Миха́йло Микола́йович По́лоз (при народженні — Полозов) (23 грудня 1891, Харків — 3 листопада 1937, Сандармох) — український радянський політичний діяч, член Української Центральної Ради. Постійний представник Ради Народніх Комісарів УСРР при Раді Народніх Комісарів СРСР, народний комісар фінансів УСРР. Член ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — січні 1934 р.
Життєпис
Народився 23 грудня 1891 року в Харкові у родині акцизного чиновника з дворян. По закінченні реального училища навчався в Московському міському народному університеті імені Петра Шанявського (1910—1912) та в Петровсько-Разумовській сільськогосподарській академії (1912—1915).
Під час Першої світової війни закінчив льотну школу (1915) і в чині прапорщика воював на румунському фронті.
Політична діяльність Ще студентом вів активну політичну діяльність. Уже 1906 року він був членом Харківського союзу учнів соціал-революціонерів, а через два роки вперше заарештований. 1917 року представляв у Центральній Раді Українську партію соціалістів-революціонерів (УПСР), був членом Українського військового генерального комітету та членом української мирної делегації в Бересті. Через рік, у 1918, при підході до Києва армії Михайла Муравйова арештований за зв'язки з більшовиками і засуджений до розстрілу, врятували його козаки.
Належав до лівого крила УПСР, після розколу есерівської партії — до боротьбистів, один із керівників партії. Під час гетьманату був у підпіллі, брав участь у підготовці збройного повстання проти гетьмана. Член КП(б)У з 1920 року, працював по партійній лінії в Харкові й Москві.
Економічна діяльність Обіймав важливі державні й господарчі посади: член Президії Укрраднаргоспу, голова адміністративно-фінансової комісії при Раднаркомі УСРР, повноважний представник УСРР у Москві (1921—1923), голова Держплану Української СРР (1923—1925), заступник голови Держплану Української СРР (1925—1926), заступник народного комісара фінансів Української СРР (1926), народний комісар фінансів Української СРР (травень 1926 — 5 січня 1931), заступник голови бюджетної комісії ЦВК СРСР (1930—1934). Як спеціаліст з льотної справи заклав підґрунтя для розвитку цивільної авіації в Україні. 24 грудня 1927 року на громадських засадах очолив Український комітет охорони пам'яток природи, багато зробив на цій посаді для охорони культурних і природних пам'яток.
Репресії Заарештований органами ГПУ 12 січня 1934 року в Москві. Слідство велося спочатку в Москві, потім справу передали до Харкова і далі до Києва. 4 червня 1934 року засуджений у справі Української військової організації до 10 років виправно-трудових таборів. 9 жовтня 1937 року особлива трійка засудила Полоза повторно — до найвищої кари. Розстріляний 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох у Карельській АРСР. Його дружину, Тетяну Мягкову, розстріляно на Колимі (17.11.1937).Сергій Шевченко. Соловецький реквієм. — Київ: Експрес-Поліграф, 2013. — С. 266.
Реабілітований посмертно — Військовим трибуналом Київського військового округу (08.03.1957) і Архангельським обласним судом у РРФСР (19.04.1957).
Див. також Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР
Примітки
Джерела та література Єфіменко Г. Г. Полоз (Полозов) Михайло Миколайович //
Література М. С. Дорошко. Полоз Михайло Миколайович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4 Майстренко І. Полоз (Полозов) Михайло // — Т. 6. — С. 2197. Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — Київ: Сфера, 2003. Сергій Шевченко. Соловецький реквієм. — Київ: Експрес-Поліграф, 2013. ISBN 978-966-2530-59-9 Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021. — С. 309—310.
Посилання
Михайло Полоз — розстріляний у Сандармосі співтворець СССР. Геннадій Єфіменко. Радіо Свобода Полоз Михайло Миколайович Шевченко Сергей. «Признательные показания» ценою в жизнь // Газета «2000». — 2003. — № 3-4.