Ваїна Джоканте (; 30 червня 1981, Пітів'є, Луаре) — французька акторка.

Життєпис Народилася 30 червня 1981 року у місті Пітів'є, департамент Луаре, в родині корсиканця та андалусійки. До 10-річного віку проживала на Корсиці, потім у Екс-ан-Прованс, де навчалася у ліцеї Поля Сезанна. У 15 років почала танцювати у Марсельській Опері під керівництвом Ролана Петі, де пропрацювала наступні два роки.

1997 року дебютувала в кіно у головній ролі в фільмі «Марі з затоки Ангелів», де грала юну повію, закохану у злодія. Наступного року зіграла у кінодрамі «Викрадач життя» Іва Анжело, де її партнерами стали Еммануель Беар, Сандрін Боннер та Андре Дюссольє. 2000 року виконала роль Анжеліки Дідро, доньки Дені Дідро, у стрічці «Розпусник» за п'єсою Еріка-Емманюеля Шмітта, де також зайняті Венсан Перес, Фанні Ардан, Жозіан Баласко та Одрі Тоту. 2004 року з'явилася у вестерні «Блуберрі» Жана Кунена. 2007 року виконала роль Софі в його ж фільмі «99 франків» за однойменним романом Фредеріка Бегбеде. 2009 року зіграла у трилері «Замкнене коло» Лорана Тюеля та у психологічному детективі «Белламі» Клода Шаброля.

2016 року виконала головну роль у мінісеріалі «Мата Харі» спільного виробництва Португалії, Росії та України.

У лютому 2024 року Джоканте звинуватила режисера Бенуа Жако у сексуальних домаганняхhttps://www.lemonde.fr/en/france/article/2024/02/08/under-the-guise-of-cinema-director-benoit-jacquot-set-up-a-predatory-system_6506274_7.html. У квітні того ж року у видавництві «Робер Лаффон» вийшла її автобіографічна книга «À corps ouvert», в якій вона розповіла, що від 5 до 11 років зазнавала сексуального насильства від власного батька, на якого заявила у 17-річному віці, і якого було засуджено до трьох років тюремного ув'язненняhttps://www.parismatch.com/people/vahina-giocante-victime-dinceste-il-ny-pas-de-plus-grande-epreuve-que-denvoyer-son-pere-en-taule-235724.

Особисте життя Джоканте має сина Ніно від музиканта Мартіна Гаме, якого народила у 20-річному віці. Пізніше у неї були стосунки з дизайнером Іто Морабіто (творцем бренду Ora-Ïto), коміком Ніколя Дювошелем та аерокосмічним інженером Франсуа Шопаромhttps://www.parismatch.com/People/Vahina-Giocante-tendre-baiser-et-decollete-a-Monaco-1813306.

Фільмографія

Музичні кліпи 2005 — «Comme elle se donne» (Жером Атталь) 2005 — «New York City» (Артур Аш) 2011 — «C'est moi le printemps» (Даніель Дарк) 2014 — «Où es-tu?» (Патрік Брюель) 2015 — «MC Daronne» (Le Meufisme)

Примітки

Посилання