Великий державний герб України — офіційний символ держави Україна, передбачений статтею 20 Конституції України.
19 лютого 1992 Постановою Верховної Ради України «Про Державний герб України» заявлено про впровадження в Україні інституту великого державного герба. Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України визначила, що великий державний герб України встановлюється з урахуванням малого державного герба України та герба Війська Запорозького, що головним елементом великого державного герба України є знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Верховна Рада України на засіданні 24 серпня 2021 року в День Незалежності підтримала проєкт закону про великий герб у першому читанні. Згідно із проєктом:
Вимога Конституції України
У Статті 20 Конституції України сказано:
Історія створення великого державного герба Українська Народна Республіка
Історична традиція побутування великого державного герба України бере початок від доби Визвольних змагань початку ХХ століття. 22 березня Українська Центральна Рада ухвалила закон, яким затверджувалися великий і малий герби, за проєктом В. Кричевського.
Проєкт Миколи Битинського
Великий державний герб Української соборної держави був розроблений українським геральдистом Миколою Битинським в проєкті державних інсигній (символів) України на замовлення уряду УНР в екзилі близько 1939 року.
Провідною ідеєю геральдичної відзнаки автор обрав ідею соборності українських земель, підкреслену відтворенням емблем історичних земель України.
В центрі його роботи був малий герб, який підтримували срібний архангел Михаїл та золотий коронований лев — уособлення столиць Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Щит малого герба був обрамлений срібно-золотим ланцюгом Знаку гідності Голови Української Держави. Під щитом були покладені навхрест клейноди українського козацтва на золотих ратищах — золота корогва з хрестом та срібний бунчук. Уся центральна композиція оточувалася вінком, лівий бік якого був сплетений з лаврового, а правий — з дубового листя. Знизу вінок переплітався жовто-блакитною стрічкою. На вінку розміщувалися малі щити із гербами українських земель: Правобережжя, Лівобережжя, Галичина-Буковина, Закарпаття, Кубань.
Конкурс 1991 року
На конкурсі на герб України 1991 р. переміг проєкт А. Гречила та І. Турецького, в якому пропонувалося малий та великий герби. У великому до малого додавалися щитотримачі та інші елементи. При підготовці на розгляд Верховної Ради кінцевого проєкту довелося відмовитися від великого герба — за тих обставин він не пройшов би. Тому в лютому 1992 р. виносили лише один «просто» герб. Оскільки і його «завалили» під час голосування, то тоді Леонід Кравчук, який бачив конкурсний проєкт, запропонував, що, мовляв, давайте цей герб затвердимо як «малий», а десь колись буде й «великий», на якому кожен намалює те, що заманеться.
Конкурс 1996 року
1996 р. Конституційна комісія планувала вписати в остаточний варіант проєкту Конституції України лише один герб. Однак в «конституційну ніч» це питання (разом з мовою та статусом Криму) стало предметом основних спекуляцій і «великий герб» виник знову в статті 20. 2 листопада 1996 року для виконання статті Конституції створено комісію з підготовки та проведення конкурсу проєкту великого державного герба України. Було розглянуто 420 робіт, але жодної не затвердили. У подальші роки проєкти закону про затвердження великого державного герба України кілька разів поверталися на доопрацювання.
У січні 2001 року до Верховної Ради України надійшов законопроєкт «Про великий Державний Герб України» (№ 5274-1). Документом пропонується затвердити великий герб України який є зображенням на синьому щиті золотого Знаку Княжої Держави Володимира великого (малого герба); над щитом — відтворення великокняжого вінця і синьо-золотого шатра. По обидва боки щита від щита зображено щитотримачів: справа — золотого лева, зліва — козака з мушкетом. Під щитом — стрічка, що поєднує національні кольори, — синій та жовтий; під стрічкою — золоті колоски пшениці, скріплені кетягом калини.
Запропонований варіант мав низку помилок і неточностей, деякі з них було виправлено в останньому варіанті. До першого варіанту геральдисти відзначали такі: Між гербовим щитом і короною в проєкті О. Івахненка розміщено намет. В геральдиці намет використовується переважно як прикраса для лицарського шолома і не несе практично ніякого символічного навантаження. Присутність намету в гербі можна трактувати хіба як непотрібну декоративну прикрасу. Намет повинен вінчати шолом, на якому уже повинна бути присутня корона. Проте в даному проєкті герба шолом не передбачений. Козак, поданий в проєкті як герб Війська Запорозького, не відповідає йому ні іконографією, ні кольорами і, фактично, є новим гербом. Так, на запорозькому гербі козак повернутий корпусом в протилежний від проєктного бік (через це фігура козака в проєкті є неприродною), в оригіналі козак має демократичний червоний, а не золотий, багато розшитий жупан. Таким чином, не виконується стаття 20 Конституції України, де чітко зазначається, що «великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням … герба Війська Запорізького…». Крім того, варто зауважити, що жупан з візерунками фігурував на гербі при тих гетьманах, які прагнули встановити своє одноосібне правління, обмежити козацьку демократію. В іконографії лева відчувається невпевненість (невеликий крок) і ущемленість (деякі анатомічні вади на деяких проєктах). Крім того, лев, поданий в деяких проєктах як герб Королівства Руси, не може так трактуватися, оскільки не має золотої корони галицького лева. У геральдиці фігури, зображені неприродно перевернутими, символізують смерть, занепад, зворотне трактування символу. У проєкті великого герба під щитом лежать перевернуті колоски пшениці, що геральдисти трактують як занепад сільського господарства, голод, злидні.
