Олександр Вікторович Коршунов (. 11 лютого 1954, Москва, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний режисер, педагог, професор Вищого театрального училища ім. М. С. Щепкіна (2002), головний режисер Московського драматичного театру «Сфера» з 2014 рокуКоршунов Александр Викторович. Краткая биография. Официальный сайт Московского драматического театра «Сфера» // spheratheatre.ru ; народний артист РФ (1999)Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина № 36 от 8 января 1999 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». // document.kremlin.ru.
Біографія Народився 11 лютого 1954 року в Москві в родині народного артиста СРСР Віктора Коршунова (1929—2015) і акторки і режисерки Катерини Єланської (1929—2013), художньої керівниці театру «Сфера».
У 1975 році закінчив Школу-студію МХАТ імені В. І. Немировича-Данченка, курс Віктора Карловича Монюкова. В цьому ж році був прийнятий до трупи Московського нового драматичного театруНародный артист России. Коршунов Александр Викторович. Творческая биография. Официальный сайт Малого театра России // maly.ru.
З 1981 року, з моменту заснування Московського драматичного театру «Сфера», служить в ньому як актор та режисер-постановник.
Паралельно, з 1984 року (на запрошення Михайла Царьова) — актор і режисер Державного академічного Малого театру Росії в Москві.
З 1996 року — викладач дисципліни «Майстерність актора» у Вищому театральному училищі імені М. С. Щепкіна, професор (з 2002 року) кафедри майстерності актора. Серед учнів Олександра Вікторовича Коршунова — актори Ігор Петренко, Ілля Ісаєв, Георгій Дронов, Клавдія Коршунова, Катерина Порубель, Сергій Потапов, Аліса Сапегіна, Антон Хабаров, Микола Іванов, Олександр Суворов та іншіКафедра мастерства актёра. Александр Викторович Коршунов. Народный артист РФ, профессор. Краткая творческая биография. Официальный сайт Высшего театрального училища имени М. С. Щепкина // shepkinskoe.ru.
З квітня 2014 року є головним режисером Московського драматичного театру «Сфера».
Дружина — Ольга Семенівна Коршунова (до шлюбу Леонова), театральна художниця-постановниця.
Діти: Степан Коршунов (. 1978, режисер і актор) і Клавдія Коршунова (. 8 червня 1984, акторка).
Творчість
Ролі в театрі
Московський Новий драматичний театр
Акторські роботи
«Минулого літа в Чулимську» Олександра Вампілова — Єремеєв «Моя прекрасна леді» за п'єсою «Пігмаліон» Бернарда Шоу на музику Фредеріка Лоу — Фредді «Шлях вашому житті» Вільяма Сарояна — Дадлі «В гостях і вдома» Олександра Володіна — Костя «Осінь слідчого» Г. Данаїлова — Андрєєв, слідчий
Московський драматичний театр «Сфера»
Акторські роботи
«Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері — льотчик «Театральний роман» Михайла Булгакова — Максудов «Еврідіка» Жана Ануя — Орфей «Доктор Живаго» Бориса Пастернака — Живаго «Кабала Святош» Михайла Булгакова — Жан Батист Поклен де Мольєр «Раскас» Василя Шукшина — Іван Петін
Режисерські роботи
2003 — «Ах, який гарний цей світ!..» Єжи Брошкевич 2005 — «Запрошення в замок» Жана Ануя 2006 — «Кандіда» Бернарда Шоу 2008 — «Прибуткове місце» Олександра Островського 2008 — «В чужому бенкеті похмілля» Олександра Островського 2010 — «Учень ліцею» Андрія Платонова 2011 — «Циліндр» Едуардо де Філіппо 2013 — «Вишневий сад» Антона Чехова 2013 — «Три товстуни» («Балаганчик дядечка Брізака») Юрія Олеші 2014 — «Звичайна історія» Івана Гончарова 2015 — «Старший син» Олександра Вампілова 2016 — «Кабала Святош» Михайла Булгакова 2018 — «Дачники» Максима Горького 2018 — «Дядечків сон» Федора Достоєвського
Державний академічний Малий театр Росії
Акторські роботи
