Віктор Звунка (, 15 листопада 1951, Ле-Бан-Сен-Мартен) — французький футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема за «Марсель» і національну збірну Франції. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра У дорослому футболі дебютував 1970 року виступами за команду «Мец», в якій провів три сезони, взявши участь у 43 матчах чемпіонату.

Пивернув увагу представників тренерського штабу клубу «Марсель», до складу якого приєднався 1973 року. Відіграв за команду з Марселя наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Марселя», був основним гравцем захисту команди. 1976 року ставав у його складі володарем Кубка Франції.

Згодом у першій половині 1980-х провів по два сезони у складі «Лаваля» та паризького «Расінга», після чого вирішив завершити ігрову кар'єру.

Виступи за збірну Навесні 1975 року провів свою єдину гру у складі національної збірної Франції.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1984 року, ставши граючим тренером «Расінга» (Париж). У першому сезоні не зумів зберегти за командою місце у Лізі 1, проте вже за рік повернув «Расінг» до елітного французького дивізіону, а згодом у сезоні 1986/87 втримав його в еліті.

Згодом протягом 1987–1991 років працював з друголіговими «Валансьєнном» і «Ніором», після чого повернувся до Ліги 1, прийнявши пропозицію очолити влітку 1991 року тренерський штаб «Тулузи». Тренував команду з Тулузи протягом одного повного сезону, а після невдалого початку другого був звільнений.

Протягом 1993–1998 років тренував «Шатору», з яким спочатку не втримався у Лізі 2, згодом повернувся до другого за силою французького дивізіону, а 1997 року уперше у своїй історії пробився до елітної Ліги 1. В еліті новачок не втримався, понизившись у класі вже за результатами сезону 1997/98, після чого Звунка команду залишив.

Провівши протягом 1998–2000 років по одному сезону у друголігових «Ніцці» та «Ам'єні», уперше був запрошений за кордон — 2001 року працював у Швейцарії з «Лозанною». Решту 2000-х провів на батьківщині, де працював з друголіговими «Лавалєм», «Шатору», «Геньоном» та «Генгамом». 2009 року привів останню команду до сенсаційної перемоги у тогорічному розіграші Кубка Франції, у фіналі якого «Генгам» здолав вищоліговий «Ренн».

У 2010-х продовжував активно тренувати, змінивши низку клубних команд. Крім португальського «Навала» і декількох представників французької Ліги 2 працював з африканськими командами — в Алжирі з «Белуїздадом», з командою «Гороя» у Гвінеї та з «Клуб Африкен» і «Шеббою» в Тунісі.

Наразі останнім місцем тренерської роботи був «Тулон», головним тренером команди якого Віктор Звунка був з 2019 по 2020 рік.

Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1970–71 «Мец» Л1 9 - - - - - - - 9 - 1971–72 Л1 5 - - - - - - - 5 - 1972–73 Л1 29 1 - - - - - - 29 -Усього за «Мец» 43 1 43 1 1973–74 «Марсель» Л1 36 - КФ 1 - КУЄФА 4 - 41 - 1974–75 Л1 38 1 КФ 7 - - - - 45 1 1975–76 Л1 35 1 КФ 9 - КУЄФА 2 - 46 1 1976–77 Л1 29 - КФ 1 - КВК 2 - 32 1977–78 Л1 35 2 КФ 7 - - - - 42 2 1978–79 Л1 36 - КФ 7 - - - - 43 - 1979–80 Л1 19 - - - - - - - 19 - 1980–81 Л2 26 2 КФ 1 - - - - 27 2Усього за «Марсель» 254 6 33 8 287 6 1981–82 «Лаваль» Л1 37 - - - - - - - 37 - 1982–83 Л1 38 1 - - - - - - 38 1Усього за «Лаваль» 75 1 75 1 1983–84 «Расінг» (Париж) Л2 21 1 - - - - - - 21 1 1984–85 Л1 17 - - - - - - - 17 -Усього за «Расінг» (Париж) 38 1 38 Усього за кар'єру 410 10 33 8 443 10

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Як гравця Володар Кубка Франції (1): «Марсель»: 1975/76

Як тренера Володар Кубка Франції (1): «Генгам»: 2008/09

Посилання