Конкурс 2007—2009 років
Міністерство культури України з 23 жовтня 2007 року по 1 вересня 2008 року проводило конкурс проєктів великого герба України. На конкурс приймали кольорові та чорно-білі ескізи на планшеті формату А3. Розмір малюнка — 100 мм у діаметрі. До ескізу потрібно додати пояснювальну записку з детальним описом проєкту, а також інформацію про автора, його контакти, ідентифікаційний код та розрахункові дані. Надсилалися на адресу Міністерства культури (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19) з позначкою: «На конкурс найкращого ескізу великого Державного Герба України». За три найкращі ескізи планували видати грошові премії: перша премія — 12 тисяч, друга — 8 тисяч та третя — 5 тисяч гривень. Очолює комісію віцепрем'єр-міністр, до її складу входять міністр культури і туризму, міністр юстиції, представники центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, наукових установ, вищих навчальних закладів, а також творчих спілок, якщо з їхнього боку на це буде згода. Персональний склад комісії затверджувався урядом. Діяльність комісії здійснювалася на громадських засадах. Згідно з положенням, комісія є консультативно-дорадчим органом при кабміні, основним завданням якої є відбір проєктів ескізів, поданих на конкурс на найкращий ескіз великого герба України, і визначення його переможців. Всі свої рішення комісія з проведення конкурсу на найкращий ескіз великого герба приймає відкритим голосуванням простою більшістю. Рішення ж щодо підсумків конкурсу вона мала приймти таємним голосуванням двома третинами голосів присутніх на засіданні членів комісії.
17 липня 2009 року Кабмін вирішиив передати на розгляд Верховної Ради проєкт великого державного герба України (автори — С. Якутович, О. Івахненко, В. Мітченко, М. Дмитрієнко та Ю. Савчук). Він включав зображення малого герба у центрі, по боках від нього — фігури лева і запорізького козака, знизу — синьо-жовта стрічка, а зверху — княжа корона. На жаль, рішення про переможця приймалося з порушенням визначеного порядку, а в проєкті залишилася низка помилок і неточностей. Тому його так і не було внесено на розгляд Верховної Ради України.
Конкурс 2020 року Група народних депутатів на чолі з Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим 18 серпня 2020 року зареєстрували у парламенті проєкт постанови «Про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України», який був ухвалений 25 серпня. Так, проєктом постанови пропонується доручити Кабінету Міністрів провести конкурс на кращий ескіз великого герба.
Зокрема, за проєктом постанови до 1 жовтня 2020 року уряд зобов'язався утворити організаційний комітет, розробити та затвердити відповідні положення, а також з'ясувати питання щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення організації та проведення конкурсу.
Після цього, до 1 листопада, кабмін повинен провести всебічне суспільне обговорення ескізу великого Державного Герба України, а до 1 грудня — визначити переможця конкурсу та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції встановлені за результатами конкурсу.
30 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України». У проєкті постанови зазначається, що на виконання вимог постанови Верховної Ради від 25 серпня 2020 року Кабінет Міністрів постановляє провести конкурс на кращий ескіз великого державного герба україни; затвердити Положення про конкурс на кращий ескіз; утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення конкурсу; затвердити Положення про Організаційний комітет з підготовки та проведення конкурсу. Своєю чергою, Оргкомітету з підготовки та проведення конкурсу доручено в тижневий строк затвердити Положення про журі конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба та його склад. Міністерству культури та інформаційної політики уряд постановив забезпечити: здійснення витрат на проведення конкурсу в межах бюджетних асигнувань, передбачених МКІП у державному бюджеті на 2020 рік; суспільне обговорення ескізу великого Державного Герба України; подання до 1 грудня 2020 року Міністерству юстиції пропозицій за результатами конкурсу для врахування їх під час розроблення проєкту Закону України «Про державні символи України».
Автори минулих проєктів нагадують про попередні напрацювання, мовляв, не варто нічого створювати з нуля. Так, Фонд інтелектуальної співпраці «Україна XXI століття» разом із громадськими діячами звернулися до президента України, наголосивши, що ще у 1997 році державна комісія визнала найкращим ескізом герб авторства членів Національної спілки художників Олександра Івахненка та Віталія Мітченка, доктора історичних наук, повного кавалера ордена Княгині Ольги Марії Дмитрієнко та старшого наукового співробітника НАНУ Юрія Савчука. Саме його нині можна побачити у залі офіційних прийомів Офісу Президента України, у військових частинах ЗСУ, школах та університетах тощо.
7 жовтня в приміщенні Міністерства культури та інформаційної політики України відбулось перше засідання організаційного комітету з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого герба. Засідання проводив міністр культури та інформаційної політики України, співголова оргкомітету, Олександр Ткаченко. Учасники засідання призначили секретарем оргкомітету Галину Григоренко — Голову Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти. «Нашою основною метою є повне дотримання процедури проведення конкурсу та реалізація прозорого і відкритого оцінювання отриманих робіт» — зазначила Галина Григоренко.
На цьому першому засіданні члени оргкомітету обговорили і затвердили програму та умови проведення конкурсу, а також затвердили положення про журі конкурсу і його персональний склад. Особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі подавала до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти наступні документи (матеріали):
заяву, у якій зазначаються відомості про автора(ів) ескізу великого державного герба України, а також інформацію про те, що подані на конкурс проєкти ескізів не порушують права інтелектуальної власності третіх осіб;