Верхо́вний Архієпи́скоп Йо́сиф Сліпи́й (Йосип Іванович Сліпий, прізвище при народженні — Коберни́цький-Дичко́вський; , Заздрість — , Рим) — український церковний діяч, єпископ Української греко-католицької церкви, кардинал католицької церкви; з 1 листопада 1944 року — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, з 23 грудня 1963 року — Верховний Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви.
Життєпис
Ранні роки Йосиф Сліпий народився 17 лютого 1892 року в селі Заздрість, Теребовлянського повіту в багатодітній родині. Батько — Іван Коберницький-Сліпий, мати — Анастасія Дичковська. Дід мав сільське прізвисько «Сліпий»: за переданням, цей псевдонім походив від одного з предків, якого 1709 року московити осліпили за те, що він воював під Полтавою проти царя Петра І на боці гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла XII. Предки Й. Сліпого спродували товар, зокрема, на ринку в Бучачі, де їх ніхто не знавЗаздрість // .
У 1898—1901 роках навчався в початковій школі села Заздрість. З другого класу вивчав польську, німецьку мови. 1911 року з відзнакою закінчив Тернопільську українську гімназію, здобув атестат зрілості. Під час візитації Тернопільщини митрополит Андрей відвідав гімназію, де вперше побачив юного Й. Сліпого в церковному хорі гімназії. Юнак запам'ятався йому високим зростом (під 2 метри), могутнім, красивим басом. Фактично, митрополит взяв його під опіку.Хом'як О. Сліпий бачив церкву вільною… — С. 7.
Вступив до Львівської духовної семінарії 1911 року, де, зустрівшись з митрополитом Андреєм Шептицьким, молодий юнак спитав поради: «Чи бажання розпочати університетські студії може бути перешкодою до священства»? Глава УГКЦ розвіяв сумніви Йосифа: «Можна дуже добре користуватися наукою і навчанням в час служби Богові і це зовсім не є в контрасті з тайною священства». Як зазначає біограф Йосифа Сліпого — єпископ Іван Хома, — митрополит Андрей, бачачи природні обдарування Йосипа, посилає його на навчання до Інсбрука, в Австрію, та в богословську колегію «Канізіянум».Хома І. Йосиф Сліпий: отець та ісповідник Української мученицької Церкви. — Рим: Вид-во Салезіян. — Т-ва Святої Софії, 1992.
Церковна кар'єра Після повернення з ув'язнення в Росії митрополит Андрей 30 вересня 1917 року в Унівській лаврі висвятив Йосипа Сліпого на священника. У 1918 році в Інсбруці Сліпий захистив докторську дисертацію на тему «Поняття про вічне життя в євангелії св. Йоана» (); 1921 року — габілітаційну працю «Вчення візантійського патріарха Фотія про Святу Трійцю» ().
По недовгій душпастирській праці з 1922 року — професор догматики греко-католицької Львівської духовної семінарії, з 1926 року — її ректор. Організатор Богословського наукового товариства, з 1926 року — його незмінний голова: написав для нього статут, згуртував навколо себе науковців. З 1923 року — засновник, редактор квартальника «Богословія». Розбудовував у 1929 році за дорученням митрополита Андрея Шептицького семінарію. 14 квітня 1929 року став ректором Львівської Богословської академії, урочиста інавгурація відбулася 6 жовтня 1929 року.
Участь у світському й духовному житті З 1926 року — член кураторії Українського національного музею у Львові, з 1931 року — заступник голови Українського католицького союзу.
За наукові заслуги, активність у розбудові культурно-національного і релігійного життя в 1930 році його обрано дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.
З 1935 року — соборовий крилошанин, митрат, архідиякон Львівської митрополичої капітули.
Відбув низку наукових подорожей Західною Європою, до Святої землі, брав активну участь в унійних конгресах у Велеграді, Празі, Пінську, в 1936 році організував унійний з'їзд у Львові.
