Межова́ — селище в Синельниківському районі Дніпропетровської області, Центр Межівської селищної громади. До 2020 року — адміністративний центр Межівського району Населення — 7050 осіб.
Географічне розташування
Селище Межова розташоване на сході області за 160 км від обласного центра, 120 км від районного центра та 80 км від Донецька, у степовій зоні біля витоків річки Кам'янка. Найближчі населені пункти: села Запорізьке (0,5 км) та Новолозуватівка (1 км). Через селище пролягають автошляхи територіального значення , та залізнична лінія — Покровськ, на якій розташована однойменна станція.
В районі Межової починаються відроги Донецької височини, висота над рівнем моря у селищі — 170—180 метрів.
Історія Заселення місцевості на території сучасного селища почалося разом із будівництвом у 1884 році станції Межова на залізниці Юзівка — Катеринослав. У 1890-х роках XIX століття землі, що розташовані на північний захід від станції, почали заселятися вихідцями з села Слов'янки. Так виник хутір Новослов'янка. На північ від станції Межової, вихідці із села Підгородного заснували село Григорівку. На початку XX століття в селі виникли промислові підприємства, здебільшого з переробки сільськогосподарської сировини — два парові млини, олійниця, ливарня, шкіряна майстерня та завод по ремонту сільськогосподарських машинВся Екатеринославская губерния, 1913 г. .
Станом на1913 рік в Григорівці налічувалося 193 домогосподарств та 1 191 мешканець, а у хуторі Новослов'янці проживало 412 осіб у 72 подвір'ях. У Григорівці працювали церковнопарафіяльна і земська школи.
У січні 1920 року Григорівку, Новослов'янку та станцію Межову захопили загони Червоної армії. На південь від станції переселилось ще декілька родин вихідців з Підгороднього. Вони заснували село Кам'янка. У 1923 році утворено Межівський район, центром якого стала Григорівка. На початку 1925 року загальна чисельність населення трьох сіл — Григорівки, Новослов'янки і Кам'янки складала 2 978 осіб. У Григорівці діяли дві школи — початкова і семирічна. В 30-х роках відкрито лікарню і 6 дитячих садків.Також в 1927 східніше Григорівки,знаходився х.Запоріжжя на декілька дворів.
В ході колективізації у цих селах були створені колгоспи. Станом на 1929 рік у Григорівці діяв колгосп ім. Фрунзе, у Кам'янці — ім. Будьонного, а у Новослов'янці — ім. 15-річчя РСЧА. Всі вони на початок 1932 року контролювали усе їстівне, що дало змогу комуністам організувати Голодомор. У селі Григорівка за часів комуністичного терору народився Володимир Семичасний, шеф КДБ СРСР. Очолювана ним контора докладала зусилля для приховування злочинів Голодомору, хоча серед його родичів є загиблі від голодної смерті.
З 14 жовтня 1941 по 10 вересня 1943 року, під час німецько-радянської війни, селище було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарниками. Після війни відбулось укрупнення колгоспів — вони були об'єднані в один з центральною садибою у Григорівці.
У грудні 1957 року села Григорівка, Кам'янка і Новослов'янка об'єднані в один населений пункт — селище міського типу Межова.
14 лютого 2017 року, в ході децентралізації, утворена Межівська селищна територіальна громада.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Межівського району, селище увійшло до складу новоутвореного Синельниківського району.
26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Межова набуло статусу селища.
В ході повномасштабного російського вторгнення в Україну (з 2022)З лютого 2022 та по грудень 2024 відстань до фронту зменшилась з 55 до 30 кілометрів. З 2022 по 2025рр. було декілька ракетних ударів та декілька ударів з далекобійної РСЗВ. З приближенням фронту в 2025 році Межова регулярно зазнає обстрілів з боку російських окупантів із застосуванням FPV-дронів, КАБів, ударними БпЛА типу Шахед, Ланцетів та Молнія. Перші атаки дронів почалися в травні 2025р., КАБів - в червні-липні 2025 року. 13 липня 2025 року, вночі, окупанти атакували селище Межова, внаслідок влучань спалахнув дах та другий поверх будівлі одного з навчальних закладів, а також часткова знищена господарська споруда. Руйнування є на території одного з підприємств, понівечені приватний будинок, 2 комбайни та декілька автомобілей.