1984 — «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана — гвардієць 1984 — «Змова Фієско в Генуї» Фрідріха Шиллера — ремісник 1984 — «Цар Федір Іоаннович» Олексія Толстого — царський придворної 1984 — «На всякого мудреця досить простоти» Олександра Островського — Єгор Васильович Курчаєв, гусар 1984 — «Коник-Горбоконик» Петра Єршова — Гаврило 1984 — «Напередодні» Івана Тургенєва — Шубін 1985 — «Живий труп» Льва Толстого — Афремов 1986 — «Недоросль» Дениса Фонвізіна (режисер — Віталій Іванов) — Митрофан, син Простакова, «недоук» 1987 — «Сон про білих горах» Віктора Астаф'єва — Яким 1987 — «Холопи» Петра Гнєдича — Міроша 1987 — "Цар Федір Іоаннович " Олексія Толстого — гонець 1987 — "Людина, яка сміється " Віктора Гюго — Гуинплен 1988 — "Вишневий сад " Антона Чехова — Петро Сергійович Трофимов, студент 1990 — "Князь Срібний " Олексія Толстого — Малюта Скуратов, кат Івана IV Грозного 1990 — "Міщанин у дворянстві " Жана-Батіста Мольєра — Ковьель, слуга Клеонта 1990 — «дикунки» Олександра Островського та Миколи Соловйова — Віктор Васильович Вершинський 1991 — " Вбивство Гонзаго " Н. Йорданова — Гораціо 1992 — «Дядечків сон» Федора Достоєвського — Миршавців Павло Олександрович, наречений Зіни 1992 — «Гаряче серце» Олександра Островського — Гаврило, прикажчик (по лавці) 1993 — «Не було ні гроша, та раптом алтин» Олександра Островського — Єлеся, син міщанки Домни Евсігнівни Мигачової 1994 — «Вовки та вівці» Олександра Островського — Аполлон Вікторович Мурзавецький, прапорщик у відставці, племінник Мурзавецької, п'яниця і нікчемна людина 1995 — «Смерть Івана Грозного» Олексія Толстого — Борис Федорович Годунов 1996 — "Диваки " Максима Горького (режисер — Олександр Коршунов) — мастак 1996 — «Чайка» Антона Чехова — Костянтин Гаврилович Треплєв, син Аркадіної (Треплєву), молода людина 1998 — «Трудовий хліб» Олександра Островського (режисер — Олександр Коршунов) — Єгор Миколайович копра 1999 — «Король Густав Васа» Августа Стріндберга — Ерік 2001 — " Трудовий хліб " Олександра Островського — Іван Федулича Чепурін, крамар, господар будинку 2001 — "Безодня " Олександра Островського (режисер — Олександр Коршунов) — Кирило Пилиповичу Кисельников, молода людина, 22-х років 2004 — «День на день не доводиться» Олександра Островського (режисер — Олександр Коршунов) — безпідставний 2005 — «Весілля, весілля, весілля» Антона Чехова (режисер — Віталій Іванов) — Епамінонд Максимович Апломбов, наречений Дашеньки Жигалової 2005 — «Трудовий хліб» Олександра Островського (режисер — Олександр Коршунов) — Іоасаф Наумович Корпєлов, учитель, що промишляє дешевими приватними уроками 2006 — «Бідність не порок» Олександра Островського (режисер — Олександр Коршунов) — Любимо Карпич Торцов, брат Гордія Карпича, прокручуючи екран 2008 — «Діти сонця» Максима Горького (режисер — Адольф Шапіро) — Єгор, слюсар 2008 — «Ластівка» Олексія Толстого (режисер — Віталій Іванов) — Князь Бельський
Режисерські роботи
1996 — «Диваки» Максима Горького 1998 — «Трудовий хліб» Олександра Островського 2001 — «Безодня» Олександра Островського 2004 — «День на день не доводиться» Олександра Островського 2006 — «Бідність не порок» Олександра Островського
Фільмографія