Період російської та німецько-нацистської окупацій 17 вересня 1939 року, відповідно до пакту Молотова — Ріббентропа західні землі України були приєднані до УРСР. Того ж дня митрополит Андрей Шептицький призначив екзархів на території СРСР і негайно звернувся до Святого Престолу з проханням про затвердження нових призначень. Через радянську окупацію Галичини контакти з Апостольською столицею були унеможливлені. Лише 22 грудня 1941 року, під час окупації України військами нацистської Німеччини, митрополит Шептицький отримав з Конгрегації східної церкви інформацію про те, що Папа Пій XII підтвердив призначення екзархів. Зокрема, згідно з декретом Святого Престолу, єпископ Йосиф Сліпий був призначений екзархом Великої України. Після арешту в квітні 1945 року, він, а також єпископ Миколай Чарнецький під час допитів свідчили, що до душпастирської території Йосифа Сліпого як екзарха, крім Великої України, належали також Кавказ та Крим; у документах Конгрегації ця інформація відсутня.
30 червня 1941 року Й. Сліпий підтримав Акт відновлення Української держави.
По смерті митрополита Андрея Шептицького 1 листопада 1944 року перебрав провід над Галицькою митрополією. Разом з іншими українськими католицькими владиками 11 квітня 1945 року заарештований радянською владою, під час слідства перебував у львівській тюрмі на ЛонцькогоАдамович О. На пошану пам'яті патріарха Йосифа Сліпого (до 125-річчя з дня його народження) / Олена Адамович // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. — 2018. — Т. 52, № 1. — С. 202—204.; засуджений на 8 років важких робіт. Рік по тому, під тиском подібних репресій, було здійснено «самоліквідацію» Української греко-католицької церкви.
Відкидаючи постійні радянські пропозиції переходу на православ'я (зокрема пост митрополита Київського РПЦ), був далі засуджений у 1953, 1957, 1962 роках. Відбув разом 18 років заслання у таборах Сибіру, Мордовії, зокрема в Потьмі (табори Дубравлаг), Красноярського краю.
Під час ув'язнення тривалий час хворів, неодноразово перебував на межі між життям та смертю. Під час одного з приступів був врятований колишнім капеланом литовських повстанців — «Лісових братів» (вколов пеніцилін).5-й канал, «Машина часу». — 2014. — 13 травня. — 23.45. Його взяли під захист вояки УПА.
За даними Миколи Посівнича, Й. Сліпий називав роки ув'язнення втраченими. Був пригнічений, бо найкращий період життя (з точки зору продуктивної праці) минув у товаристві кримінальників, вульгарних слідчих, наглядачів. Кілька разів йому ламали руки, ноги, мав купу хвороб, обморожені кінцівки.
Звільнення з російської неволі та геополітичні наслідки Останні наукові дослідження свідчать, що Йосипа Сліпого звільнено не в ході Карибської (Кубинської) кризи (два не пов'язані паралельні процеси), а в ході її розв'язання для досягнення ядерної розрядки і порятунку людства. Непохитна позиція Йосифа Сліпого щодо сповідування християнства, неприйняття радянською владою греко-католицької течії зробила українського митрополита необхідним елементом реального доказу президенту США католику Джону Кеннеді та Папі Івану XXIII серйозності намірів керівника СРСР Микити Хрущова щодо бажання ядерної розрядки в умовах таємних перемовинДослідження Р. І. Колядюка «Розкрито правду про роль глави УГКЦ Йосифа Сліпого у вирішенні Карибської кризи 60-х років». Наукова стаття [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]/ Інтернет-портал «Воля народу». Наслідком звільнення митрополита Й. Сліпого 12 січня 1963 року, на публічне прохання Ватикану, офіційно рішенням Верховної Ради СРСР у статусі ворога радянської держави, стало не лише відведення ядерних ракет з ряду територій, а головно — створення і підписання 5 серпня 1963 року в Москві міжнародного Договору про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою, який є чинним. Джону Кеннеді в ході ініційованих Папою таємних перемовин у Москві, які проводив американський журналіст Норман Казенс під виглядом інтерв'ю, потрібна була вагома гарантія намірів Хрущова дотримуватися слова в перемовинах про замирення. Папа Римський Іван XXIII віднайшов таку гарантію — звільнення ворога СРСР і, особистого ворога М.Хрущова – Й.Сліпого.
