Томашівський Степан Теодорович

Степан Теодорович Томашівський (9 січня 1875, Купновичі — 21 грудня 1930, Краків) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (з 1899), його голова у 1913–1915. Автор низки праць з історії української державності.

Біографія

До загальної школи та гімназії ходив у Самборі, де 1895 склав іспит зрілості. Університетські студії, перервані однорічною військовою службою в 1898/1899, відбував на філософському та правничому факультетах Львівського університету (учень М. Грушевського й Л. Фінкеля), навчання на яких закінчив 1900-го.

У 1900—1910 вчителював у гімназіях Бережан і Львова, з 1910 — доцент історії Австрії у Львівському університеті. У 1914—1918 — член Бойової Управи Легіону Українських Січових Стрільців.

1919-го — радник делегації ЗУНР на мирній конференції в Парижі.

Організатор Українського національного комітету в Парижі у 1919. 19 грудня 1919 видав декларацію, якою оголосив себе «представником і оборонцем національних інтересів України перед політичним світом», заявив, що УНК … уважає повне воскресення України в етнографічних кордонах, з'єдинених з сильною Росією в федерації.В. Сергійчук. Симон Петлюра. — К.: Україна, 2004. — 448 с. — С. 256. — ISBN 966-524-149-4

1920-го — голова дипломатичної місії ЗУНР в Лондоні. 14 травня 1920 в Лондоні Представник ЗУНР у Парижі С. Томашівський у порозумінні з Є. Петрушевичем подав головам союзних держав меморіал про потребу утворення нейтральної незалежної західноукраїнської держави — Галицької Республіки (Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Закарпатська Русь і Лемківщина).

1921—1925 — у Берліні, 1926-го вчителював у Львові, з 1928 — доцент історії України у Краківському Університеті.

Доробок Наукова діяльність Томашівського була найбільше пов'язана з НТШ, у виданнях якого він умістив більшість своїх наукових праць; був редактором ЗНТШ (116 — 124 тт.) і урядуючим головою НТШ у 1913 — 15.

Наукові дослідження Томашівського присвячені головним чином Хмельниччині й Мазепинській добі. Він виконав велику роботу в архівах Львова, Кракова, Відня, Будапешту і Ватикану.

Важливіші археографічні публікації: «Акти про народні рухи й руські соймики у Галичині 1648 — 51 pp.» («Жерела до історії України-Руси», т. IV — VI, 1898 — 1902 — 1913); «Ватиканські матеріали до історії України, т. І. Донесення римських нунціїв про Україну 1648 — 1657» (там само, т. XVI, 1919); матеріали з польських і австрійських архівів до історії мазепинської доби (в ЗНТШ).

На перших працях Томашівського позначився вплив Грушевського: «Матеріали до історії Хмельниччини», ЗНТШ, т. 14, 1896; «Народні рухи в Галицькій Русі 1648 p.», ЗНТШ, т. 23 — 24, 1898, лежали ще в площині народницьких ідей тогочасної історіографії.

Дальші студії Т., зокрема, присвячені Мазепинській добі, поставили перед ним проблему державницького чинника в українському історичному процесі («Словацький висланник на Україні 1708 — 09», «Наук. Збірник, присвячений М. Грушевському», 1906; «Угорщина і Польща на початку 18 ст.», ЗНТШ, т. 83 — 86, 1908; «Із записок Каролінців про 1708 — 09 p.», ЗНТШ, т. 92, 1909; «Листи Петра В. до А. М. Сєнявського», там же; «Мазепа і австрійська політика», там же; «Причинки до історії Мазепинщини», Л., 1910 та ін.).

Вплив нових ідей позначився також на пізніших студіях з історії Хмельниччини («Один момент під Зборовом 1649 p.», ЗНТШ, т. 107 — 108, 1913; «Між Пилявцями і Замостям», «Жерела до історії України-Руси» VI, 1913; «До історії перелому Хмельниччини». «Ювілейний Збірник ВУАН на пошану Д. Багалія», К. 1927). Але щойно досліди в царині українського середньовіччя дали змогу Томашівському ширше розгорнути картину українського історичного процесу й забезпечили йому, поряд з В. Липинським, провідне місце в українській державницькій історіографії.

1919 р. вийшла у Львові праця Томашівського «Українська історія. Старинні і середні віки», в якій він дав державницьку синтезу історії України княжої й литовсько-польської доби. Характерною особливістю його концепції було те, що він виділяв роль західноукраїнських земель, вважаючи Галицько-Волинську державу першою національною українською державою. Цей перехід з народницьких позицій на позиції державницькі поглиблював ідейно-політичні (зокрема на гал. ґрунті) й особисті розходження між ним і Грушевським, що врешті призвело до розриву між ними (виступи Томашівського в пресі, його опозиція в рамках НТШ 1913).