1980 — Ключ — Гоги Галієв 1981 — Коли кити йдуть — # 1981 — Портрет дружини художника — Юра Рябов, молодий художник 1982 — Не можу сказати «прощавай» — Василь Михайлович, міліціонер 1984 — Подвійний обгін — Леонід Федорович Жигаєв, грабіжник-рецидивіст 1986 — Додатковий прибуває на другий шлях — електрик 1988 — Холопи — Міроша, син Веточкіних 1998 — Цар Іван Грозний — # 1998 — Чайка — Костянтин Гаврилович Трепльов 2003 — Повернення Мухтара — Станіслав Дмитрович Ільковський, експерт-криміналіст, майор міліції 2004 — Дрібнота — Смирнов, фельдшер — Парниковий ефект — доктор — Заповіт Леніна — Іван Петрович Бондаренко, начальник Оркоголінського табору — Дике поле — мужик з коровою — Спасите наши души — Іванов, уповноважений з Москви — Голубка — Генка, художник — Петя по дорозі в Царство небесне — Коновалов — Московський дворик — Микола Петрович Фомін, майор — Брестська фортеця — Петро Михайлович Гаврилов, майор, командир 44-го полку — Розкол — Іоанн Миронович Неронов, протопоп — Чорні вовки — Юрій Ілліч Гарозій, майор, співробітник карного розшуку — Інкасатори — Федір Семенович Зубров («Зубр»), старший групи інкасаторів — Ялта-45 — Мавлянов, слідчий НКДБ СРСР, майор — Красуня — Павло Гущин, майор міліції — Три товариші — Іванич — Чкалов — Михайло Михайлович Громов, радянський льотчик, генерал-полковник авіації — НС (Надзвичайна ситуація) — Олександр Вікторович Ліванов, начальник аварійно-рятувального загону — Дві зими і три літа — Ілля Нетьоса — Третя світова — Тимофій Семенович Жилін, голова колгоспу — Тальянки — Олександр Прохоров, голова колгоспу — Дурень — Нікітін, батько Діми — Територія — Сидорчук — Доярка і лопух — Час перших — лікар — Рубіж — Микола Шуров — Зелений фургон. Зовсім інша історія — полковник Чернишенко начальник карного розшуку — Собор — священик Микола
Визнання
Державні нагороди
1991 — Заслужений артист РРФСР — за заслуги в галузі радянського театрального мистецтва . 1993 — лауреат Премії міста Москви в області літератури і мистецтва 1993 року — за роль Гаврила в спектаклі «Гаряче серце» за п'єсою Олександра Островського в Державному академічному Малому театрі РосіїРаспоряжение мэра Москвы Ю. М. Лужкова от 9 августа 1993 года № 474-РМ «О присуждении премии мэрии города Москвы 1993 года в области литературы и искусства». «КонсультантПлюс» // base.consultant.ru. 1999 — Народний артист Російської Федерації — за великі заслуги в галузі мистецтва. 2004 — Орден Дружби — за багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва. 2012 — Медаль «За заслуги в увічнення пам'яті загиблих захисників Вітчизни» Міністерства оборони Російської Федерації — за роль майора Петра Гаврилова у фільмі «Брестська фортеця» 2010 року (у числі всіх учасників творчої групи творців фільму)Фильм «Брестская крепость». 11 апреля 2012 года создатели фильма награждены медалями «За заслуги в увековечении памяти погибших защитников Отечества» Министерства обороны Российской Федерации. // brestkrepost-film.ruНаграждение творческой группы создателей фильма «Брестская крепость» 11 апреля 2012 года. Благотворительный фонд «Достойная память» // fondmemory.ru.
Громадські нагороди
2000 — номінація на російську національну театральну премію " Золота маска " сезону 1998—1999 років у категорії «Драма» в номінації «Краща вистава» — за режисерську роботу над спектаклем " Трудовий хліб " за п'єсою Олександра Островського в Державному академічному Малому театрі РосіїНоминанты премии «Золотая маска». Сезон 1998—1999 гг. Официальный сайт театральной премии «Золотая маска» // goldenmask.ru . 2009 — приз імені Олександра Абдулова «За найкращу чоловічу роль у вітчизняному дебютному фільмі» на VII Міжнародному фестивалі кінематографічних дебютів «Дух вогню» — за виконання ролі Генки в фільмі " Голубка " (2008) режисера Сергія Ольденбурга-СвинцоваПобедители VII Международного фестиваля кинематографических дебютов «Дух огня» 2009 года. Официальный сайт Международного фестиваля кинематографических дебютов «Дух огня» // ugrafest.ru .
Примітки
Посилання
Народний артист Росії. Біографія на сайті МДТ «Сфера» Народний артист Росії. Коршунов Олександр Вікторович. Творча біографія. Офіційний сайт Малого театру Росії // maly.ru