Вже 8 серпня, як повідомляється місцевими ЗМІ, через обстріли припинено роботу супермаркету "АТБ". З ним також зачинились "Аврора", "Єва" тощо.
Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська770495,71 %російська2783,45 %білоруська150,19 %вірменська50,06 %румунська20,03 %болгарська10,01 %циганська10,01 %інші/не вказали430,55 %Всього8049100 %
Сучасність Селище Межова є адміністративним центром Межівської селищної громади, в якому зосереджені органи виконавчої та судової влади, Межівська селищна рада, відділення підприємств газо- та електропостачання. На разі селище зазнає регулярних ударів з боку Росії по цивільній інфраструктурі,та знаходиться за 11-13 км від фронту.
Підприємства Межівський комбінат хлібопродуктів. Межівський сирзавод. ТОВ «Ренклод» — виробляє консервовану продукцію, олію, крупи. ТОВ «Межівське». ФГ «Маловічко».
Соціальна сфера 2 загальноосвітні середні школи; аграрний ліцей-інтернат (колишня школа № 3); дитячо-юнацька спортивна школа; 3 дошкільних навчальних заклади; будинок творчості школярів; лікарня; будинок культури; історико-краєзнавчий музей.
Присутній пластунський рух, який налічує 15 чоловік і є повноцінними членами національної скаутської організації «Пласт». Існує об'єднання патріотів «УКРОП».
ЗМІ Видається газета «Межівський меридіан».
Транспорт
Через Межову пролягають автошляхи територіального значення і , діє автостанція. У Межовій знаходиться залізнична станція Донецької залізниці на електрифікованій лінії — . У 2015 році призначений приміський електропоїзд сполученням — Дніпро. До повномасштабного російського вторгнення курсували приміські електропоїзди сполученням — .
Відомі особи Відомі уродженці Баранов Володимир Андрійович — доктор геологічних наук. Семичастний Володимир Юхимович — очільник КДБ СРСР, партійний та державний діяч СРСР та УРСР. Хавкін Оскар Григорович (1923—1985) — український архітектор. Наталя Володимирівна Федько — українська поетеса. Цвєтанська Євгенія Вадимівна — тележурналіст. Чабан Володимир Володимирович — генеральний директор «Укравтозапчастина». Яцура Людмила Олександрівна — учитель, поетеса. Видатні працівники Білоус Катерина Захарівна — Заслужений вчитель України. Добжанська Ганна Михайлівна — Кавалер Ордена Леніна, Жовтневої революції та Червоного Трудового Прапора. Ковтун Андрій Олексійович — письменник, поет. Кулик Ігор Григорович — Заслужений механізатор України. Малинська Світлана Володимирівна — Лауреат Державної премії за внесок молоді у розбудову держави, Відмінник освіти. Неділько Меланія Іванівна — Заслужений працівник охорони здоров'я. Рак Михайло Минович — Заслужений механізатор України. Чистиченко Олександр Іванович — ім'я занесено до Золотої книги України. Хлібодарова Ірина — Чемпіонка України з пауерліфтингу, майстер спорту. Шеремет Любов Юхимівна — Заслужений працівник охорони здоров'я.
Галерея
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)
Примітки
Джерела Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 416—423 — С. 85
[http://imsu-dnipropetrovsk.com/mista-i-sela/mezhivskyj-rajon/mezhova.html Історія селища Межова
Література Н. А. Гудзенко, М. Ф. Карпенко, П. М. Бова. Межова́ // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969: 959 с. — с. 416-423
Посилання