Праці з історії української державності були тісно пов'язані з його студіями над історією Української Церкви. Він мав на увазі дати ширшу працю й збирав для неї матеріали, але встиг підготувати лише дві більші наукові статті: «Предтеча Ізидора. Петро Акерович, незнаний митрополит руський (1241—1245)» (опубліковано в «Записки Чина св. Василія Великого», т. II, 1927, С. 221—313) і «Вступ до історії Церкви на Україні» (там само, т. IV, 1932, С. 1—160).

Важливе значення мають його досліди над Закарпаттям, зокрема «Етнографічна карта Угорської Руси» (1910), видана Російською Академією Наук, де вперше науково представлено складні етнографічні відносини Закарпаття.

Томашівський приділяв значну увагу публіцистиці, головним чином у 1920-х pp. Він був редактором «Українського Слова» і «Літопису політики, письменства й мистецтва» (Берлін, 1924) й «Політики» (Л. 1925 — 26), був співробітником «ЛНВ» та «Нової Зорі» (підтримував її консервативний напрям) тощо. Окремими виданням вийшла його збірка: «Під колесами історії». (Берлін, 1922), «Про ідеї, героїв і політику» (Л. 1929); «Десять літ українського питання в Польщі» (Л. 1929).

Бібліографія 1896 рік Матеріали до Історії Хмельниччини // Записки НТШ. — Львів. — 1896. — Т. 14. — С. 1–14. Огляд часописей за р. 1895. Часописи видавані на Україні російській // Записки НТШ. — Львів, 1896. — Т. 13. — Наукова хроніка. — С. 1–2. Записки императорского Харковсхого университета // Записки НТШ. — Львів, 1896. — Т. 13. — Наукова хроніка. — С. 2–6. [Рецензія на:] Dr. Max Gumplowicz. Bischof Balduin Gallus von Kruszwica, Polens, erster lateinischer Chronist // Sitzungsberichte der philosophisch-historischen Classe der Academie der Wissenschaften, 1895.— 36 s. // Записки НТШ. — Львів, 1896. — Т. 13. — Бібліографія. — С. 5–6. Ученые записки имп. Казанского университета // Записки НТШ. — Львів, 1896. — Т. 14. — Наукова хроніка. — С. 5–6. Ученые записки имп. Юрьевского университета // Записки НТШ. — Львів, 1896. — Т. 14. — Наукова хроніка. — С. 6–8. Przewodnik Naukowy і Literacki // Записки НТШ. — Львів, 1896. — Т. 14. — Наукова хроніка. — С. 25–26. [Рецензія на:] Фотинский О. Иоанн Красовский, униатский архиепископ полоцкий и луцкий. — Почаев, 1894. 911 с. // Записки НТШ. — Львів, 1896. — Т. 14. — Бібліографія. — С. 24–25.

