Прекрасна епохаПромислова революція Колоніальні імперії Національно-визвольні рухиРобітничий рух Геополітична ситуація У Російській імперії царює імператор Микола II (до 1917). Росії належить більша частина України, значна частина Польщі, Бессарабія, Закавказзя, Фінляндія, Бухарське ханство, Хівинське ханство. Україну розділено між двома державами — Королівство Галичини та Володимирії належить Австро-Угорщині, Правобережжя, Лівобережжя та Крим — Російській імперії.
В Османській імперії править султан Абдул-Гамід II (до 1909). Під владою османів перебувають Близький Схід, Середземноморське узбережжя Північної Африки частина Балкан, автономна Болгарія.
В Австро-Угорщині володарює Франц-Йосиф I (до 1916). Імперія охоплює, крім австрійських та угорських земель, Хорватію, Трансильванію, Богемію та Галичину. В Німецькій імперії править Вільгельм II (до 1918). Імперія має колонії в Африці та в Тихому океані.
Третя французька республіка має колонії в Алжирі, Карибському басейні, Південній Америці; в Індокитаї. Королівство Іспанія очолює Альфонс XIII (до 1931). Король Португалії — Карлуш I (до 1908). Португалія має володіння в Африці, Індії, Індійському океані й Індонезії.
У Великій Британії править Едуард VII (до 1910). Британська імперія має колонії в Північній Америці, на Карибах, в Африці, в Тихоокеанії та в Індостані. Королівство Нідерланди очолює королева Вільгельміна (до 1948). У Данії на троні Фредерік VIII (до 1912), король Норвегії — Гокон VII (до 1957), помер король Швеції Оскар II, його змінив Густав V (до 1950), на троні Королівства Італія сидить Віктор-Емануїл III (до 1943).
Посаду президента США утримує за собою Теодор Рузвельт. Територію на півночі північноамериканського континенту займає Канадська конфедерація (домініон Великої Британії), територія на півдні континенту належить Мексиці.
В Ірані при владі Каджари. Владу над Індостаном та Бірмою утримує Британська корона, над В'єтнамом, Лаосом і Камбоджею — Франція. У Сіамі править династія Чакрі. У Китаї володарює Династія Цін. У Японії триває період Мейдзі, Корейська імперія стала протекторатом Японії.
Події В Україні
У Києві відкрився театр Миколи Садовського. Засновано Київський Фребелівський інститут для підготовки виховательок. У Харкові відкрилася фармацевтична компанія «Геленіка». У Львові організовано Товариство святого Рафаїла для охорони руських емігрантів з Галичини і Буковини. У Херсоні відкрилася залізнична станція.
У світовій політиці У березні в Румунії сплахнуло селянське повстання. 11 березня від руки вбивці анархіста загинув прем'єр-міністр Болгарії Димитр Петков. 17 липня у Петербурзі підписано Російсько-японську угоду. З 13 по 19 травня проходив V з'їзд РСДРП. Стартували південноамериканські дредноутні перегони. 15 червня почалася Друга Гаазька конференція. 26 червня більшовики вчинили наліт на банк у Тифлісі. 1 липня Колонія Оранжевої Річки отримала незалежніть як Оранжева Вільна Держава. 31 серпня підписано англо-російську угоду. Тимчасово припинилася Велика гра, сформовано Антанту. Нова Зеландія та Ньюфаундленд стали британськими домініонами. 16 листопада Оклахому проголошено 46-им штатом США. 16 грудня почалася кругосвітня подорож Великого білого флоту. 17 грудня Уг'єн Вангчук став королем Бутану.
У Боснії створено партії: сербами — Сербська народна організація. Її основними вимогами була повна автономія Боснії і Герцеговини й демократичні перетворення в краю. мусульнами — Мусульманська народна організація. Вона спрямовувала свої зусилля на здобуття церковно-освітньої автономії для мусульманського населення. З виникненнями цих двох партій відновилася співпраця між сербами і мусульманами на ґрунті протидії можливій австро-угорській анексії Боснії та Герцеговини. хорватами — Хорватське народне об'єднання (1907—1908), відстоювало хорватські національні інтереси, залишаючись лояльним до уряду австро-угорської влади.
У суспільному житті
Засновано шведську машинобудівну компанію SKF. Компанія Henkel почала рекламувати Persil. Відкрився Гамбурзький зоопарк, перший, де для тварин було створено близькі до природних умови. Отримано патент на трафаретний друк. The Hoover Company у США почала виробляти пилососи. Впроваджено поцес створення кольорових фотографій автохром. В Луїзіані прийнято закон, який запроваджував примусову стерилізацію. Тифозну Мері ідентифіковано як безсимптомного носія тифу. У Лондоні з'явилися таксі з таксометрами. В Уругваї скасовано смертну кару.
