Карл Бурдах (; 28 липня 1891, Хемніц — 30 грудня 1976, Фрайбург) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Життєпис Представник шанованої сім'ї лікарів і науковців. Син королівського саксонського таємного радника юстиції Вальтера Бурдаха (1856—1937). 1 квітня 1912 року вступив в Саксонську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З жовтня 1937 року — начальник відділу запасних частин Імперського військового міністерства. З 25 вересня 1939 року — командир 194-го артилерійського полку. З 1 квітня 1940 року — артилерійський командир. З червня 1941 року — командир групи «Бурдах», з 6 серпня 1941 по 10 березня 1943 року — 251-ї піхотної дивізії, з 10 лютого по 8 червня 1943 року — 27-го армійського корпусу, з 7 вересня 1943 по 1 квітня 1944 року — 11-ї піхотної дивізії. 23 червня 1944 року направлений в групу армій «Північна Україна» для особливих артилерійських завдань. На початку липня призначений заступником вищого артилерійського командира 311, а 28 липня сам став командиром. 6 вересня відправлений в резерв, а в кінці місяця був призначений командиром 309-ї артилерійської дивізії особливого призначення. 17 квітня 1945 року взятий в полон американськими військами. 20 грудня 1947 року звільнений.

Звання

Фанен-юнкер (1 квітня 1912) Єфрейтор (25 травня 1912) Унтерофіцер (8 серпня 1912) Фенріх (12 листопада 1912) Лейтенант (14 серпня 1913; патент від 19 серпня 1911) Оберлейтенант (27 січня 1917) Гауптман (1 листопада 1923) Майор (1 квітня 1932) Оберстлейтенант (1 жовтня 1934) Оберст (1 квітня 1937) Генерал-майор (1 червня 1941) Генерал-лейтенант (1 листопада 1942)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (29 квітня 1918) — за заслуги під час операції «Міхаель». Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни з мечами (18 грудня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го класу (18 років; 15 травня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно. 1-го класу (25 років; 2 квітня 1937) Почесний знак Німецького Червоного Хреста 2-го ступеня (20 квітня 1939) Застібка до Залізного хреста 2-го (18 січня 1940) 1-го класу (24 січня 1940) Німецький хрест в золоті (26 грудня 1941) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (16 липня 1942) Відзначений у Вермахтберіхт (26 січня 1944) Лицарський хрест Залізного хреста (23 лютого 1944)

Література

Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendaten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: v.Blanckensee–v.Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, S. 371—373. Wolf Keilig: Die Generale des Heeres. Podzun-Pallas-Verlag, 1983, S. 56. Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945, Biblio Verlag, Osnabrück, 1993.

Примітки