Єршов Едуард Дмитрович (; 26 листопада 1940 року, Макіївка, Україна — 26 квітня 2009 року, Москва, Росія) — радянський і російський геолог, гекокріолог, дослідних багаторічної мерзлоти. Заслужений професор Московського державного університету (2005), доктор геолого-мінералогічних наук (1977), заслужений діяч науки РРФСР (1991).

Біографія Едуард Дмитрович Єршов народився 26 листопада 1940 року в робітничому селищі шахти Буроз (імені Кірова) під Макіївкою (нині Радянський район міста), Сталінська область України.

1963 року закінчив геологічний факультет Московського державного університету. 1968 року захистив кандидатську дисертацію з геолого-мінералогічних наук «Принципи і прийоми управління сезонним відтаненням-промерзанням порід: на прикладі Анадирського району». 1977 року захистив докторську дисертацію з геолого-мінералогічних наук «Вологоперенос і кріогенні текстури в дисперсних породах». 1981 року Едуарда Єршова обрано деканом геологічного факультету МДУ, а наступного року присвоєно звання професора. З 1982 по 2008 рік обіймав посаду завідувача кафедрою мерзлотознавства (від 1986 року перейменованою на кафедру геокріології) геологічного факультету.Едуардом Дмитровичем на кафедрі було створено ряд лабораторій: кріогенної геодинаміки (1982), інженерної геокріології (1983), регіональної та історичної геокріології (1983), з використання математичних методів і ЕОМ в геології (1985). 1983 року ним вперше була організована зимова навчальна практика для студентів 4-го курсу за спеціальностями «інженерна геологія» та «гідрогеологія і мерзлотознавство». З початком Перебудови геологічний факультет 1986 року під його керівництвом одним з перших в університеті почав цільову підготовку фахівців на основі прямих договорів з виробничими геологічними організаціями. 1987 року полишив посаду декана та на рік став секретарем партійного комітету університету.

Наукові праці Коло наукових інтересів Едуарда Дмитровича Єршова: фізико-хімія і механіка мерзлих ґрунтів і гірських порід, кріолітогенез, петрографія, теплофізика, інженерна, регіональна і глобальна геокріологія. Досліджував поведінку мерзлих порід, цикли відтанення і промерзання, термодинаміку фазових переходів вологи в дисперсних породах. Першим сформулював положення наукової теорії вологопереносу в мерзлих, талих і замерзаючих породах. Його дослідження в інженерній геокріології допомогли підвищити надійність інженерно-геологічного обґрунтування будівництва в умовах Крайньої Півночі Росії.

Едуард Дмитрович Єршов автор 110 наукових статей, 13 монографій, 2 патентів, 5 дисертацій і 8 навчальних курсів. Основними працями є:

Криолитогенез (1982),

Термоэрозия дисперсных пород (співавтор, 1982), Теплофизические свойства горных пород (співавтор, 1984) Деформация и напряжения в промерзающих и оттаивающих породах (співавтор, 1985) Лабораторные методы исследования мёрзлых пород (співавтор, 1985)

Инженерная геокриология (1991) Геокриология в Московском университете (редактор, 1993)

Едуард Дмитрович Єршов автор ряду навчальних курсів з геокріології геологічного факультету Московського державного університету: «Польові методи геокріологічних досліджень» (1986); «Загальна геокріологія» (1989, 1997); «Геокріологія» (1996); «Міграція хімічних елементів в кріолітозоні» (2003); «Фізико-хімія та петрографія мерзлих ґрунтів» (2003).

Едуард Дмитрович Єршов співавтор двох винаходів: Прилад для визначення масообмінних властивостей капілярно-пористих систем № 894484 (1981). Спосіб визначення тиску морозного здимання ґрунтів № 1596241 (1990).

Нагороди і відзнаки Едуард Єршов за свої здобутки в досліджуваній області був заслужено відмічений рядом нагород: 1980 — орден Трудового Червоного Прапора. 1986 — орден Дружби народів. 1986 — Лауреат премії імені М. В. Ломоносова за цикл підручників, монографій, методичних посібників з фізико-хімічних і механічних основ кріолітогенезу. 1991 — Заслужений діяч науки РРФСР. 1993 — Лауреат Державної премії Російської Федерації за монографію «Геокріологія СРСР у 5 томах» як співавтор і головний редактор. 2005 — Заслужений професор Московського університету (2005).

Джерела

Література

Посилання