Кардинал страшенно дратував першого секретаря ЦК КПРС, в минулому керівника Радянської України (безпорадного щодо митрополита в очах Йосипа Сталіна Лаврентія Берії та інших партійних «босів»), бо за 18 років ув'язнення і знущань Й.Сліпий так і не погодився очолити РПЦ в Україні. Більш того, перебуваючи в ув'язненні, таємно здійснював пастирську місію в таборах атеїстів! Іншого варіанту як звільнення Й.Сліпого М.Хрущову не пропонували, бо такого високого рівня гарантій для президента США, є всі підстави вважати, не існувало. Звільнення Й.Сліпого, здійснилося не завдяки, а саме всупереч бажанню Хрущова, щоб продовжити зупинені президентом США перемовини про припинення ракентно-ядерного протистояння планетарного масштабу. І саме звільнення українського бранця запустило процес ядерної розрядки.
Неперевершений комунікатор Н.Казенс, ламаючи супротив М.Хрущова в люб'язному діалозі, майстерно ставив на одну шальку ваг звільнення українського митрополита, а на іншу, по наростаючій, в порядку «торгу» — низку можливостей:
1. Налагодження стосунків з Ватиканом (визнання комуністичного ладу) і зниження градусу ідеологічної конфронтації.
2. Приєднання ізольованого СРСР до міжнародного співробітництва, перш за все з країнами Заходу.
3. Налагодження добросусідських стосунків із США.
4. Договір про заборону ядерних випробувань.
5. Рух до вирішення питання розділеної Німеччини (і Західного Берліну).
6. Зміцнення ООН для запобігання анархії на світовій арені і новій світовій війні.
7. Завершення Холодної війни та гонки озброєнь.
У цей же час, за лаштунками цих перемовин, кардинал Йоганнес Віллебрандс, що очолював Секретаріат зі сприяння християнській єдності (PCPCU) під керівництвом кардинала Августина Беа, в контактах з урядом «СССР» звільнення архієпископа Й.Сліпого «ставив на шальку інших терезів»:
8. Присутність Російської православної церкви на Другому Ватиканському Соборі
9. Відкриття дипломатичних відносин із Ватиканом.
На волі після заслання Унаслідок численних публічних заходів впливових осіб, в тому числі 113 депутатів французького парламенту, зусиль 9 сенаторів США, що пропонували зробити звільнення Йосипа Сліпого справою ООН, з ініціативи папи-миротворця Івана XXIII напередодні Другого Вселенського Ватиканського собору, митрополита було звільнено з ув'язнення. Його першим запитанням по отриманні документа про свободу було: «А чи стала вільною Церква?»Патріарх від Бога. — Експрес. — 2012. — 16 лютого..
9 лютого 1963 року прибув до Риму, оселився у Ватикані. Папа Іван XXIII при зустрічі Й.Сліпого виходив за рамки протоколу на вшанування мученика, сповідника віри: встав і пішов на зустріч, й схилився і в такий спосіб, зігнутий, слухав митрополита, що впав на коліна зі словами подяки за звільнення.
Є, одначе, деякі підозри, що на заміну звільнення московськими комуністами Сліпого, Ватикан зі свого боку пішов на деякі прокомуністичні поступки, що особливо проявились уже в окремих угодовських рішеннях Другого Вселенського Ватиканського собору.
Тим не менш 11 жовтня митрополит Йосип на Вселенському соборі католицької церкви у Ватикані запропонував створити патріархат Української католицької церкви (що в добу Незалежності України і виходу з підпілля стала зватися УГКЦ).