Маркія́н Ка́рпович Бори́шко (; *1885? — †) — український емігрант на Далекий Схід Росії, батько японського сумоїста Тайхо Кокі, прадід професійного борця .

Біографія Народився, найімовірніше, у 1885 році у селі Рунівщина Полтавської губернії (тепер — Зачепилівська громада Берестинського району Харківської області України). Його батьки, Карпо та Марина Боришки, у 1894 році переселилися на Далекий Схід Росії у відповідь на заклик імперської влади переселятися туди. Родина оселилася на острові Сахалін. Мешкала у селах Владимировка, Красний ЯрПоселення, засноване у 1888 році на березі річки Дуйка (нині — річка Велика Олександрівка), в 3 верстах від села Михайлівка. Про Красний Яр згадує в своїй книзі «Острів Сахалін» Антон Чехов. Село припинило своє існування на початку 70-х років XX століття., місті Александровський, селі РиковськеБоришко Маркіян Карпович // Зелений Клин. Енциклопедичний довідник /Укл. В. А. Чорномаз. — Владивосток: Вид-во Далекосхідного федерального університету, 2011. – С. 44. — ISBN 978-5-7444-2636-1. Маркіян працював з геологічними експедиціями, зокрема — з експедицією Петра Полевого.

Брав участь у Першій світовій війні, дослужився до старшини. Брав участь у Громадянській війні на антибільшовицькому боці. Згодом — повернувся до Північного Сахаліну, де став власником винно-очисного заводу у місті Александровський.

Після встановлення у 1925 році на Північному Сахаліні радянської влади — перейшов до контрольованого японцями Південного Сахаліну, до містечка Одомарі (тоді — префектура Карафуто, тепер — місто Корсаков Сахалінської області, Росії). Батьки лишилися у селі Риковське на півночі Сахаліну.

Згодом — мешкав у місті Шікука (нині – Поронайськ), де у 1928 році одружився з японкою Наєю КійоРоки життя:*1901 — †1973, яка походила з села Камоенай префектури Хоккайдо і була вчителькою з пошиття європейського одягу. Через сварку із батьками — виїхала на Сахалін, де працювала у ткацькій крамниці.

У 1929 році молодята заснували власну молочну ферму. У них народилося 3-є синів і донька. Масаеші (Маркіян назвав його Володимиром) народився у 1928 році. Коджі (Костянтин) — у 1933. Кацу (Катерина) — у 1937. Наймолодший Кокі (Іван) — 29 травня 1940 року. Він стане відомим у Японії сумоїстом.

У 1943 році безробітний японець убив старшого сина Маркіяна — Володимира, намагаючись заволодіти майном сім'ї.

Цього ж року японська поліція заарештувала Маркіяна Боришка за підозрою у шпигунстві на користь СРСР. Його відправили у резервацію в селі Мікінай префектури Карафуто, де утримували вихідців з України та Польщі. Остаточно зв'язок Маркіяна Боришка з родиною розірвався у 1945 році через окупацію Сахаліну військами СРСР. Дружину з дітьми депортували до Японії.

Три роки — з 1945 по 1948 — Маркіян Боришко працював перекладачем з японської в органах радянської контррозвідки «СМЕРШ» 10-ї повітряної армії, поки у 1949 році не був репресований як нібито японський шпигун і засуджений до 10 років позбавлення волі.

У 1957 році (за іншими даними — у 1954) був амністований, працював сторожем Сахалінського обласного музею, намагався розшукати родину в Японії.

Помер 15 листопада 1960 року від запалення легень у обласній лікарні у Южно-Сахалінську.

У 1989 році Михайло Горбачов, тодішній секретар КПРС, реабілітував усіх, хто був схоплений та затриманий на Сахаліні за надуманими звинуваченнями.

У 2002 році молодший син Маркіяна — Іван Боришко (Тайхо Кокі) — відвідав Україну. В селі Рунівщина він зняв на відеокамеру місце, де стояла дідівська хата, набрав води із криниці, взяв грудку землі.

Образ у мистецтві Маркіян Боришко — герой двох літературних творів: «Сахалінські зошити» () Володимира Канторовича та «Забута річка» () Івана Самойлова. Життя Маркіяна Боришка досліджували краєзнавці Олексій Рижков та Н. В. ВишневськийВишневский Н.В. Маркиан Борышко // Вестник Сахалинского музея. — Южно-Сахалинск, 1995. — №1. — С.223-233..

Сім'я

Батьки: Карпо Максимович Боришко — батько; Марина Мойсеївна — мати. Брати, сестри: Ніканор; Мотря; Одарка; Марія. Дружина: Кійо Ная. Діти: Масаесі (Володимир), 1928—1943; Кодзі (Костянтин), нар. 1933; Кацу (Катерина), нар. 1937; Кокі (Іван), 1940—2013.

Примітки

Література Боришко Маркіян Карпович // Зелений Клин. Енциклопедичний довідник /Укл. В. А. Чорномаз. — Владивосток: Вид-во Далекосхідного федерального університету, 2011. – С. 44. — ISBN 978-5-7444-2636-1 Йокодзуна Іван Боришко – Тайхо Кокі. 1. На березі затоки Терпіння // Укрінформ. — 2019. — 19 січня.