1897 рік Самуіл Казимир Кушевич, райця львівський і його записна книжка // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 15. — С. 1–24. Образок з львівського життя в середині XVII в. // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 19. — Miscellanea. — С. 11–14. Податкові ухвали за Казимира Ягайловича в Польщі // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 19. — С. 1–70. [Рец. на:] Отчет императорской публичной библиотеки за 1893 г. — СПб., 1896 // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 15. — Бібліографія. — С. 51–52. Огляд часописей за р. 1896. Часописи українсько-руські. Зоря // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 16. — Наукова хроніка. — С. 1–7. [Рец. на:] Заневич Іван. Скасування панщини в Галичині. Причинок до історії суспільного життя і суспільних поглядів 1830—1848 р. Перша половина. —Львів, 1896 // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 16. — Бібліографія. — С. 15–25. [Рец. на:] Фотинский О. Л. Краткое описание предметов древности, пожертвованных в Волынское епархиальное древнехранилище по июль 1893 г. — Почаев, 1893. — 59 с.; його ж. Краткое описание памятников древности, поступивших в Волынское епархиальное древнехранилище (с июля 1893 г. по 1 августа 1894 г.). — Почаев, 1894. — Вып. 2. — 71 с. // Записки НТШ. — Львів, 1897.— Т. 16. — Бібліографія. — С. 33–34. [Рец. на:] Известия Таврической ученой архивной комиссии № 25, 26. — Симферополь, 1896—1897. — 165 с. // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 17. — Бібліографія. — С. 50. [Рец. на:] Pawinski Adolf. Sejmiki ziemskie. Poczatek ich і rozwoj az do ustalenia udzialu poslow ziemskich w ustawodawstwie sejmu walnego, 1374—1505. — Warszawa, 1895 // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 18. — Бібліографія. — С. 9–16. [Рец. на:] Dr. Antoni J. Kobiety na dworze czyhrynskim // Biblioleka Warszawska, 1893. — Cz. III, IV; Chmielnicki w Czyhrynie // Przeglad Polski. —1896. — Cz. III // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 18. — Бібліографія. — С. 20–24. Огляд часописей за р. 1895. Часописи видавані на Україні російській. Університетські вісті (київські) // Записки імператорського харківського університету // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 19. — Наукова хроніка. — С. 1–2. Труды Киевской духовной академии // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 19. — Наукова хроніка. — С. 2–4. [Рец. на:] L. Dr. Kubala. Szkice historyczne. Serya pierwsza і druga. — Wyd. trzecie. — Krakow, 1896 // Записки НТШ. — Львів. 1897. — Т. 19. — Бібліографія. — С. 27–31. [Рец. на:] Записки императорского Одесского общества истории и древностей. — Одесса. 1896. — Т. 19 // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 19. — Бібліографія. — С. 42–43. Ученые записки Казанского университета (12 кн.) // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 20. — Наукова хроніка. — С. 3. Этнографическое обозрение (год издания — 8) // Живая старина; Biblioteka Warszawska; Przegląd Polski; Przegląd Powszechny; Przegląd Naukowy i Literacki // Записки НТШ. — Львів, 1897. — Т. 20. — Наукова хроніка. — С. 19–27.

1898 рік З життя галицько-руських соймиків 1648—1649 рр. // Жерела до історії України-Русі (Матеріяли до історії Галичини. — Т. 1). — Львів, 1898. — Т. 4. — С. 1–36. Матеріяли до історії Галичини. — Т. 1: Акти з р. 1648—1649 // Жерела до історії України-Русі. — Львів, 1898. — Т. 4. — 411 с. Перший зазивний лист Хмельницького // Записки НТШ. — Львів, 1898. — Т. 23–24. — С. 1–9. Народні рухи в Галицькій Русі 1648 р. // Записки НТШ. — Львів, 1898. — Т. 23–24. — 138 с. [Рец. на:] Чечулин Н. Д. Внешняя политика России в начале царствования Екатерины II, 1762—1774. — СПб., 1896 // Записки НТШ. — Львів, 1898. — Т. 21. —Бібліографія. — С. 23–24. [Рец. на:] Записки императорского Одесского общества истории и древностей.— 1897. — Т. 20 // Записки НТШ. — Львів, 1898. — Т. 22. — Бібліографія. — С. 7–8. [Рец. на:] Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алепским / Перевод с арабского Г. Муркоса. — Вып. первый. — Москва, 1896 // Записки НТШ. — Львів, 1898. — Т. 23–24. — Бібліографія. — С. 9–12. [Рец. на:] Богдан Хмельницький до часу повстання проти Польщі. — Львів, 1897. — Кн. 3 // Записки НТШ. — Львів, 1898. — Т. 23–24. — Бібліографія. — С. 13–15. Університетські вісті (київські) // Записки НТШ. — Львів, 1898. — Т. 25. — Наукова хроніка. — С. 9.

1900 рік Незвісний лист Мазепи до міста Львова // Записки НТШ. — Львів, 1900. — Т. 37. — С. 7–8. Огляд часописей за р. 1898. Часописи видавані поза Україною. Варшавські університетські вісті. — 1898. — Т. I—IX // Записки НТШ. — Львів, 1900. — Т. 33. — Наукова хроніка. — С. 34. Богословский вестник // Записки НТШ. — Львів, 1900. — Т. 33. — Наукова хроніка. — С. 34–35. Ateneum, Biblioteka Warszawska, Przewodnik Naukowy i Literacki // Записки НТШ. — Львів, 1900. — Т. 33. — Наукова хроніка. — С. 44–46. Огляд часописей за р. 1899. Часописи українсько-руські // Записки НТШ. — Львів, 1900. — Т. 34. — Наукова хроніка. — С. 1–8. [Рец. на:] Dabkowski Przemyslaw. Zemstwa, okup i pokora na Rusi Halickiej w wieku XV і pierwszej polowie wieku XVI. — Lwow, 1898. — 55 s. // Записки НТШ. — Львів. 1900. — Т. 34. — Бібліографія. — С. 18–19.