Рома́нів — село в Україні, у Бібрській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 900 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада. Через село проходить автомобільна дорога місцевого значення С141211 Старе Село — Коцурів — Затемне, а також автошлях Р 84 — Бібрка-Бурштин - автомобільний шлях регіонального значення у Львівській та Івано-Франківській областях.

Історія Перша писемна згадка про село сягає 1410 рокуСмерека Б. Старосільська маєтність у Львівській землі: територія і населення у XVI—XVIII ст. // Острозька давнина. Острог, 2018. Вип. 6. С. 248, хоча археологічні знахідки епохи мезоліту (середньої кам'яної доби) та ХІІІ—XIV ст. в місцевості Камінна (Лиса) Гора засвідчують, що поселення були тут у більш давні часи.

Дідичами села Романова, яке за часів польського панування адміністративно належало до складу Львівської землі Руського воєводства, з кінця XIV ст. були руські шляхтичі Романовські — нащадки першого відомого його власника Івана-Гліба Дядьковича з Романова гербу Шалава.Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 252. () по лінії його сина Миколая Романовського. Також Каспер Несецький вважав Івана-Гліба Дядьковича представником роду Свірзьких гербу Шалава.Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności …  — T. 4. — S. 252.

Романовські по мечу володіли селом до 1488 року, по кужелю - до 1649. Після шлюбу Беати Романовської з Пйотром Гербуртом, званим Одновським, село Романів (разом з Підгородищем та Городиславичами) перейшло у власність ГербуртівСмерека Б. Старосільська маєтність у Львівській землі: територія і населення у XVI—XVIII ст. // Острозька давнина. Острог, 2018. Вип. 6. С. 244.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі, село залишалось у володінні Пйотра ОдновськогоZródla dziejowe. T. XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s..

1555 року село перейшло від Миколая Гербурта з Однова і Фельштина — сина Беати Романівської, за заповітом до сестрениці Анни зі Стоянців Чурило, яка близько 1547 року вийшла за любомльського старосту, охмістра королеви Варвари Радзивілл Станіслава Мацейовського. У 1563 році вона отримала дозвіл на заснування на місці села однойменного містаKowalska H. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (zm. 1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/1, zeszyt 80. — S. 71. . Надалі Романовом володіли Сенявські: в другій половині XVI ст. — руський воєвода Ієронім, в середині XVII ст. — його правнук, львівський староста Адам-Ієронім. Романів належав до маєтності, куди входили також Городиславичі, Підгородище, Селиська, Підсоснів, Пліхів та ГерманівСмерека Б. Старосільська маєтність у Львівській землі: територія і населення у XVI—XVIII ст. // Острозька давнина. Острог, 2018. Вип. 6. С. 245.

У 1854 — 1918 рр. у складі Бібрського повіту (Австро-Угорщина).

У 1918 році в селі з числа місцевих мешканців була сформована Залізна сотня — понад 110 стрільців, за винятком частини старшинського складу (наприклад, командир сотні у травні 1919 року — Яремич з Коломиї) та входила до складу 3-го куреня 24-го піхотного полку Українських Січових стрільців. Залізна романівська сотня брала участь у бойових діях від 22 листопада 1918 року і у первісному варіанті існувала принаймні до кінця травня 1919 року.

У 2010 році мешканці відсвяткували 600-річчя села.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Бібрської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перемишлянського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.

Біля села розташований Романівський ландшафтний заказник і найвища вершина Подільської височини — гора Камула.

Боротьба ОУН- УПА проти комунізму. 13 листопада 1945 року в лісі біля села Романів перебував підрозділ УПА підкомандуванням «Шугая».

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська900100%

Церква

Мурований храм св. Архистратига Михаїла, збудований у 1813 р. (УГКЦ). Церква внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 2341-М. У 2013 парафія Святого архистратига Михаїла у с. Романів Бібрського деканату УГКЦ урочисто відзначила 200-ліття побудови храму.

Мурований храм св. Архистратига Михаїла (УПЦ КП) У квітні 2015 року громада Свято-Михайлівської церкви УАПЦ ухвалила рішення перейти до УПЦ КППарафії вікарного деканату Предстоятеля УАПЦ, очолюваного протоієреєм Ігорем Курпітою — членом Патріаршої Ради УАПЦ, ввійшли до складу Львівської єпархії...

Відомі люди

У Романові народилися філолог-славіст Олекса Горбач (1918—1997) живописець, графік, бандурист Юрій Сінгалевич (*1911 — †1947) схимомонах Студійського уставу УГКЦ Теодор (Теодосій) Цибрівський (*1899 — †1972) — 1984 року отримав звання «Праведник народів світу» за порятунок вісімнадцяти євреїв у приміщеннях взуттєвої фабрики «Солід» у Львові в період Голокосту правник, український громадський діяч Діонісій Кулачковський (*1840— †1918) Ярослав Свищ (* 1981) — український спортсмен і тренер. польський науковець, соціолог і економіст, почесний громадянин Львова Юзеф Супінський (*1804— †1893) відомою особою з Романова є Іванко Сушик — герой Грюнвальдської битви (1410 р.). Остап Чучкевич — український військовий та політичний діяч, член ОУН, командир 14-ї роти 29-го полку дивізії «Галичина».

Пов'язані з Романовом

Казімеж Ахт-Тарловський (1859—1912) — польський лісівник. До 1883 року проходив практику у Романові. Юрій Третяк (1894–1960) — український вчений-лісівник. У період з 1925 р. по 1940 р. працював лісовпорядником та лісничим у місцевих приватних лісах графа Потоцького.

Село в 1904 р. відвідав великий письменник і поет Іван Франко. В центрі села є пам'ятник Каменяреві, а також на сільській бібліотеці розміщена пам'ятна дошка.

Примітки

Джерела Горбач О. Шлях зі Сходу на Захід. Спогади.— Львів: Інститут  українознавства НАН України, 1998. — 373 с.  Горбач О. Хроніка села Романів. — Торонто, 1964 Горбач О. Розділ з хроніки одного галицького села. — Торонто: Гомін України, 1964—1965. — № 12. Підлужний М. І. Романів у минулому. — Бережани, 1957 Лаба В. Історія села Романів від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 1997. Драк Микола. Історія села Романів. — Романів — Пустомити — Львів, 1964. Королик Андрій. «Залізна сотня», зформована з селян Романова, в боях за Львів у 1918 і 1919 роках / збірник М. Влах. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села''. — Чикаго, 1970. . — S. 722.