Піренейські склерофільні та напівлистопадні ліси — екорегіон середземноморських лісів та чагарників на південному заході Європи. Займає внутрішні долини та плато Піренейського півострова. Екорегіон лежить переважно в Іспанії і включає деякі частини східної Португалії.
Географія Екорегіон охоплює внутрішні басейни головних річок Іберії — Дору, Тахо, Гвадіана, Гвадалквівір та Ебро. На півночі його обмежують з помірним кліматом Піренейські та Кантабрійські мішані ліси. Внутрішні гори Іспанії, що розділяють різні річкові басейни, є місцем для окремих екорегіонів гірських лісів Північно-Західного Іберії та іберійських хвойних лісів. Окремі екорегіони також займають прибережні низовини — Середземноморські склерофільні та мішані ліси Південно-Західної Іберії, чагарники та ліси Південно-Східної Іберії на південному сході, а також Середземноморські ліси Північно-Східної Іспанії та Південної Франції на сході. https://www.worldwildlife.org/ecoregions/pa0433 Pyrenees conifer and mixed forests". Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Клімат Екорегіон має середземноморський клімат. Внутрішнє розташування екорегіону означає спекотне, сухе літо. Зими, як правило, м'які та холодніші у північній частині.
Флора До рослинних угруповань належать ліси, лісові масиви, маквіс, луки, низькі чагарники та заболочені ділянки. Переважаючими деревами є вічнозелені склерофілові широколисті види та хвойні породи
Діброви (Quercus ilex) колись переважали на рівнинах і долинах з глибоким алювіальним ґрунтом. Протягом століть ці діброви були перетворені на сільськогосподарські площі, пасовища або маквіс (густа хаща з високих деревних чагарників і низьких дерев, змішаних з низькими чагарниками та травами).
Оливково-рожкові ліси та маквіс поширені у південній частині екорегіону та в каньйонах у північних басейнах Дору та Тежу. Переважають дерева Olea europaea та Ceratonia siliqua з чагарниками Chamaerops humilis, Pistacia lentiscus, Phillyrea latifolia, та Myrtus communis, а також ліанами та травами.
Ліси Pinus pinea та Pinus pinaster зустрічаються на піщаних ґрунтах і внутрішніх дюнах, а також з великою кількістю кремнію.
Південно-східні райони та долини Ебро з вапняковими, мергельними та гіпсовими ґрунтами є домівкою для мозаїчного ландшафту з мішаним лісом Pinus halepensis та Quercus coccifera, а також Juniperus thurifera та Juniperus phoenicea, степові луки з Stipa tenacissima та , а також низькі чагарники з Artemisia herba-alba, , , та Thymus mastigophorus.
Великі сезонно затоплені солоні водно-болотні угіддя покривають території з поганим дренажем з , , , та .
Ландшафти агролісового господарства Традиційні агролісово-пасторальні ландшафти, відомі як в Іспанії та монтадо в Португалії, зустрічаються у західній частині екорегіону і поширюються на сусідній екорегіон склерофілових та мішаних лісів Середземноморські склерофільні та мішані ліси Південно-Західної Іберії. До них відносяться Quercus suber, упереміш із сільськогосподарськими полями, оливками та іншими фруктовими деревами та пасовищами. Дєеса підтримують дику природу, а також худобу та сільськогосподарські культури, а також лісові продукти, такі як пробка, мед, гриби та дичина. Протягом минулого століття багато дєес та монтадо були розчищені, щоб створити більші поля однозернового зерна та інших сільськогосподарських товарів
Фауна Екорегіон є домівкою для невеликих популяцій Canis lupus signatus на рівнинах північної Кастилії та Lynx pardinus на південному заході. До цілорічних птахів-мешканців можна віднести Aquila adalberti та Otis tarda. Лісові масиви є місцем зимівлі Grus grus, а також місцем розмноження Ciconia ciconia та Ciconia nigra.
Заповідні території 74 552 км², або 25 %, екорегіону знаходиться у заповідних територіях. Eric Dinerstein, David Olson, et al. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm, BioScience, Volume 67, Issue 6, June 2017, Pages 534—545; Supplemental material 2 table S1b. Заповідні території: в Португалії та природний парк , , природний парк , , Національний парк , , та в Іспанії.
Примітки