Петро-Віталіс Гарасимо́вич (; 29 квітня 1857, Варшава — 20 липня 1914, Львів) — польський скульптор. Брат художника Марцелія Гарасимовича.
Біографія Народився 29 квітня 1857 року у місті Варшаві (нині Польща). Впродовж 1874—1875 навчався у Краківській школі красних мистецтв, потім у Львові — в майстернях Тадеуша Сокульського у 1875–1876 роках і Леонарда Марконі у 1877—1879 роках та у 1882—1884 роках у Флоренції.
З 1884 року жив і працював у Львові. Впродовж 1895–1914 років викладав у Львівській художньо-промисловій школі (професор з 1901 року). Помер у Львові 20 липня 1914 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле 35).
Творчість Працював у монументально-декоративній пластиці у стилі необароко, неорококо, дотримувався принципів натуралістиного моделювання форми. Виконав скульптурне оздоблення палаців: М. Баворовського в селі Сороцькому (1884, 1909; архітектор Адольф Мінасевич); Казимира Бадені у місті Буську (1898; архітектор Адольф Віктор Вайсс); З. Ромашкана в селі Остапйому; А. Скшинського у селі Журавному (1909; архітектор Владислав Садловський); А. Бруницького у селі Великому Любені (1886, 1909; архітектор Ян Шульц); Балів у селі Тулиголовому (1899; архітектор Владислав Галицький): Фредрів-Шептицьких у селі Беньковій Вишні. <small>Палац у Журавному<small>Палац у Журавному<small>Палац Бруницьких<small>Палац Фредрів-Шептицьких<small>Палац Фредрів-Шептицьких На спорудах у Львові виконав монументально-декоративні роботи:
фігури Адама Міцкевича і Юліуша Словацького на будинку на вулиці Академічній, 20 (1884; архітектор Лукаш Бодашевський); алегоричні фігури та ліпнина із воєнною атрибутикою на фасаді та в інтер'єрі військового казино на вулиці Александра Фредра, 1 (1885, архітектор Ян та Кароль Шульци); аттик будинку товариства «Сокіл» на вулиці Бартоломея Зиморовича, 8, (1887); ліпнина на будинку та в інтер'єрі лазні святої Анни з гіпокаустом у глибині садибної ділянки на вулиці Академічній, 10 (1890; архітектори Ян і Кароль Шульци); фігури Марса і Венери на фасаді житлового будинку на вулиці Листопадового чину, 10 (1892, архітектор Ян Шульц); шість портретних погрудь на фасадах книгарні В. Губриновича на розі вулиць Памви Беринди, 1 та Театральної, 9 (1892, теракота; архітектор Юзеф Каетан Яновський); необароккове оздоблення фасаду та інтер'єрів палацу Сєменських-Левицьких на вулиці Пекарській, 19 (1893; архітектор Ян Томаш Кудельський); ліпнина на фасадах, декоративні фігури, медальйони з портретами Фридерика Шопена, Станіслава Монюшка та інших в інтер'єрі міського театру (1900); ліпнина на фасадах житлових кам'яниць та пасажу між будинками Проспект Свободи, 29 та вулиці Леся Курбаса, 8 (1902; архітектори Якуб Крох, Маврикій Зильберштайн); жіночі маскарони і фриз із зображенням соняшників на житловому будинку між вулицями Степана Руданського, 1 та проспектом Тараса Шевченка, 2а (1902; співавтор Броніслав Солтис, архітектори З. Лянгрод, Л. Цибульський); ліпнина на фасаді кам'яниці на вулиці Степана Руданського, 5 (1902; архітектор Ян Шульц); фігура Мадонни у ніші житлового будинку на вулиці Зеленій, 33 (1905); рельєфи з музичною емблематикою і металічні фігури лебедів на аттиках будинку Музичного товариства Галичини на вулиці Хоронщизній, 7 (1907; архітектор Владислав Садловський). <small>Марс і Венера<small>Жіночий маскарон<small>Аттик на будинку товариства «Сокіл»<small>Палац Сєменських-Левицьких<small>Рельєф з музичною емблематикою Погруддя на вулиці Памви Беринди, № 1<div style='text-align: center;'>Ян Кохановський</small></div><div style='text-align: center;'>Адам Міцкевич</small></div><div style='text-align: center;'>Зигмунт Красінський</small></div><div style='text-align: center;'>Юліуш Словацький</small></div><div style='text-align: center;'>Юзеф Крашевський</small></div><div style='text-align: center;'>Адам Асник</small></div> Оформив скульптурами будівлю Товариства взаємних забезпечень у Станіславі (1905).
Встановив пам'ятники Адаму Міцкевичу у містах Гусятині і Теребовлі (1910, співавтор Ян Бохенек; монументи знищено під час Першої світової війни).
Примітки
Джерела
Ю. О. Бірюльов. Гарасимович Петро-Віталіс // Гарасимовичі //