автора. «Рятувальник» — кіносценарій Сергія Соловйова. Сергій Соловйов «Дивний Тургенєв». Метафізика любові. Роздуми на полях. Мистецтво кіно, № 10, 1998. Авторська програма Сергія Соловйова «САС. Ті, з якими я…». Мій головний спонсор — це держава, воно закохано в мене — кінорежисер Сергій Соловйов на сайті ІТАР-ТАРС