Володимир Микитович Труханов (. 21 травня 1921, Петроград, Російська РФСР, СРСР — . 29 серпня 2012, Санкт-Петербург, Росія) — радянський, російський актор театру і кіно. Ведучий актор Театру комедії ім. М. П. Акімова, Один з улюблених учнів Миколи Акімова.
Біографія Володимир Труханов народився 21 травня 1921 року в Петрограді. У 1947 році закінчив школу при Великому Драматичному Театрі імені М. Горького і став актором Театру комедії.
На сцені зіграв близько ста ролей, головним чином, епізодичних. Прозваний «королем епізоду». У кіно Володимир Труханов знімався вкрай мало, виконував, головним чином, невеликі, характерні ролі.
Помер 29 серпня 2012 року в Санкт-Петербурзі. Урна з прахом похована на Богословському кладовищі Санкт-Петербурга.
Фільмографія — Велика котяча казка — лейб-бухгалтер 1967 — Браслет-2 — Федька 1969 — Берег юності 1976 — Веселе сновидіння, або Сміх і сльози — Патісонне, шаховий офіцер, міністр двору — Подорож в інше місто — управлінець на здачі будівельного об'єкту (немає в титрах) 1980 — Сицилійський захист — Іполит Федейович, головний бухгалтер 1981 — Товариш Інокентій 1983 — Ювілірна справа — Шмаков, злодій-домушник 1984 — Ольга і Костянтин — колгоспник 1985 — Порох — Єгор Михайлович, капітан буксира 1985 — Зустрінемося в метро 1985 — Іван Бабушкін 1986 — Винятки без правил (кіноальманах) (Золотий гудзик. Виняток 4) — залізничник на споруджуваному мосту 1986 — Остання дорога 1993 — Ти у мене одна — товариш по службі Тимошина 1994 — Замок 1995 — Четверта планета 2000 — Забійна сила-1 — Семенович, піротехнік (серія «Ударна хвиля») 2001 — Чорний ворон — Пегорьє 2003 — Російські страшилки — житель Загібалово 2004 — Вулиці розбитих ліхтарів-6 — Вікентій Павлович (серія «Все й одразу») 2013 — Важко бути богом
Нагороди
1976 — Заслужений артист РРФСР. 2002 — премія «Золотий софіт» в номінації «За вірність театру». 2004 — Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» другого ступеня
Примітки