Події Початок Голодомору в Україні в 1946—1947 роках 22 січня — Указом президії Верховної Ради УРСР в складі Української РСР утворено Закарпатську область з центром в місті Ужгород. 8 березня — початок Львівського собору на якому було проголошено ліквідацію Берестейської унії 1596 року і приєднання греко-католиків до Російської православної церкви. Католицька церква ніколи не визнавала його рішень, позаяк він був проведений із грубим порушенням канонічних правил — на соборі були відсутні греко-католицькі єпископи, а його проведення не було узгоджено з Ватиканом. 2 серпня — завершено другий етап примусового переселення з Польщі до Української РСР (за допомогою Війська польського), який тривав із вересня 1944 року — за цей час було переселено понад 482 тисяч українців, у тому числі з Краківського воєводства — 21 776 осіб, з Ряшівського — 267 795, Люблінського — 190 734 особи. З УРСР до Польщі переселено 788 тисяч поляків.
Особи
Призначено, звільнено
Народились 18 січня — Євген Олександрович Щербань — український бізнесмен, політик (1996). 1 березня — Валентин Васильович Щербачов — український спортивний журналіст. 6 березня — Володимир Дмитрович Талашко — український актор («Чорний квадрат», «Кодекс мовчання», «Підземелля відьом», «Пароль знали двоє», «Таємниці святого Юра», "В бій ідуть одні «старики»). 2 травня — Ярослав Васильович Лупій — український кінорежисер («І повториться все», «Сто радощів»). 28 червня — Олег Борисович Фіалко — український сценарист, режисер (Імітатор, Повернення Баттерфляй). 14 серпня — Володимир Федорович Мунтян — український футболіст («Динамо» Київ), тренер («Таврія» Симферопіль); семиразовий чемпіон СРСР. 13 грудня — Володимир Юрійович Бистряков — український піаніст, композитор (Куда уехал цирк, Остров сокровищ).
Померли
19 липня — Олександр Олександрович Богомолець — український патофізіолог. (нар. 1881 р.). 18 вересня — Олександр Якович Шумський — український революціонер, радянський державний і політичний діяч, народний комісар внутрішніх справ (1920), освіти (1919, 1924—1927 рр.) УРСР. (нар. 1890 р.).
Засновані, створені
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї 1000 років з часу (946 рік): посольства княгині Ольги до Царгорода. придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня. 975 років з часу (971 рік): завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року. 950 років з часу (996 рік): завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги. 900 років з часу (1046 рік): укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року. 850 років з часу (1096 рік): 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років. Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича. 800 років з часу (1146 рік): завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем. початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року). 750 років з часу (1196 рік): вторгнення литовців у Волинське князівство. 725 років з часу (1221 рік): початку княжіння Данила Романовича на Волині. 625 років з часу (1321 рік): битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік). 525 років з часу (1421 рік): входження Галичини до складу Польського королівства. 500 років з часу (1446 рік): Блокада Кафи трапезундською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир. 475 років з часу (1471 рік): ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів. 375 років з часу (1571 рік): походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці. петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови. 350 років з часу (1596 рік): 8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собора, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію. завершення повстання Наливайка 1594–1596 років у результаті програних битва під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині — у березні) та в ході Солоницького бою поблизу Лубен (у травні). 325 років з часу (1621 рік): Хотинської битви (1-29 вересня), в якій війська Речі Посполитої з українськими козаками зупинили наступ Османської імперії. укладення Хотинського мирного договору (8 жовтня). Османи отримали Хотин, але зобов'язалися не нападати на Україну. морської кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп. 275 років з часу (1671 рік): 26 серпня — у битві під Брацлавом польський гетьман Ян III Собеський завдав поразки козацько-татарському війську. Польсько-козацько-татарська війна завершилася перемогою поляків. 21 жовтня — би́тва під Ка́льником в ході польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 років, коли коронний гетьман польний Ян Собеський розбив козацько-татарське військо, яке йшло на допомогу обложеному поляками Кальнику. Незважаючи на перемогу, Собеський не зміг взяти Кальника і відступив до Брацлава. 250 років з часу (1696 рік): лівобережні козаки взяли участь в захопленні Московією турецької фортеці Азов в ході Другого азовського походу — облоги, штурму і здобуття (19/29 липня) україно-російськими військами турецької фортеці Азов у гирлі Дону (травень — липень). 225 років з часу (1721 рік): завершення Північної війни Російської імперії зі Швецією. 