Групи іменників — класифікація іменників за родом, закінченням та закінченням основи. Група іменника впливає на формування його закінчень під час відмінювання. Групування іменників не є окремою граматичною класифікаційною категорією, а підкатегорією відміни (типів відмінювання).
Групи іменників характерні для слов'янських мов.
Групи іменників української мови В українській мові на групи поділяються іменники першої та другої відмін.
І відміна
Тверда У називному відмінку однини має закінчення -а, та основу на твердий приголосний (крім тих, що мають шиплячі: ш, щ, ж, дж, ч наприкінці основи): вага́, до́нька, дочка́, маши́на, вода, воєво́да, базіка, зна́йда, невда́ха, пла́кса, сирота, Алі́на, Катери́на, Мико́ла, Тома.
М'яка У називному відмінку однини має закінчення -я: бу́ря, відмі́нниця, друка́рня, земля́, надія, пі́сня, сім’я́, Ілля, столиця, спідниця, гривня, праця, Валерія, Стефанія.
Мішана У називному відмінку однини має закінчення -а, та основу на ш, щ, ж, дж, ч: ве́жа, гу́ща, ї́жа, ка́ша, кру́ча, межа́, пло́ща, те́ща, вельмо́жа, паша́, листоно́ша, міхоно́ша, Маша, Манижа. І відміна; жіночий, чоловічий роди (загальні назви)в.тверда група
(на твердий)м'яка групамішана група
(на -ш, -щ, -ч, -ж)основа на м'якийоснова на -йоднинамножинаоднинамножинаоднинамножинаоднинамножинаН.партапартивишнявишнімріямріїзадачазадачіР.партипартвишнівишеньмріїмрійзадачізадачД.партіпартамвишнівишняммріїмріямзадачізадачамЗн.партупартивишнювишнімріюмріїзадачузадачіОр.партоюпартамивишнеювишнямимрієюмріямизадачеюзадачамиМ.партіпартахвишнівишняхмріїмріяхзадачізадачахКл.партопартивишневишнімріємріїзадачезадачі І відміна; жіночий, чоловічий роди (власні назви)в.тверда група
(на твердий)м'яка групамішана група
(на -ш, -щ, -ч, -ж)основа на м'якийоснова на -йоднинамножинаоднинамножинаоднинамножинаоднинамножинаН.АннаАнниІлляІлліСтефаніяСтефаніїМашаМашіР.АнниАннІлліІллівСтефаніїСтефанійМашіМашД.АнніАннамІлліІллямСтефаніїСтефаніямМашіМашамЗн.АннуАннамІллюІллівСтефаніюСтефанійМашуМашамОр.АнноюАннамиІллеюІллямиСтефанієюСтефаніямиМашеюМашамиМ.АнніАннахІлліІлляхСтефаніїСтефаніяхМашіМашах
II відміна (чоловічий рід)
Тверда У називному відмінку однини з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих: ш, щ, ж, дж, ч) і з закінченням -о та нульовим: дуб, о́дуд, пала́ц, темп, ужи́нок, у́спіх; ба́тько, Петро́.
М'яка Складається з іменників, що мають кінцевий м'який приголосний основи, із закінченням -о, або нульовим: боє́ць, ве́летень, зви́чай, крадій, край, мите́ць, тату́ньо, діду́ньо, уді́й, учи́тель, Анто́сьо, Бене́дьо, Іва́ньо.