У науці
Герман Еміль Фішер синтезував штучний пептид, продемонтрувавши, що амінокислоти в білках сполучені пептидними зв'язками. Герман Штаудінгер синтезував бета-лактам. Жорж Юрбен відкрив Лютецій. Альберт Ейнштейн запропонував принцип еквівалентності й, спираючись на нього, пояснив червоне гравітаційне зміщення. Пауль Ерліх розробив хімотерапію для лікування сонної хвороби.
Нобелівська премія з фізики: Альберт Абрахам Майкельсон, «За створення точних оптичних інструментів і спектроскопічних і метрологічних досліджень, виконаних з їхньою допомогою». з хімії: Едуард Бюхнер, «За проведену науково-дослідну роботу з біологічної хімії і відкриття позаклітинної ферментації» з медицини та фізіології: Шарль Луї Альфонс Лаверан, «За дослідження ролі найпростіших у виникненні захворювань» з літератури: Редьярд Кіплінг, «За спостережливість, яскраву фантазію, зрілість ідей та видатний талант оповідача» премія миру: Луї Рено як професор міжнародного права у Сорбонні, та Ернесто Теодоро Монета як президент Ломбардської ліги миру
У мистецтві
Побачив світ роман Джозефа Конрада «Таємний агент». Анрі Бергсон надрукував книгу «Творча еволюція». Пабло Пікассо написав картину «Авіньйонські дівиці».
У спорті
Засновано футбольний клуб Аль-Аглі (Каїр) та спортивний клуб Фенербахче. Француз Арно Массі став першим заморським чемпіоном Британії з гольфу. Австралієць Норман Брукс став першим заморським вімблдонським чемпіоном.
Аварії й катастрофи
12 лютого — Американський пасажирський пароплав Ларчмонт (Larchmont) затонув біля острова Лонг-Айленд. Загинуло 183 осіб. 21 лютого — Англійський пасажирський пароплав Берлін (Berlin) розламався навпіл і затонув після удару об пірс у гавані Хук-ван-Холланд. Загинуло 142 осіб. 24 лютого — Австро-угорський пароплав Імператрікс (lmperatrix) розбився на скелях біля (Cape of Crete). Загинуло 137 осіб. 12 березня — Французький броненосець Єна (Jena) вибухнув у сухому доку Тулону. Убито 120 осіб. 10 липня — в кратері вулкану Аск'я, Ісландія затонули німецький геолог Вальтер фон Кнебель та його друг і художник Макс Рудлофф. Їх тіла ніколи не були віднайдені. 26 листопада — Турецький пароплав Каптан (Kaptan) затонув у Північному морі під час шторму. Загинуло 110 осіб.
Народились Дивись також :Категорія:Народились 1907 12 січня — Корольов Сергій Павлович, український вчений і конструктор (пом. 1966) 17 січня — Григорій Китастий, видатний діяч української музичної культури 23 січня — Юкава Хідекі, японський фізик 28 січня — Ремесло Василь Миколайович, український селекціонер 13 березня — Людвіг Бірман, німецький астроном 14 квітня — Франсуа Дювальє, президент-диктатор Гаїті (1957-71 рр.) 29 квітня — Фред Циннеманн, американський кінорежисер австрійського походження 12 травня — Кетрін Гепберн, американська акторка 13 травня — Дафна дю Морьє, англійська письменниця 22 травня — Лоуренс Олів'є, англійський актор 26 травня — Джон Вейн, американський кіноактор 30 червня — Роман Шухевич, голова Організації Українських Націоналістів, головнокомандувач УПА 1 липня — Варлам Шаламов, російський письменник 7 липня — Роберт Гайнлайн, американський письменник-фантаст 30 липня — Роман Руденко, генеральний прокурор СРСР (з 1953 р.) 30 серпня — Джон Моклі, американський інженер 11 вересня — Олександр Богородський, український радянський астроном 18 вересня — Едвін Маттісон Макміллан, американський фізик 15 жовтня — Оскар Німеєр, бразильський архітектор, забудовник столиці країни Бразиліа 16 жовтня — Григоренко Петро Григорович, український генерал-майор, правозахисник, дисидент 14 листопада — Астрід Ліндґрен, шведська письменниця 28 листопада — Альберто Моравіа, італійський письменник 15 грудня — Оскар Німеєр, бразильський архітектор
Померли Дивись також :Категорія:Померли 1907
2 лютого — Менделєєв Дмитро Іванович, російський хімік 10 серпня —Марко Вовчок, українська письменниця, поетеса 15 вересня — Іван Карпенко-Карий, український письменник, драматург 16 грудня — Асаї Тю, японський художник. 23 грудня — П'єр Жюль Сезар Жансен, французький астроном, який першим знайшов новий хімічний елемент гелій на Сонці
Див. також
1907 в кіно