30 серпня — підписання Ништадтського миру та закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією. видання наказу про цензурування українських книжок, яким були накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні. перше взяття проб донецького вугілля з метою його промислового використання ландратом (помічникомгубернатора) Київської губернії, шляхтичем Микитою Вепрейським та капітаном Ізюмського полку, комендантом Бахмутської фортеці Семеном Чирковим в урочищі Скелеватому, що за 25 верст від Бахмута. 175 років з часу (1771 рік): походу Долгорукова на Кримське ханство в ході російсько-турецької війни, коли було здобуто Перекоп (червень), Ґезлев, Кафу. Кримське ханство було визнане незалежним, але під протекторатом Російської імперії. 150 років з часу (1796 рік): 28 січня — створення на українських землях Волинська, Київська, Малоросійська, Новоросійська і Подільська губернії. 125 років з часу (1821 рік): утворення в Тульчині таємного «Південного товариства» декабристів. 100 років з часу (1846 рік): створення Кирило-Мефодіївського товариства проведення селянського повстання у Галичині 25 років з часу (1921 рік): початку Голодомору в Україні в 1921—1923 роках. 18 березня — підписання у Ризі «мирового договору між Україною і Росією з одної сторони й Польщею з другої», яким завершилася польсько-радянська війна та було визначено кордони за яким західна Україна відійшла до Польщі. 27 березня — надзвичайною сесією Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету ухвалено постанову «Про заміну продрозкладки податком», чим узаконено на території Української СРР перехід до нової економічної політики, затверджену 15 березня Х з'їздом РКП(б) резолюцію «Про заміну розкладки натуральним податком». 14-30 жовтня — скликання Всеукраїнського православного церковного собору, який проходив у Софійському соборі у Києві та підтвердив автокефалію Української православної церкви, а також обрав її керівництво на чолі з митрополитом Василем Липківським. 25 жовтня — початку Другого зимового походу загонів армії УНР на чолі з генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником з метою об'єднання селянського протестного руху та підняття загального антибільшовицького повстання для відновлення державності. Він став останньою спробою армії УНР відновити незалежність та завершив Українську революцію 1917—1921 років. 21 листопада — розстрілу більшовиками під містечком Базар 359 полонених українських вояків, учасників Другого Зимового Походу Армії УНР.
Установ та організацій
Видатних особистостей
Народження
875 років з дня народження (1071 рік): Євпра́ксії Все́володівни (; 1109) — князівни з династії Рюриковичів. Німецької імператриці (1088—1105), дружини німецького імператора Генріха IV. Доньки великого князя київського Всеволода Ярославича, онуки Ярослава Мудрого. Яросла́ва Святосла́вича ( 1129) — князя чернігівського (1123—1127). Сина Великого князя Київського Святослава II. Онука Ярослава I Мудрого. 725 років з дня народження (1221 рік): Андрія Ярославича ( 1264) — третього сина великого князя Ярослава Всеволодовича, князя суздальського, у 1250—1252 роках великого князя владимирського. Чоловіка Устини — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник. Олександра Ярославовича Не́вського ( 1263) — князя новгородського (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковського (1242), великого князя владимирського (1252—1263), формального великий князя київського (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері. 350 років з дня народження (1596 рік): 6 січняЕнциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2013. — ISBN 966-00-0632-2.: Т. 10 : Т—Я. — 2013. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9 (т. 10).Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0. — Богда́на (Зино́вія-Богда́на) Миха́йловича Хмельни́цького ( ) — українського військового, політичного та державного діяча. Гетьман Війська Запорозького, очільника Гетьманщини (1648–1657). Керівника Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьманаКачмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 113.. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Представника роду Хмельницьких. Петра Могили ( 1647) — церковного та політичного діяча, педагога, митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (31 грудня); 325 років з дня народження (1621 рік): Дем'я́на Ігнатовича (також відомого як Многогрі́шний) (1621Ю. А. Мицик, В. М. Горобець, З. І. Хижняк. Многогрішний Дем´ян Гнатович // — 1703) — 3-го очільника Лівобережної Гетьманщини (1668—1672). Полковника Чернігівського. 300 років з дня народження (1646 рік): Іва́на Васи́льовича Ломико́вського ( 1714) — українського державного та військового діяча доби Гетьмана Івана Мазепи. Генерального осавула (1696—1707) та Генерального обозного (1707—1709) в уряді Івана Мазепи. Одного із лідерів Гетьманату Пилипа Орлика в екзилі (Молдова). Іва́на Скоропа́дського ( 1722) — українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави в Лівобережній Україні (1708-1722). Представника козацького роду Скоропадських. Гетьмана Глухівського періоду в історії України. 250 років з дня народження (1696 рік):