Мішана У називному відмінку однини має закінчення на шиплячий ш, щ, ж, дж, ч і з закінченням -е та нульовим: ванта́ж, дощ, сто́рож, слуха́ч, ткач, това́риш; вітри́ще, діди́ще, дуби́ще. ІІ відміна; чоловічий рід (загальні назви)в.тверда групам'яка групамішана група
(на -ш, -щ, -ч, -ж)основа на -йоднинамножинаоднинамножинаоднинамножинаоднинамножинаН.степстепибоєцьбійцігайгаїкущкущіР.степустепівбійцюбійцівгаюгаївкущакущівД.степові
(-у)степамбійцеві
(-ю)бійцямгаєві
(-ю)гаямикущеві
(-ю)кущамЗн.степстепибійцябійцівгайгаїкущкущиОр.степомстепамибійцембійцямигаємгаямикущемкущамиМ.степові
(-у)степахбійцеві
(-ю, -і)бійцяхгаї
(-ю)гаяхкущі
(-еві)кущахКл.степестепиболюбійцігаюгаїкущекущі
Слово «Господь» Слово м'якої групи Господь має атематичний тип відмінювання Н.Госпо́дьР.Го́сподаД.Го́сподові (-у), Го́сподевіЗн.Го́сподаОр.Го́сподомМ.Го́сподові (-у), Го́сподевіКл.Го́споди
II відміна (чоловічий рід на -Р)
Тверда Має у своєму складі переважну більшість іменників на -р, (які, проте, у називному відмінку множини мають закінчення м'якої групи -і): звір — звірі, комар — комарі, снігур — снігурі, щур — щурі, або щури. Та всі іменники іншомовного походження на -ер, -ор, -ур (-юр); іменники з постійно наголошеними -ар (-яр), -ир (-ір, -їр): інжене́р, колекціоне́р, ма́йстер, дире́ктор, інспе́ктор, профе́сор. Окремі іменники іншомовного походження на -ар, -ир із постійним наголосом на корені в однині та множині: дóлар — дóлари, пáнцир — пáнцири та ін.
М'яка Сюди належить частина іменників на -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бо́ндар — бо́ндаря, ко́зир — ко́зиря, ку́хар — ку́харя, лі́кар — лі́каря, пи́сар — пи́саря.
А також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить із -ар, -ир на закінчення: буква́р — букваря́, вівча́р — вівчаря́, воротáр — воротаря́, друка́р — друкаря́, інвента́р — інвентарю́ (збірне), календа́р — календаря́, кобза́р — кобзаря́, секрета́р — секретаря́, сухáр — сухаря́, хаба́р — хабаря́, шахта́р — шахтаря́; гузи́р — гузиря́, проводи́р — проводиря́, (також власні назви) Ігор — Ігоря, Лазар — Лазаря, Снігир — Снігиря.
Мішана Мішана група має іменники на -яр (назви людей за видом їхньої діяльності), у відмінкових формах яких наголос переходить із суфікса на закінчення: бджоля́р — бджолярá, весля́р — веслярá, вугля́р — вугляра́, газетя́р — газетярá, зброя́р — зброярá, каменя́р — каменяра́, пісня́р — пісняра́, скляр — скляра́, смоля́р — смолярá, школя́р — школяра́.
Слово «маляр» Іменник маляр залежно від наголосу належить: або до твердої групи ма́ляр (наголос падає на корінь в усіх відмінках однини й множини: ма́ляр — ма́ляра, ма́лярові, ма́ляра, ма́ляром, (на) ма́лярові — ма́ляри, ма́лярів, ма́лярам, ма́лярів, ма́лярами, (на) ма́лярах); або до мішаної (наголос переходить на закінчення: маля́р — маляра́, маляре́ві, маляра́, маляре́м, (на) малярі́ — малярі́ — малярі́в — маляра́ми — (на) маляра́х). ІІ відміна; чоловічий рід (основа на -р) (загальні назви)в.тверда групам'яка групамішанаоднинамножинаоднинамножинаоднинамножинаН.ма́лярма́лярівівчарвівчарішколяршколяріР.ма́лярама́ляріввівчарявівчарівшколярашколярівД.ма́ляровіма́лярамвівчаревівівчарямшколяревішколярамЗн.ма́лярама́ляріввівчарявівчарівшколярашколярівОр.ма́ляромма́лярамивівчаремвівчарямишколяремшколярамиМ.ма́ляровіма́лярахвівчаревівівчаряхшколяревішколярахКл.ма́лярума́лярівівчарювівчарішколярешколярі
II відміна (середній рід)
Тверда До твердої групи належать іменники середн. роду із закінченням -о: боло́то, ві́яло, во́ло, залі́зо, зерно́, зло, крило́, ко́ло, люсте́рко, мавпеня́тко, ма́йво, мі́сто, молоде́цтво, село́, христия́нство.
