Ва́льтер Ґра́йнер (; 29 жовтня 1935, , Юденбах, Тюрингія, Третій Рейх — 5 жовтня 2016) — німецький фізик, що працював у галузі теоретичної ядерної фізики і фізики важких іонів, автор багатотомного курсу теоретичної фізики.

Життєпис Вальтер Ґрайнер народився 29 жовтня 1935 рок у (тепер у складі общини Юденбах, район Зоннеберг, Тюрингія). У 1956 році він вступив до Франкфуртського університету імені Йоганна Вольфганга Гете, де вивчав фізику та математику, а у 1958 році закінчив його, здобувши ступінь бакалавра. У 1960 році Ґрайнер отримав ступінь магістра у Дармштадтській вищій технічній школі, захистивши кваліфікаційну роботу під назвою «Плазмові реактори».

У 1960—1962 роках Ґрайнер працював у Фрайбурзькому університеті. Там же у 1961 році він захистив дисертацію на тему «Ядерна поляризація в мюонних атомах» (), його науковим керівником був . У 1962—1964 роках Ґрайнер був співробітником Університету Меріленду обіймаючи посаду асистента. У 1964 році Ґрайнер прийняв пропозицію очолити кафедру теоретичної фізики Франкфуртського університету, і з січня 1965 року став професором цього університету. У 1965—1995 роках він був директором Інституту теоретичної фізики Франкфуртського університету, а у 2001—2002 роках — деканом фізичного факультету. У 2003 році, разом з , виступив співзасновником .

Наукові здобутки У 1960-х роках Вальтер Ґрайнер провадив дослідження, пов'язані з островами стабільності ізотопів надважких елементів, а також з кількісним описом властивостей надважких ядер. Отримані результати стали важливим внеском у фізику важких іонів, а також у роботи, пов'язані із синтезом нових елементів.

Низка його робіт була присвячена розвитку квантової електродинаміки сильних та надкритичних полів. Зокрема, він досліджував спонтанний розпад електрон-позитронного вакууму у надкритичних електричних полях, надважкі квазімолекули, дельта-електронну та позитронну емісію при зіткненнях важких іонів важких іонів.

Протягом останніх років життя його увага була прикута до дослідження гарячої та щільної ядерної матерії та можливого в ній фазового переходу, розширення таблиці Менделєєва у нових напрямах — дивність та антиматерія, створення щільних кластерів матерії та антиматерії.

Ґрайнер був автором понад 700 статей у наукових журналах, а також низки книг. Зокрема, його 14-томний курс теоретичної фізики, що виданий німецькою мовою й перекладений іншими мова й англійською у тому числі, став класичним підручником з ядерної фізики. Понад 40 його колишніх студентів очолили кафедри чи обійняли професорські посади у наукових закладах світу.

Нагороди, премії та почесні звання Медаль і премія Макса Борна (1974). Премія Отто Гана (1982). Почесний член (1989)A Társulat tiszteletbeli tagjai // Roland Eötvös Physical Society . Почесний член Румунської академії (1992). (1998). Офіцер Ордену Академічних пальм (1999). Член (2001). Почесний професор (2001). Премія Лізи Майтнер (2008). Почесний доктор Вітватерсрандського університету (1982), Пекінського університету (1990), Тель-Авівського університету (1900—1991), Університету Луї Пастера (1991), Бухарестського університету (1992), Дебреценського університету (1997), Нантського університету (2001), Національного автономного університету Мексики (2001), Санкт-Петербурзького державного університету (2002), Об'єднаного інституту ядерних досліджень (2003) та Інституту теоретичної фізики імені Н. Н. Боголюбова НАН України (2003).

Бібліографія

Курс теоретичної фізики Том 1: W. Greiner. , Harri Deutsch, 1974 (8-е видання — 2008). Том 2: W. Greiner. , Harri Deutsch, 1974 (8-е видання — 2008). Том 2a: W. Greiner, H. Stöcker. , Harri Deutsch, 1978 (3-е видання — 1987). Том 3: W. Greiner. , Harri Deutsch, 1975 (7-е видання — 2008). Том 3a: W. Greiner, J. Rafelski. , Harri Deutsch, 1984 (2-е видання — 1989). Том 4: W. Greiner. , Harri Deutsch, 1975 (6-е видання — 2005). Том 4a: W. Greiner. , Harri Deutsch, 1980. Том 5: W. Greiner, B. Müller. , Harri Deutsch, 1979 (4-е видання — 2005). Том 6: W. Greiner. , Harri Deutsch, 1981. Том 7: W. Greiner, J. Rafelski. , Harri Deutsch, 1984 (2-е видання — 1995). Том 7a: W. Greiner, J. Rafelski. , Harri Deutsch, 1993. Том 8: W. Greiner, B. Mueller. , Harri Deutsch, 1986 (2-е видання — 1995). Том 9: W. Greiner, L. Neise, H. Stöcker. , Harri Deutsch, 1984 (2-е видання — 1993). Том 10: W. Greiner, A. Schäfer. , Harri Deutsch, 1989, ISBN 3-87144-710-2. Том 11: W. Greiner, J. Maruhn. , Harri Deutsch, 1995.

Інші книги J. M. Eisenberg, W. Greiner. , North Holland, 1970. J. M. Eisenberg, W. Greiner. , North Holland, 1970. J. M. Eisenberg, W. Greiner. , North Holland, 1972. W. Greiner, B. Müller, J. Rafelski. , Springer, 1985, ISBN 978-3642822742.

Примітки

Посилання Walter Greiner's Theoretical Physics // onphysicsbooks.blogspot.com

Artikel FAZ zu Greiners 77. Geburtstag