Ви — особовий займенник другої особи множини, також вживається при особливому ввічливому або офіційному зверненні до однієї особи.
Історія Використання шанобливого «ви» для позначення однієї особи вперше відзначено в латині для звернення до імператора. Згодом поширилося в мовах народів, які зазнали впливу давньоримської і візантійської культури.
За однією з версій в Московське царство «викання» прийшло в XVIII столітті, коли у 1722 році Петро I ввів в Росії табель про ранги, по якій до всіх вищих (за рангом) належало звертатися на «ви». За порушення цього правила покладався штраф. Існують припущення, що через цей фактор слово «ви» появилось і в українській мові.
Проте «ви» також могло проникнути в російську мову з староукраїнської, оскільки в ній така форма зустрічається з 14 ст.Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. / Ред. кол.: Д. Г. Гринчишин, Л. Л. Гумецька (голова), І. М. Керницький. Т. 1. — К.: Вид-во «Наукова думка», 1977. — 632 с. — С. 211
В інших мовах В інших мовах як ввічливого поводження до однієї особи можуть використовуватися:
займенник другої особи множини, як в російській мові: займенник третьої особи однини: (замість старого вирази — «Ваша милість»); займенник третьої особи множини: особливе слово з граматичними властивостями третьої особи однини: — або другої особи множини або однини:
Примітки