М'яка До м'якої групи належать іменники середн. роду із закінченням -е та -я (без суфіксів -ен-, -ят- у формах непрямих відмінків і переважно з подовженням кінцевого приголосного основи): го́ре, мі́сце, мо́ре, по́ле; життя́, завда́ння, збіжжя, здоро́в’я, змага́ння, знаря́ддя, ли́стя, обли́ччя, пір’я, по́лум’я.
Мішана До мішаної групи належать іменники середн. роду із закінченням -е та основою на шиплячий ш, щ, ж, дж, ч: ло́же, плече́, прізвище, я́вище. ІІ відміна; середній рідв.тверда групам'яка групамішана група
(на -ш, -щ, -ч, -ж)(закінчення -е)(закінчення -я)однинамнож.однинмнож.однинамножинаоднинамножинаН.селоселаполеполязнаннязнанняселищеселищаР.селасілполяполівзнаннязнаньселищаселищД.селуселамполюполямзнаннюзнаннямселищуселищамЗн.селоселаполеполязнаннязнанняселищеселищіОр.селомселамиполемполямизнаннямзнаннямиселищемселищамиМ.селіселахполіполяхзнаннізнанняхселищіселищахКл.селоселаполеполязнаннязнанняселищеселища
Іменники на -ище Тип відмінювання іменників на -ище (баби́ще — жіночий і середній рід, свекру́шище — жіночий і середній рід і под.) при хитанні в морфологічному роді залежить від значення роду: якщо іменник має дві форми роду (баби́ще — жіночий і середній рід), то для форми жін. роду лише в називному, знахідному та кличному відмінках однини властиве закінчення -е, типове для іменників другої відміни середнього роду, а в інших відмінках їхні закінчення збігаються із закінченнями іменників першої відміни (обидва варіанти наявні в знахідному відмінку), а для середн. роду — послідовність відмінювання за зразками відмінювання іменників другої відміни середн. роду. в.на -ищ-е, з варіативністю у родіоднина (жін. рід)однина (сер. рід)множинаН.бабищебабищебабищаР.бабищібабищабабищД.бабищібабищубабищамЗн.бабищебабищебабищаОр.бабищеюбабищембабищамиМ.бабищібабищубабищахКл.бабищебабищебабища +ВідмінаГрупи іменниківтвердам'якамішанаІ відміна Твердий (нешиплячий) приголосний основи: озеро, стріха, хата, вітер, абзац Будь-який м'який: земля, водій, зілля, князь, сторіччя, пісня Твердий шиплячий: хаща, тиша, плащ, плече, кущ, лівша|----- !ІІ відміна | | Середній рід на -е з основою на приголосний (крім шиплячого): поле, сон
!ІІ відміна на -р |Іменники, що закінчуються на -р, у яких наголос при відмінюванні не переходить з основи на закінчення (на -р, -а́р, -ер, -єр, -и́р, -ір, -їр, -ур, -юр, -яр): сир, гектар, шофер, кар'єр, касир, папір, професор, абажур, гіпюр, ювіляр, слова: комар, звір є словами, які треба запам'ятати |Іменники, що закінчуються на ненаголошений склад -ар, -ир, а саме: ті, у яких при відмінюванні (особливо у множині) наголос переходить з основи на закінчення: буква́р — букваря́, кобза́р — кобзаря́, пухи́р — пухиря́; ті, що мають наголос на іншому складі основи: бо́ндар, ко́зир, лі́кар, пи́сар |Іменники, які закінчуються тільки на -яр''' і означають фах чи рід занять (наголос у непрямих відмінках також переходить з основи на закінчення): вугля́р, пісня́р, скля́р''
Примітки
Див. також Відміна