Сели́ська — село в Україні, у Бібрській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 311 осіб. Орган місцевого самоврядування — Романівська сільська рада.

Історія Перша писемна згадка про село датується 6 червня 1455 рокуСмерека Б. В. Старосільська маєтність у Львівській землі… — С. 248..

За шематизмом 1763—1765 років Селиська належали до Старосільського ключа. За списками 1763 року в селі мешкало 220 греко-католиків та 22 римо-католикиСмерека Б. В. Старосільська маєтність у Львівській землі… — С. 260..

У жовтні 1930 року село постраждало від пацифікації, яку проводила польська влада. На село було накладено контрибуцію та побито багато селян. Капралом 14-го полку уланів Язловецьких Владиславом Родзінським, пострілом з карабіну було вбито українця Дмитра Підгірного, що втікав разом з іншими від переслідування карної експедиції.

У 1943—1944 роках, під час окупації краю військами Вермахту, ляндкомісар в Ходорові видав наказ до солтисів громад, щоб вони подали список остарбайтерів, що втекли з Німеччини й повернулися додому, а також дезертирів з Баудінсту та дивізії СС «Галичина» аби вони зголосились до ляндкомісаріату для отримання «кенкарти» (посвідка на проживання). Не оминув той наказ й Селиська і 6 січня 1944 року німецька жандармерія спільно з українською поліцією наскочили на село з метою виявлення дезертирів та відправки їх до лав дивізії. Заарештували двох хлопців, але шляхом до Бібрки їх визволили повстанці. Більше окупаційна влада таких наскоків не провадила.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Бібрської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перемишлянського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.

Закінчення війни та діяльність УПА (1944—1953) 15 червня 1944 року розвідувальний загін, що складався з радянських партизанів та вояків польської самооборони полонила чотирьох місцевих селян, що працювали у полі поблизу лісу. Після допиту їх було страчено і того ж дня упівцями виявлено їх понівечені тіла. Місцеве лісництво було спалене. Відділ УПА чисельністю близько 130 осіб провів на терені того лісу розвідку і у так званому, Чорному лісі, що біля села Копані виявлено табір радянських партизанів чисельністю близько 200 осіб. Спостережний пункт, що розташовувався поблизу їх бункерів було знищено. Тоді ж решта радянських партизанів відкрила сильний вогонь по відділу УПА з 57 важких кулеметів та гранатометів. З огляду на дуже мале поле огляду стрільців, в бою, що тривав 15 хвилин, відділ відступив. Партизани втратили 20 вояків вбитими та багато поранених. Втрати упівців: п'ятеро поранених, один вбитий та один зник безвісти.

29—31 серпня 1944 року в лісі, неподалік села, перебувала сотня УПА окремого призначення «Сіроманці».

13 травня 1945 року на території села перебувала чота «Довбні» з сотні УПА «Свободи». Командир повстанців провів мітинг, на якому були присутні близько 60 місцевих жителівРоманюк М. Сотня УПА «Свободи» // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 97—124..

Пам'ятки, визначні місця Дерев'яна церква Перенесення мощів святого Миколая (ПЦУ), збудована у 1860 році. Збудований з дерева храм тридільний у плані, одноверхий. Стоїть на високому фундаменті. Вівтарем орієнтований на схід, до якого з півночі примикає мурована ризниця. Зруб нави ширший від бічних. Восьмерик над навою завершується шатровим верхом із ліхтарем, оббитими бляхою. Ліхтарі розташовані також і на гребенях дахів вівтарної частини і бабинця. До бабинця із заходу прибудований ґанок, у якому розміщені два входи. Оточена церква широким піддашшям навколо, оперте на кронштейни. Під опасанням відкритий зруб, а стіни вище покриті ґонтом. Це додає значної окраси церковці. Вікна виглядають автентичними — прямокутної форми і розміщені в один ряд. На південний-захід від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця з відкритим нижнім ярусом, накрита шатровим верхом. Церква внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1470-м. Належить до Перемишлянського деканату, Львівської єпархії УАПЦ. Мурований храм Перенесення мощів святого Миколая (УГКЦ). Від 1929 року парохом села був священик Микола Содомора, у 1952 році репресований радянською владою. Будівля школи, збудована у 1909—1920 роках. Внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2905-м.

Відомі люди Степан Куропась (1 жовтня 1900, Селиська — 11 серпня 2001, Чикаго, США) — український громадський діяч у США, мемуарист. Микола Маринович — український військовий діяч, начальник Генерального штабу Української Галицької Армії. З 1920 року мешкав у селі Селиська, був головою місцевої читальні «Просвіти»К. Є. Науменко Маринович Микола // .

Освіта До 2012 року в селі діяла Селиська середня загальноосвітня школа. Нині в селі працює дошкільний навчальний заклад «Промінчик».

Примітки

Джерела

Смерека Б. В. Старосільська маєтність у Львівській землі Руського воєводства: територія і населення у XVI-XVIII ст. // Острозька давнина. — 2019. — Вип. 6. — С. 234—266.

Посилання