Ісидо́р Дмитрович Нагає́вський (, Полівці, нині Чортківський район Тернопільська область, Україна — , Парма, США) — український греко-католицький священник, капелян, доктор наук, історик. Чоловік О. Нагаєвської. Доктор філософії (1953 р.), професор. Дійсний член НТШ у США.
Життєпис Закінчив Бережанську гімназію у 1929 роціГуцал, Матейко, Пиндус, Совінська, с. 587.. З документів відомо, що І. Нагаєвський також навчався у гімназіях Чорткова, Тернополя та Рогатина. Закінчив Львівську богословську академію (1934 р.). 22 червня 1935 р.Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ… — С. 318. — ISBN 966-518-225-0. прийняв духовний сан; працював священником у селах Могильниця і Залав'є (нині Тернопільського району), згодом — на парафіях Брідщини: у селах Берлин, а потім Білявці і Бовдури (нині Золочівського району Львівської області).
За участь в українському національному русі — ув'язнений у Березі Картузькій (липень — вересень 1939), згодом — в'язень радянських і гітлерівських тюрем (навесні 1943 р. — в'язень ґестапо). Рятуючись від радянських репресій, перебрався до м. Грубешів (нині Польща), де працював культурно-освітнім референтом Українського допомогового комітету.
У 1943–1944 рр. — капелан дивізії «Галичина». Від 1945 р. — у таборах в американській окупаційній зоні в Німеччині та Італії.
1947 р. еміґрував до США.
Від 1953 р. — професор Українського Вільного Університету в м. Мюнхен (Німеччина). Член Американського історичного товариства, голова секції Українського богословського наукового товариства в Америці. Редактор журналу «Місіонар», співпрацював із редакціями часописів «Шлях» і «Америка». Від 1963 р. — надзвичайний професор історії Українського католицького університету в м. Рим (Італія).
Доробок
Історичні праці «Католицька церква в минулому і сучасному України» (1950) «Кирило-Мефодіївське християнство в Русі-Україні» (1954) «Рим і Візантія: Вселенська церква і патріархат» (1956) «Князь Ізяслав Ярославич і папський престол» (1957) «Історія римських вселенських архієреїв» (3 т.; латин.) «Історія України» (History of Ukraine, 1962) «Історія новітньої Української держави 1917—1923» (History of Modern Ukrainian State, 1917-23, 1966) «Історія Української держави двадцятого століття» (1989; перевидана у м. Київ 1994)
Художні «Тернистим шляхом. Спогади священика про Березу» (автобіографічна повість, 1957) «Спогади польового духовника» (1985)
Автор статей на релігійні та педагогічні теми й інших.
Примітки
Джерела
Гуцал П., Літописець ХХ століття // Історичний календар'99. — , 1999. Гуцал П. Нагаєвський Ісидор // Гуцал П., Матейко Р., Пиндус Б., Совінська Н. Нагаєвський Ісидор // // перевид. в Україні. — Львів, 1996. — Т. 5. — С. 1673. // перевид. в Україні. — Львів, 2003. — Т. 11 (Доповнення і виправлення Перевидання в Україні). — С. 342. Стрільчук В. Отець Ісидор Нагаєвський і Брідщина: штрихи до біографії // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. — Броди, 2013. — Випуск 6. — С. 22—29. Борець за Українську державу [Текст] : [до 115-річчя священника УГКЦ, капелана, історика, громад.-політ. діяча] / І. Бандурка // Свобода плюс Тернопільщина. — 2023. — № 39 (23 черв.). — С. 3 : фот. «Від пам'яті роду - до пам'яті нації» [Текст] : Подружжя, яким може гордитися Україна : []о.Ісидор Нагаєвський та ін. представники роду Драго-Сасів] / І. Гулей // Вільне життя плюс. — 2018. — № 51 (4 лип.). — С. 7 : фот. — (Славні імена). Нагаєвські з роду Драго-Сасів [Текст] : [про представників гілки старовинного роду укр. шляхти] / І. Гулей // Вільне життя плюс. — 2018. — № 63 (15 серп.). — С. 7. - (Повертаючись до надрукованого). Отець д-р Нагаєвський Ісидор [Текст] / П. Франко // Репресоване духовенство УГКЦ. — Львів, 2008. — С. 242-243.
Посилання Книги Ісидора Нагаєвського в бібліотеці Diasporiana О. д-р І. Нагаєвський. Спогади польового духовника Нагаєвський Ісидор